Німецьке видання Sueddeutsche Zeitung пише про залежність українських виборів від олігархів та економіки. Американський часопис The New York Times аналізує намагання України здобути зрою від Заходу для приборкання агресора і пише про порушення угоди про порушення режиму припинення вогню на сході України. Польська Rzeczpospolita розмірковує, чи може спільна боротьба Заходу та Росії з ІДІЛ стати прощенням агресії Кремля в Україні.
Німецький часописSueddeutsche Zeitung надрукував статтю «Поділена країна» про те, що у деяких містах України уже обрали мерів. Відповідно до результататів місцевих виборів, на думку видання, можна зробити висновок, що вплив олігархів і надалі є потужним в Україні. Німецька газета додає, що спостерігачі Організації з безпеки та співробітництва у Європі висловлювали щодо цього свої критичні зауваження. Беручи все це до уваги, часопис робить висновок, що Україна і надалі поділена. І тут не йдеться про ідеологічний, культурний чи мовний поділ, Україна ділиться на вотчини місцевих олігархів і контрольовані ними партії.
Видання нагадує, згідно з цим сценарієм, у Києві мером знов обрано прихильника президента України Петра Порошенка – Віталія Кличка, тоді як у Дніпропетровську переміг кандидат від місцевого олігарха Ігоря Коломойського. Переможець на дніпропетровських виборах Борис Філатов репрезентує новостворену партію «Укроп», фінансовану Коломойським. Втім, газета зазначає, що опонента Філатова з «Опозиційного блоку» підтримували, зокрема, ті, хто фінансував режим Януковича. Принагідно газета додає, що раніше б подібна ситуація, програш на виборах представника колишньої Партії регіонів, була б майже неможливою на сході України.
Sueddeutsche Zeitung додає, що на вибір українців вплинули економічні інтереси. Саме цей момент привернув увагу і критичні зауваження спостерігачів ОБСЄ. Часопис також відзначає доволі низьку активність українських виборців. Разом з тим німецьке видання зазначає, що існує дві проблеми, якими переймається українська влада та пересічні українці – це можливий новий поворот у збройному конфлікті на сході України, а також перспектива лібералізації візового режиму для громадян України, який може надати українцям більше свободи у пересуванні Європою.
Отож, пише часопис, українська влада, хоч і з певними труднощами, схвалила низку законопроектів, які розглядалися як передумову до надання Україні безвізового режиму з країнами ЄС. Німецьке видання додає, що Брюссель наголошував на важливості ухвалення антидискримінаційного законодавства стосовно ЛГБТ-спільноти, яке український парламент відхилив після першого слухання. І лише після втручання посла ЄС в Україні Яна Томбінського та Верховного комісара ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріки Могеріні, а також після особистого тиску з боку президента Порошенка, це питання було залагоджено. Водночас українські законодавці не погодились на легалізацію одностатевих шлюбів в Україні. Sueddeutsche Zeitung підсумовує, що всі ці кроки, попри все, свідчать про готовність українського керівництва йти шляхом реформ. А ці реформи, як пише німецьке видання, є підтвердженням проєвропейської еволюції української ментальності.
Американська газета The New York Times містить матеріал «П’ятеро українських вояків вбиті через збільшення випадків порушення перемир’я». Часопис додає, що цей випадок став найгіршим відтоді, як розпочалось хитке припинення вогню два місяці тому. Американське видання пише, що активні бойові дії були припинені ще у вересні, але продовж останніх кількох тижнів фіксують збільшення випадків порушення мінських угод, у той час як обидві сторони збройного конфлікту на сході України звинувачують одне одногоу порушенні режиму припинення вогню.
The New York Times нагадує, відповідно до угоди про припинення вогню, обидві сторони мусили б відвести більшість озброєння з передової, таким чином виконуючи частину мирного плану з метою припинення конфлікту, жертвами якого стали майже 8 тисяч осіб з квітня 2014 року. Видання додає, що Україна кілька разів зверталась до країн Заходу з проханням надати їй сучасну зброю, але США та країни НАТО кажуть, що до пакету їхньої військової допомоги Україні летальна зброя не входить.
Водночас видання зазначає, що кілька днів тому Збройні сили України отримали дві американські радарні установки AN/TPQ-36, які допомагають визначити і відстежити джерела артилерійського і ракетного вогню. Далі часопис цитує президента України Петра Порошенка, який сказав, що «це постачання важливе для України, як повітря, бо подібне устаткування стане ефективним знаряддям приборкання агресора. Також раніше цього року Україна отримала радарні системи для мінометного вогню. Поміж військової допомоги Україні також є бронежилети, каски, військові автомобілі, прилади нічного бачення, сучасні радіостанції, харчування та намети.
Польський часопис Rzeczpospolita надрукував статтю «Битва з ІДІЛ не поєднає Росію із Заходом». Видання пише, що для Росії посилення боротьби з тероризмом є шляхом можливого повернення до клубу світових потуг, і Кремль, напевно, хоче використати цю карту. Однак, як зазначає Rzeczpospolita, після подій в Криму та на Донбасі країни Заходу розглядають цей процес як потенційну загрозу.
Далі польське видання цитує російську газету «Ведомости», яка нагадує, що під час Другої світової війни СРСР та Захід зблизились попри ідеологічні розбіжності, виступаючи союзниками в антигітлерівській коаліції. Часопис запитує, чи ІДІЛ («Ісламська держава» – ред.), може стати новим «Гітлером», а Захід у світлі співпраці з Росією у боротьбі з ісламістами, міг би, зрештою, змінити свою думку щодо ситуації в Україні, і скасувати санкції проти Росії.
Втім польський часопис у цьому зв’язку наводить слова російського політолога Адрія Макаркіна: «Нова Ялта або порозуміння між Заходом і Росією щодо спільної боротьби з ІДІЛ, з визнанням інтересів Росії та її сфер впливу, в принципі, неможлива», – каже російський політолог Адрій Макаркін.
