Київ –10 грудня – Міжнародний день прав людини. Це фактично річниця ухвалення Загальної декларації прав людини у 1948 році. За даними українських правозахисників, більше десяти українців незаконно позбавлені волі в Росії, близько восьми – на території анексованого Криму. Понад шість тисяч людей, за інформацією Міністерства внутрішніх справ, зникли безвісти у зоні конфлікту на сході України, частина із них – у полоні угруповань «ЛНР» і «ДНР». 10 грудня завершується марафон написання листів правозахисної організації Amnesty international на підтримку постраждалих від свавілля влади у різних країнах.
Марафон написання листів – спосіб висловлення солідарності. Протягом тижня люди у всьому світі підписують петиції і пишуть листи на підтримку політв’язнів і постраждалих від режимів різних держав. В Україні акція триває у різних містах. Окрім Києва, йдеться, зокрема, про Львів, Запоріжжя і Суми.
Цього року героями кампанії є карикатурист із Малайзії, якого можуть засудити до більш ніж сорока років за його малюнки; жінка із Сальвадору, що може відсидіти тридцять років за народження мертвої дитини; опозиційний журналіст із Узбекистану, який за ґратами ще з 1999-го, як повідомляється на сайті Amnesty Іnternational, зізнання у злочині від нього отримали під тортурами; студентка із М’янми, засуджена за участь у мирному протесті; грецький ЛГБТ-активіст, який вимагає у своєї держави розслідувати справи щодо переслідувань людей через їхню орієнтацію; також родина у Сирії, яка була заарештована із дітьми включно, і зараз немає відомостей ні про якийсь подальший розгляд цієї справи, ані про місцезнаходження цих людей.
Також адресатами цьогорічного всесвітнього марафону стали й українці – «кримські політв’язні» – режисер Олег Сенцов, засуджений у Російській Федерації на 20 років, громадський активіст Олександр Кольченко, якому російський суд дав 10 років, та фотограф Геннадій Афанасьєв, засуджений на сім років і змушений під тортурами дати неправдиві свідчення проти інших, від яких пізніше відмовився. Їм незаконно дали російське громадянство без їхньої згоди і звинуватили у «терористичній діяльності». Також у цій справі проходить історик Олексій Чирній, але він пішов на угоду зі слідством і так само, як і Афанасьєв, отримав сім років колонії.
Українські журналісти і громадські активісти записали відеозвернення із закликом долучатись до марафону.
«Ми збираємо не тисячі і навіть не сотні тисяч – це мільйони листів по всьому світу, і коли вони у паперовому вигляді цілеспрямовано надходять до чиновників, це може на деякий час навіть паралізувати роботу системи», – розповідає виконавчий директор Amnesty International в Україні Тетяна Мазур. Зараз, повідомляється на сайті організації, зібрано понад дев’ять з половиною тисяч листів.
На її думку, справа Сенцова і Кольченка може тривати роками і зараз перебуває тільки на початковому етапі. Правозахисниця не виключає появи в подальшому прізвищ також інших українців у списку адресатів листів від Amnesty International.
Ми намагаємось моніторити судові засідання у справі Надії Савченко, і я не можу сказати, чи не стане вона героїнею нашого наступного марафонуТетяна Мазур
«У минулому героями нашого марафону були «в’язні Болотної площі» – люди, затримані після розгону мирної демонстрації і звинувачені в організації масових заворушень. Це була успішна справа – їх було звільнено. Зараз ситуація суттєво змінилась. Ми намагаємось моніторити більшу кількість справ. Ми намагаємось моніторити судові засідання у справі Надії Савченко, і я не можу сказати, чи не стане вона героїнею нашого наступного марафону», – каже Тетяна Мазур.
До полонених, які утримуються на cході України, доступу у правозахисників немає, зазначає вона. Однак наголошує, що дуже важливим є документування свідчень людей, що виходять на волю, адже тільки так можна зібрати докази воєнних злочинів.
