Віктор Воробйов
Крим – Верховний Суд Криму відмовився змінювати запобіжний захід трьом фігурантам «справи 26 лютого» – заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтему Чийгозу, активістам Алі Асанову та Мустафі Дегерменджі, залишивши в силі рішення суду першої інстанції. Близькі та соратники підозрюваних зізнаються, що для них ця постанова не стала несподіванкою, оскільки вони вже давно перестали вірити в об'єктивність судової системи. Таким чином кримська Феміда продемонструвала, що не має наміру йти на поступки ініціаторам енергетичної блокади, що вимагають звільнити політв'язнів в обмін на відновлення подачі електрики на півострів.
У понеділок, 30 листопада, у Верховному Суді Криму був запланований розгляд одразу трьох апеляційних скарг захисників фігурантів «справи 26 лютого» – заступника голови Меджлісу кримськотатарського Ахтема Чийгоза, активістів Алі Асанова й Мустафи Дегерменджі, які вже тривалий час утримуються у СІЗО Сімферополя.
За даними російського слідства, Ахтем Чийгоз організував, а Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі брали участь у масових заворушеннях 26 лютого 2014 року біля кримського парламенту, в які переріс багатотисячний мітинг прихильників територіальної цілісності України та їхніх супротивників – активістів партії «Русское единство», керованої на той момент нинішнім «головою» Криму Сергієм Аксьоновим. Через тисняву двоє мітингувальників загинули. Після окупації півострова Росією Слідчий комітет порушив кримінальну справу за фактом організації та участі в масових заворушеннях (ч. 1, ч. 2, ст. 212 Кримінального кодексу Росії). У рамках розслідування справи співробітники російських правоохоронних органів 29 січня 2015 року затримали Чийгоза, 15 квітня поточного року – Асанова, а 7 травня цього року – Дегерменджі.
Суд неодноразово продовжував їм запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. Захисники всіх трьох фігурантів «справи 26 лютого» подавали апеляційні скарги на рішення судів першої інстанції, і лише одного разу Верховний Суд Криму частково задовольнив прохання адвоката Чийгоза, скоротивши термін перебування заступника голови Меджлісу під вартою до 19 серпня замість 19 листопада. Проте, пізніше суд першої інстанції знову продовжив арешт до 19 листопада. Аналогічний термін був визначений Асанову та Дегерменджі.
В усіх випадках російські органи слідства свої вимоги про продовження Чийгозу, Асанову та Дегерменджі термінів утримання під вартою мотивували тим, що вони можуть чинити тиск на свідків, і що всі троє є громадянами двох держав, мають українські паспорти, тому можуть покинути територію Криму, таким чином сховавшись від слідства. За словами батька Дегерменджі Бекіра Дегерменджі, слідчий пропонував його синові дати свідчення проти Чийгоза в обмін на звільнення.
17 листопада Київський районний суд Сімферополя знову продовжив зазначеним фігурантам термін утримання під вартою: Чийгозу – до 29 січня 2016 року, Асанову і Дегерменджі – до 19 лютого 2016 року. В усіх випадках суд мотивував своє рішення тим, що підозрювані можуть «сховатися від слідства й суду, чинити тиск на свідків».
Адвокат: немає лазні, немає ліжко-місця
Першим відбулося засідання за участю Мустафи Дегерменджі. Адвокат Олександр Солодков просив суд обрати його підзахисному більш м'який запобіжний захід: домашній арешт. За його словами, Дегерменджі «не причетний до інкримінованого йому злочину». «У матеріалах справи конкретних доказів його провини немає. Ховатися на території України він не збирався», – зазначив Солодков. Він також спростував думку сторони обвинувачення про те, що Дегерменджі не володіє «соціальними зв'язками». «На засідання Київського районного суду (17 листопада – ред.) зібралися 50 людей, приблизно сотня була в коридорі – всього 150 осіб. Що ще може свідчити про стійкі соціальні зв'язки?» – додав він. До того ж, захисник вказав на те, що в матеріалах справи є позитивні характеристики Дегерменджі, і він не притягувався до кримінальної відповідальності ні на території Російської Федерації, ні де-небудь іще.
Окрім того, за словами Солодкова, СІЗО, в якому утримується його підзахисний, не відповідає санітарним нормам: «Немає лазні, немає ліжко-місця – порушені права підзахисного, гарантовані Конституцією Російської Федерації».
Незважаючи на всі доводи адвоката, суд не став змінювати Дегерменджі запобіжний захід на більш м'який. Головуючий узяв до уваги аргументи обвинувачення, яке наполягало на тому, що підозрюваний «може сховатись від суду і слідства».
