Британський часопис ділових кіл Financial Times аналізує впровадження реформ в Україні. Польська газета Rzeczpospolita пише про амбіції української команди колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі. Німецьке видання Bild пише про відмову української влади сплачувати борг Росії, останній термін повернення якого минув 20 грудня.
Британський часопис ділових кіл Financial Times опублікував статтю «Україна: подальші сподівання щодо змін». У підзаголовку мовиться про те, що «очікування, які призвели до революції, ще й далі не справдились». Видання змальовує, як люди збирались у Києві на Майдані, аби відзначити другу річницю Революції гідності, в результаті якої був повалений підтримуваний Москвою режим. Втім, часопис зазначає, що піднесення, яке мали українці у 2013 році зараз змінилося на відчай. Financial Times наводить слова 38-річної жінки на ім’я Таня, яка принесла квіти до меморіалу загиблим на Майдані. Таня запитує: про які зміни може йти мова, якщо нинішня влада навіть не притягла до відповідальності тих, хто винен у вбивствах людей на Майдані?
Британське видання пише, що, згідно з опитуваннями громадської думки, серед українців достатньо розповсюдженим є відчуття, що прозахідне керівництво України, яке прийшло до влади внаслідок народних виступів на Майдані, не спромоглося втілити в життя вимоги протестувальників. А йшлося про припинення клептократії, підвищення стандартів життя та панування закону. Далі зазначається, що в основному через російську агресію економіка України впала на 18%, Росія анексувала Крим, а війна з підтримуваними Москвою сепаратистами забрала 9 тисяч людських життів.
Однак, як пише Financial Times, західні офіційні особи наполягають, що нинішня київська влада досягла помітних успіхів навіть в умовах війни, яка триває на Донбасі. Поміж іншого відзначається запроваджена дерегуляція бізнесу, децентралізація, реформа газового ринку, який вже давно розглядали, як горнило корупції, а також помітну реформу банківського сектору разом з макроекономічною стабілізацією.
Водночас, як додає часопис, великою прогалиною у списку досягнень нової української влади є неспроможність створення по-справжньому незалежної системи судочинства. Критики зазначають, що президент Порошенко та прем’єр Яценюк, можливо, не можуть реформувати систему, тому що вони самі є продуктом цієї системи. Видання додає, що підтримка виборців президента Порошенка зменшилась вдвічі, а місцеві засоби інформації звинуватили, принаймні, двох бізнесменів у тому, що вони зловживають своїми зв’язками з президентом і діють від його імені під час укладення бізнесових оборудок.
Також британський часопис повідомляє, що президента Порошенка розкритикували за його небажання звільнити з посади генерального прокурора України Віктора Шокіна, якого, у свою чергу, критикують за те, що він не спромігся засудити осіб, винних у загибелі демонстрантів на Майдані. Далі видання наводить слова посла США в Україні Джеффрі Пайєтта, який сказав, що генеральний прокурор Шокін та його команда, не підтримує реформи і викорінює корупцію, а відверто і агресивно зриває процес реформ в Україні.
«Чим довше буксують реформи в Україні, тим більше це грає на руку Путіна» – написав у Twitter стратегічний аналітик Сейбрен де Йонґ.
Польський часопис Rzeczpospolita опублікував матеріал «Команда з Грузії хоче здобути Київ», у підзаголовку якого мовиться про те, «після випадку на засіданні Ради реформ у Києві, ніхто не має сумнівів, що команда Саакашвілі цілить достатньо високо». Далі польське видання пише, що тиждень українські мас-медіа живуть чотирихвилинним відеозаписом суперечки між українськими урядовцями, який облетів увесь світ.
Все почалося з того, на думку часопису, що Міхеїл Саакашвілі вчергове звинуватив прем’єра та деяких його підлеглих у корупційних зв’язках з олігархами.
