Київ – У Новий рік Україна входить із бюджетом, який, попри скорочення видатків, повністю забезпечує потреби оборони та соціальну сферу, заявляє міністр фінансів Наталія Яресько. Водночас вона критикує ініційовані депутатами зміни до податкового законодавства, які, на її думку, не дають урядові наповнити бюджет за рахунок акцизів, грального бізнесу та аграрного сектору. Економісти ж, навпаки, стверджують, що новий бюджет «консервує» кризові явища, оскільки наповнюється не від зростання економіки, а за рахунок збільшення податкового тиску на окремі галузі та нових кредитів.
Ухвалений минулого тижня державний бюджет та податкові зміни до нього не гарантують отримання наступних траншів МВФ, оскільки в парламенті законопроект про бюджет зазнав істотних змін, пояснила журналістам міністр фінансів України Наталія Яресько. Крім того, є й інші вимоги фонду, які має виконати Україна, наголошує міністр, і збалансований бюджет – це лише одна з обов’язкових умов наступного траншу.
«Парламент ухвалив бюджет на основі тих основних макроекономічних показників, які Мінфін заклав від початку: обсяг дефіциту орієнтовна ціна газу та курс гривні. Але під час переговорів щодо бюджету у Верховній Раді до нашого пакета законів внесли низку змін, і вони потребують окремого погодження з МВФ. Я повністю не впевнена, що ці всі зміни буде погоджено, – сказала Яресько. – Доки тривають свята, нам фактично немає з ким погоджувати. Після 1 січня ми поспілкуємося з МВФ у телефонному режимі: новій місії фонду приїжджати не обов’язково», – наголосила Яресько.
Серед інших вимог МВФ міністр фінансів назвала, зокрема, зміни до Податкового кодексу та створення підрозділів для боротьби з корупцією.
Раніше голова правління НБУ Валерія Гонтарева наголосила, що Україна досягла фінансової стабілізації, збільшила золотовалютні резерви та провела розчищення банківського сектору від проблемних та «схемних» банків. Відтак та частина вимог МВФ, яку адресували Нацбанку, держава виконала, стверджує Гонтарева.
Наразі жодних офіційних оцінок щодо українського бюджету та податкових змін від МВФ немає через різдвяні свята та вихідні, які тривають у ЄС та США.
Депутати довиправлялися: скоротили дохідну частину бюджету – Яресько
Серед проблемних місць нового бюджету на 2016 рік Наталія Яресько називає внесені депутатами правки у податкове законодавство, які в результаті зменшили дохідну частину головного фінансового документа держави.
«За результатами змін до податкового законодавства зменшилася і видаткова частина бюджету. Так, Верховна Рада ухвалила нижчі, ніж пропонував Мінфін, акцизи на шкідливі товари (алкоголь і тютюн). Окрім того, перехідний режим сплати ПДВ для аграріїв ухвалили в іншому вигляді, і це мало інший фіскальний ефект, ніж ми планували. До того ж, парламент не підтримав законопроект про легалізацію грального бізнесу, і ми не отримали додаткових надходжень від його легалізації. А їх можна було б спрямувати на соціальні потреби», – наголошує міністр фінансів.
Попри зменшення видаткової частини бюджету, він задовольняє усі військові та соціальні потреби держави, запевняє Наталія Яресько
Видатки на національну безпеку, оборону складуть 113,6 мільярда гривень, або 5% ВВПНаталія Яресько
«Видатки на національну безпеку, оборону складуть 113,6 мільярда гривень, або 5% ВВП. В тому числі видатки на придбання озброєння і техніки – 17 мільярдів гривень, на будівництво житла родинам загиблих вояків АТО – 300 мільйонів гривень, у 2015 році було – нуль. Видатки на соціальне забезпечення і захист так само виростуть і сягнуть 245 мільярдів гривень. Вони становитимуть 29% від всіх видатків бюджету, тоді як торік було 24%» – зазначила міністр фінансів.
Також новий бюджет гарантує стабільне забезпечення українців пенсіями, попри те, що єдиний соціальний внесок скоротили удвічі. Це відбулося за рахунок скорочення інших бюджетних видатків та формування за рахунок цього дотацій для Пенсійного фонду, розповіла Яресько. Також вона запевнила, що остаточна версія бюджету передбачає, що соціальні стандарти виростуть дещо більше за інфляцію. Так, мінімальні зарплати та пенсії упродовж року підвищать на 12,5%, інфляція ж, за прогнозами Мінфіну, буде в межах 12%
Окремі норми в новому держбюджеті-2016 викликали подив у журналістів та громадськості. Так, 137 тисяч гривень передбачено на фінансування проектів, які держава здійснювала три з половиною роки тому для підготовки до «Євро-2012». Наталія Яресько пояснила, що уряд не фінансує ніяких проектів минулого чемпіонату, а лише повертає окремі борги, які уряд Азарова брав під державні гарантії для організації футбольного турніру.