«Тату, я тебе дуже люблю!»
Через півгодини за аналогічним сценарієм проходило наступне судове засідання за участю Алі Асанова, батька чотирьох малолітніх дітей. До речі, всі вони, навіть п'ятимісячний син, прибули до суду в супроводі рідних. Бути присутніми на засіданні їм не дозволили, тому весь час вони чекали в коридорі на другому поверсі, з дорослими.
Адвокат Асанова Олександр Кателін просив суд змінити запобіжний захід на не пов'язаний із утриманням під вартою. «Усім відомий сімейний стан Асанова: у нього четверо дітей, вони живуть у селі. Ви знаєте нинішню ситуацію в Криму: світла немає, зв'язку немає. Йому можна було б перебувати з сім'єю. Він уже ніяк не може вплинути на хід розслідування», – сказав Кателін у своєму виступі. Адвокат підкреслив, що його підзахисному неодноразово продовжували термін утримання під вартою, тим самим «здійснюючи тиск із метою співпраці зі слідством».
«Я говорив, що ми можемо внести заставу. Вважаю, що можна прийняти запобіжний захід у вигляді домашнього арешту», – сказав Кателін.
Однак, як і у випадку з Дегерменджі, обвинувачення вирішило, що Асанов «може сховатись від суду і слідства». Вислухавши думки сторін, суд ухвалив рішення залишити постанову суду першої інстанції в силі.
Залишаючи суд, Асанов встиг поцілувати наймолодшого сина, якого тримала на руках його дружина Ельнара.
«Тату, я тебе дуже люблю!» – крикнула у слід кримськотатарською мовою старша донька Асанова.
Чийгоз: політичне замовлення
Після обіду в суді розглядалась апеляційна скарга адвоката Чийгоза Олександра Лісового. Він також просив суд змінити підзахисному запобіжний захід на більш м'який.
«У судовому рішенні не встановлено, що Чийгоз намагався переховуватися від суду, не встановлено, що Чийгоз коли-небудь робив злочини, – зазначив Лісовий. – Не можна вважати обґрунтованим визначення про те, що Чийгоз може вплинути на хід розслідування, оскільки досудове слідство (у кримінальній справі) закінчене, всі докази зібрані. Підстав для арешту немає».
Сам Чийгоз, коли йому дали слово, сказав, що стосовно нього чиниться беззаконня й тиск. «Голова республіки» (Сергій Аксьонов – ред.) дозволяє собі по телебаченню говорити й виступати в якості судді, прокурора, навішувати ярлики. Тому розраховувати на об'єктивність суду не доводиться. Вважаю все, що відбувається, фарсом, політичним замовленням. Суд керується не законом, а вказівками зверху», – підкреслив Чийгоз.
У свою чергу, обвинувачення наполягало на тому, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може чинити тиск на суд і слідство.
Прокуратура – орган репресій, ніщо не відповідає дійсності!Ахтем Чийгоз
«Я вважаю, що «прокуратура» – орган репресій, ніщо не відповідає дійсності!» – тут же заперечив Чийгоз.
Тим не менш, головуючий підтримав сторону обвинувачення, залишивши в силі рішення Київського райсуду Сімферополя.
Джелял: «Влада» не буде демонструвати слабкість
Після засідання суду дружина Чийгоза Ельміра Аблялімова сказала, що для неї рішення суду не стало несподіванкою. «Протягом кількох судів ми бачимо, що посилання на правові норми в судовій системі Криму сьогодні неможливі. Взагалі складається враження, що незалежної судової системи в Криму немає», – наголосила «Крим.Реалії» Аблялімова.
Аналогічної думки дотримується і перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелял. «Ми вже передбачаємо всі рішення апеляційних судів. Жодного разу ще жоден із судів не задовольнив клопотання адвоката. Ми приходимо на ці суди не для того, щоб дізнатися рішення, а для того, щоб побачити наших хлопців, щоб вони побачили нас, побачили, що вони не самі, що у них є підтримка, а також показати владі, що ці люди нам небайдужі, і за ними стоїть народ», – сказав він у коментарі для «Крим.Реалії».
Коментуючи вимоги ініціаторів енергоблокади про звільнення політв'язнів, Джелял сказав: «Я не думаю, що блокада вплине так швидко. Якщо блокада буде мати ефект у плані звільнення політв'язнів, то ситуація має загостритися трохи більше».
За словами першого заступника голови Меджлісу, «поки всі стоять на своєму: ні кримська, ні російська влада не демонструватимуть слабкість і не йтимуть назустріч вимогам української сторони».
Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»