Політолог Володимир Фесенко повідомив польському виданню, що цей конфлікт зростав впродовж останніх кількох місяців. І, зрештою, за словами Фесенка, вибухнув. Але, за даними українського політолога, все вказує на те, що команда колишнього президента Грузії готується до владних повноважень в Україні.
Далі Rzeczpospolita зазначає, що в Україну Саакашвілі прибув не сам. Він оточив себе своїми колишніми помічниками, які отримали важливі посади в українському істеблішменті. Зокрема, згадуються перший заступник міністра внутрішніх справ України Ека Згуладзе і заступник генпрокурора України Давід Сакварелідзе, а також голова Національної поліції України Хатія Деканоїдзе і директор українського Антикорупційного бюро Гізо Углава. Часопис нагадує, що ще на початку листопада, у розмові з кореспондентом брюсельського тижневика Politico, Саакашвілі підтвердив, що готовий очолити уряд України. Проблема полягала лише у тому, що Яценюк після відставки залишив би урядову коаліцію, що призвело б до дестабілізації ситуації в Україні.
Втім, як пише польська газета, процесові реформ в Україні не допомогла навіть присутність іноземців в уряді, яких запросили працювати в Україні. Принагідно згадуються литовець Айварас Абромавічус та Наталія Яресько, донька українських емігрантів з Америки. Ці фахівці, як додає видання, мають великі знання і компетенцію, коли йдеться про міжнародну співпрацю, але вони не мають поняття про те, як функціонує українська бюрократична і корупційна система. На цьому наголошує у матеріалі польського чаопису український економіст Олександр Охріменко. Офіційна зарплатня українського міністра становить 300 доларів США, решту, за словами видання, доплачують олігархи. Тим часом, як завершує Rzeczpospolita, президент Порошенко намагається залагодити ситуацію, закликаючи всі сторони конфлікту не брати участі у подібних виставах. Проте усе вказує на те, що, на думку польського видання, вистава тільки розпочинається.
«Грузини переходять у наступ»
Популярний німецький часопис Bild, розрахований на масового читача, надрукував статтю «Україна не хоче виплачувати свій борг». Видання повідомляє, що прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк оголосив про запровадження мораторію на виплату українського боргу Росії у розмірі 3 мільярди доларів, термін виплати якого минув 20 грудня. Також додається, що не буде виплати боргу Росії у розмірі 507 мільйонів доларів від українських державних компаній «Південне» та «Укравтодор». Німецька газета додає, що прем’єр-міністр Яценюк знов наголосив, що Україна з приводу цього готова судитися з Росією.
Bild нагадує, що Москва надала Києву позику два роки тому уряду колишнього президента Віктора Януковича, який втік до Росії. Нинішня прозахідна українська влада наполягає на 20% знижці на виплати боргу, на що, власне, погодилась решта приватних кредиторів Києва, а Москва вирішила не підтримувати жодних знижок на виплати для України. До останньої хвилини Кремль закликав виплатити усю суму українського боргу вчасно, до 20 грудня. Якщо Україна не сплатить борг, як пише часопис, Росія буде готувати позови до міжнародних судів.
Німецьке видання додає, що саме через боргову суперечку Києва з Москвою, Міжнародний валютний фонд раніше цього місяця дещо змінив свої правила надання кредиту, на користь України. Досі, як пояснює Bild, МВФ не надавав позик державам, які не розрахувались зі своїми кредиторами – урядами іноземних держав. Це могло заблокувати позики Міжнародного валютного фонду для України на суму 17,5 мільярда доларів. Нині, як пише німецька газета, умови обов’язкового розрахунку з урядами іноземних держав вже не існує, тому Київ може повністю розраховувати на надання позики МВФ, не виплачуючи боргу Росії.
Bild нагадує, що Москва запропонувала у листопаді поточного року, щоб Україна виплатила свій тримільярдний борг трьома частинами. Але влада у Києві сказала, що така пропозиція Москви є неприйнятною.
«Україна не повертатиме Росії борг, термін виплати спливає»