Ще одним об’єктом для критики стали надходження від приватизації, закладені в бюджет. Частина експертів називали цю суму нереалістичною і припустили, що реальний дефіцит бюджету буде більшим за той рівень, який заклали у бюджет та погодили з МВФ.
Однак Наталія Яресько, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, запевнила, що будь-який перебіг приватизації у 2016 році не погіршить показників українського бюджету: навіть за відсутності масштабної приватизації бюджетний дефіцит не перевищить рекомендованих МВФ 3,7% від ВВП.
«Приватизаційні надходження не включені до загальних бюджетних надходжень. Це 17 мільярдів гривень, які в разі успішної приватизації покриватимуть (частково) дефіцит бюджету. Минулого року ми так само закладали їх у бюджет для покриття бюджетного дефіциту, але, на жаль, приватизація не відбулася. Певною мірою це добре, що ми не проводили приватизацію поспіхом і непрозоро»,– визнає міністр.
Наталія Яресько не вважає, що конфлікт на Донбасі в його нинішньому вигляді нашкодить приватизації, головними передумовами якої вона вважає привабливий інвестиційний клімат та прозорі конкурси щодо продажу підприємств. Серед найбільших активів, які можуть бути продані в новому році, міністр фінансів називає «Укрспирт», Одеський припортовий завод та «Центренерго».
У бюджеті на 2015 рік передбачали отримати від приватизації подібну суму, але в останні дні року реальні приватизаційні надходження виявилися меншими за 200 мільйонів гривень, визнають у Фонді держмайна. Однак наступного року ФДМ планує заробити на приватизації навіть більше, ніж прописано в бюджеті: від 20 до 30 мільярдів гривень.
Новий бюджет не забезпечить розвитку, а пролонгує падіння – Лановий
Економічний експерт, колишній міністр економіки Володимир Лановий називає дефіцит українського бюджету надмірним, оскільки, за його словами, в більшості країн ЄС дефіцит, який є більшим за 3% від ВВП, заборонений законом. Також експерт не вбачає у новому бюджеті передумов для економічного зростання.
– Ця модель бюджету – не для виходу з кризиВолодимир Лановий
«В нас великий дефіцит у видимій, «легальній» частині бюджету, і він буде поповнюватися за рахунок нових кредитів. Прем’єр Арсеній Яценюк планує позичити у наступному році 10 мільярдів доларів, але реально ця сума буде близько семи мільярдів. Решту уряд позичатиме за допомогою облігацій внутрішньодержавної позики. Але й так залучити кошти буде складно, враховуючи те, що громадяни й бізнес не мають достатньо вільних коштів. Хіба що підвищать відсотки настільки, що всі вкладатимуть в облігації, але тоді як наслідок виникнуть проблеми з роботою банків та з банківськими кредитами, – пояснює економіст. – Ця модель бюджету – не для виходу з кризи: вона тільки поглиблюватиме внутрішню фінансову та інвестиційну кризу, нестачу капіталу, та пролонговуватиме падіння. В уряду принципово хибний підхід: немає розуміння того, як насичувати капіталом економіку, щоб з’являлися нові галузі та ВВП почав зростати».
Також Володимир Лановий розкритикував урядову політику підвищення акцизів та намір легалізувати гральний бізнес, і підтримав позицію тих депутатів, які голосували проти цього.
«Акцизи є екстремальними: вдвічі підвищувати – ненормально, платники не адаптуються швидко, продажі впадуть, і бюджет не отримає очікуваної вигоди. Люди – не стануть палити і пити менше, вони лише перейдуть на контрабандний алкоголь чи фальсифікат. Тому позиція уряду – неконструктивна. Вони розглядають всіх українців як об’єкт для стягнень і наповнення бюджету. Тоді як наповнювати бюджет варто за рахунок зростання економіки. Гральний бізнес треба контролювати і локалізувати. Казино, навіть легальне – має великий потенціал для хабарництва: їм легко уникати податків. Фіскали більше шукають можливості для нових хабарів, аніж для наповнення бюджету», – зазначає Лановий.
Голосуванню Верховної Ради 25 грудня за бюджет і потрібні для нього податкові зміни передували суперечки і взаємні звинувачення депутатів і урядовців. І політики, й експерти стверджують, що збалансований бюджет є головною умовою продовження співпраці з МВФ, стабільності гривні та зміцнення української економіки.