«Карпюка і Клиха використовують, щоб звинуватити політичних лідерів України»
За словами Поліни Бродик, активістки ініціативи #LetMyPeopleGo, створеної, серед іншого, для привернення уваги світової спільноти до таких випадків, сьогодні є тринадцятеро українців, які, на переконання правозахисників, утримуються у Росії під вартою із політичних причин. До цього переліку входить також один громадянин Російської Федерації, який розпочав процедуру набуття українського громадянства, зазначає Бродик.
Незважаючи на те, що звинувачення стосуються подій двадцятирічної давності, у матеріалах справи фігурують сучасні політикиПоліна Бродик
Загалом, говорить вона, йдеться про так звані «справу кримських терористів» (тут, наприклад, фігурує Сенцов і Кольченко), «шпигунські справи» (тут одному з фігурантів, Юрію Солошенку, якому виповнилось понад сімдесят років, дали шість років тюрми), «військові злочини» (у яких звинувачують, зокрема, Надію Савченко) та «чеченську справу» (йдеться про буцімто участь у Першій чеченській війні українських громадян Миколи Карпюка і Станіслава Клиха).
«Незважаючи на те, що звинувачення стосуються подій двадцятирічної давності, у матеріалах справи фігурують сучасні політики: наприклад, Олег Тягнибок, Арсеній Яценюк. Обговорюють Миколу Карпюка і Станіслава Клиха, але насправді їх використовують як привід, щоб висунути звинувачення політичним лідерам країни», – зауважує Поліна Бродик.
У Криму – восьмеро українських політв’язнів – активістка
Окремо активісти виділяють ті судові справи, що тривають у Криму. За словами Марії Лисенко із «Центру громадянських свобод», у Криму сьогодні восьмеро людей перебуває у місцях несвободи за трьома справами, які правозахисники вважають політично вмотивованими.
Перша – це «справа 26 лютого», учасників якої – Ахтема Чийгоза, Мустафу Дегерменджі та Алі Асанова – звинувачують в організації й участі у масових заворушеннях. Вони перебувають у СІЗО, ще троє фігурантів справи нині на свободі і одній людині винесено вирок – два з половиною роки умовно. Російський прокурор Криму Наталія Поклонська заявила, що 7 грудня затвердила обвинувальний висновок у кримінальній «справі 26 лютого» і має намір особисто підтримувати в суді державне обвинувачення.
Звільнення кримських політв’язнів (і зокрема, заарештованих та засуджених у «справі 26 лютого») було однією із вимог учасників блокади півострова, яка нині триває.
Друга – це справа щодо членів організації «Хізб ут-Тахрір», яка в Росії вважається терористичною, але в Україні – ні, тому вона могла діяти в Криму до анексії і вела там політичну діяльність. Адвокат підозрюваних, за словами Марії Лисенко, вважає, що справу так само незабаром передадуть до суду.
І окремою справою – є справа Юрія Ільченка, якому інкримінують «розпалювання ненависті і ворожнечі» за те, що він висловлювався в інтернеті щодо окупації Криму. Він був затриманий другого липня, і що з ним зараз – українським правозахисникам невідомо, зауважує Лисенко.
Зафіксовані випадки перевезення засуджених громадян України із Криму в Росію, говорить вона: «Цієї осені етапованим був Олександр Костенко до Кіровської області для відбування покарання. Ми його мали у списках переслідування на території тимчасово окупованого Криму. І зараз його адвокат Дмитро Сотников усіма силами намагається добитися реєстрації заяви щодо застосування катувань до Олександра Костенка».
За фактами незаконного позбавлення волі та викрадення людини у Криму станом на кінець жовтня розпочато 40 кримінальних проваджень, повідомила Генпрокуратура на запит «Центру громадянських свобод». За даними МВС, які організація надала Радіо Свобода, у той же період 29 людей у Криму вважаються зниклими безвісти.
МЗС України у своїх заявах називає незаконне утримування у Росії громадян України «свідченням відсутності правосуддя в Російській Федерації і черговими символами цинізму її сучасної політики».
Від чого залежить визволення українських політв’язнів у Росії, Криму та на окупованих територіях Донбасу, – йшлося в ефірі «Ранкової Свободи». Фрагмент ефіру можна послухати нижче:
