Жоден державний орган не має точних даних щодо осіб, які зникли в зоні АТО, заявляють правозахисники. Експерти Української гельсінської спілки з прав людини виявили основні проблеми у розслідуваннях вбивств та зникнень військових на Донбасі. В Україні існують три органи, які розслідують вбивства та зникнення українських бійців у зоні АТО – це СБУ, МВС та Військова прокуратура. Правозахисники зазначають, що між цими відомствами відсутня співпраця та узгодженість. Вони наголошують на необхідності внести зміни до законодавства.
За час проведення антитерористичної операції зареєстровано майже 4 тисячі зниклих безвісти громадян, майже про півтори тисячі з них нічого не відомо зовсім – це останні дані МВС, які були оприлюднені у листопаді. Проте вони суттєво відрізняються від цифр, озвучених раніше іншими правоохоронними органами. В серпні 2015 року радник голови СБУ повідомив, що за час АТО зникли безвісти 846 людей, раніше, в липні, від ЗСУ в пресі з’явилась інформація про 273 зниклих безвісти військових, йдеться у звіті правозахисників.
«Відсутність об’єктивних та сталих статистичних даних говорить про те, що жоден державний орган не має точних даних щодо осіб, які зникли в зоні проведення АТО», – зазначає Аліна Павлюк, експерт Української гельсінської спілки з прав людини.
Правозахисники констатують, що деякі генетичні експертизи на відповідність ДНК є неякісними і призводять до прикрих помилок. Вони зафіксували випадки, коли за результатами генетичного аналізу батькам загиблого вказували на тіла двох зовсім різних людей. Кримінальні провадження слідчі закривають після завершення процедури опізнання і повернення тіла загиблого родині, повідомили в підсумках моніторингу спілки.
Про смерть сина дізналась із відео – мати загиблого «кіборга»
Більшість слідчих дій по справах вбивств у зоні АТО правоохоронці проводять, не контактуючи із рідними, свідками та військовою частиною загиблого, повідомляють захисники прав людини. Також рекомендують правоохоронцям використовувати у проведенні розслідувань публікації в інтернеті.
Так Людмила Янчицька – мати загиблого в Донецькому аеропорту Андрія Гаврилюка – про смерть свого сина дізналась раніше за слідчого.
«Бойовики виклали в інтернет відео, де показано, що він із простріленою головою. Скільки ми не дзвонили в правоохоронні органи, всі нам відповідали, що зник безвісті. Тільки завдяки волонтерам, разом із волонтерським корпусом знайшовся Андрій із побратимами, їх віддали бойовики. Двадцятого лютого ми його поховали. Після того нам ще приходили листи, що він зник безвісті», – розповідає мати загиблого бійця.
Експертизи ДНК бувають неякісними?
У МВС підтверджують, що випадки із невдалими ДНК-експертизами були, проте це поодинокі ситуації. Загалом же метод генетичного аналізу для опізнання дуже добре себе зарекомендував. Проблеми в окремих справах можуть існувати, наголошує Артем Шевченко, речник МВС.
«Проблеми є, бо це війна. Війна забирає багато життів і проблеми щодо юридичного оформлення можуть бути», – каже речник МВС.
Всі зауваження треба брати до уваги та працювати над ними, вважає Ігор Светенко, начальник Головної військової прокуратури. Він зауважив, що звіт Української гельсінської спілки з прав людини треба передати до всіх правоохоронних органів, які займаються розслідуваннями загибелі та зникнення людей у зоні АТО.
Узагальнюючу інформацію давати щодо неякісних розслідувань кримінальних проваджень – це не досить професійно. Тому що 200 слідчих могли розслідувати якісно, а один – неякісноІгор Светенко
«Узагальнюючу інформацію давати щодо неякісних розслідувань кримінальних проваджень – це не досить професійно. Тому що 200 слідчих могли розслідувати якісно, а один – неякісно. Все ж таки, це війна, і більшість людей, які потрапили під обстріл, загинули під час котлів. А там є моменти, що збирали докази на непідконтрольній Україні території», – розповідає Ігор Светенко, начальник Головної військової прокуратури.
Правозахисники рекомендують
Серед рекомендацій правозахисників – утворення єдиного об’єднаного органу із повноваженнями координації та контролю кримінальних проваджень, вчинених в зоні АТО, можливість проведення повторної судової медекспертизи, створення єдиної бази даних із ДНК всіх військових.
Дослідження проводили експерти протягом півтора року.
Одну із основних проблем дослідники бачать у тому, що розслідування ведуться за механізмами мирного часу. Законодавство потребує змін. В тому числі і Кримінальний кодекс, він, за висновками експертів, не регламентує злочинів, скоєних у зоні АТО. Він має статті щодо «вбивства» та «порушення законів ведення війни», але в Україні офіційно війну не оголошували, резюмують юристи.
Правозахисники наголошують, що якісні розслідування вбивств та зникнень в зоні АТО важливі не лише з точки зору захисту прав людини, а є необхідними в інтересах держави. Збір доказів допоможе Україні у можливих майбутніх міжнародних судах щодо воєнних злочинів проти людяності, зазначають юристи.
