15 мільйонів російських мусульман, які переважно є сунітами, розділилися у питанні ставлення до авіаударів, які Росія здійснює в Сирії, і багато хто з них виступає проти цієї військової кампанії. Їхня незгода не є дуже публічною, але авіаудари проти супротивників сирійського президента Башара аль-Асада посилюють розкол і в без того крихкій мусульманській громаді Росії та збільшують побоювання щодо можливості насильницьких актів всередині країни.
Із її мінаретами, які спрямовані в небо, та золотим куполом нову величезну соборну мечеть, що її президент Володимир Путін відкрив наприкінці минулого місяця у Москві, палко привітали російські мусульмани, як ознаку їхнього сприйняття переважно християнською Росією. Але кількома днями по тому, деякі прихожани висловили незадоволення авіаударами Кремля у Сирії.
«Що ми там робимо? Нехай вони (сирійці) самі вирішують свої справи», – каже 79-річний татарин Ахмад Брагімов, який виходив із мечеті після ранішньої молитви.
«Я проти Асада, вони вже при владі 40 років», – додає пенсіонер.
Росія несподівано почала авіакампанію проти опонентів Асада 30 вересня, скидаючи бомби з літаків, які нині передислоковані до Сирії, та запускаючи ракети з військових кораблів у Каспійському морі – це є найбільшою військовою кампанією Москви за межами колишнього СРСР від моменту його розпаду.
Як виглядає, Путін сподівається, що Росія може зміцнити режим Асада і посилити свій вплив на Близькому Сході та кинути виклик американському домінуванню в регіоні. Але він ризикує втягнутися у довгу й коштовну війну та посилити виклики, перед якими постала Росія, включно з нападами ісламських бойовиків на території самої Росії.
«Це може стати другим Афганістаном», – каже 65-річний москвич Айдин Гаджиєв, який походить з переважно мусульманської республіки Дагестан, маючи на увазі провальну радянську військову кампанію в Афганістані в 1979-1989 роках.
«Росію втягують у війну. Для нас краще було б не влазити в це. Не можна будувати мир війною», – каже 40-річний татарський історик Руслан Хамідуллін, яких мешкає у Москві.
Неподалік соборної мечеті 23-річний мігрант із Киргизстану Азад Мамадов сидить за кермом свого таксі, говорячи: «Я думаю, що будь-яке втручання в Сирії є поганою справою – чи робить це Росія, чи Сполучені Штати».
Війна проти сунітів
Немає чітких соціологічних даних щодо незгоди з авіаударами в Сирії серед представників 15-мільйонної мусульманської сунітської громади Росії. Багато підтримують чергову іноземну пригоду Кремля, але й настрої незгоди теж відчуваються – навіть коли публічно не виявляються.
Причини незгоди різні – від звичайної стурбованості гуманітарного характеру до прямої симпатії до бойовиків «Ісламської держави». Лунають і голоси, подібні до позиції США та ЄС, що російська повітряна кампанія б’є насамперед по поміркованим групам з тим, аби зміцнити позиції президента Асада.
Ситуація в Сирії виглядає для них як війна Асада проти сунітів. В цьому контексті, підтримуючи Асада, Росія вступила у війну проти сунітівІван Сухов
«Звичайно, не всі мусульмани Росії дивляться на Асада, як на ворога. Але досить велика кількість саме так і вважають через те, що в Росії – переважно сунітська громада. Ситуація в Сирії виглядає для них як війна Асада проти сунітів. В цьому контексті, підтримуючи Асада, Росія вступила у війну проти сунітів», – каже оглядач газети «Коммерсант» Іван Сухов, який спеціалізується на питаннях Північного Кавказу.
Переважна більшість мусульман Росії й інших колишніх радянських республік належать до сунітської гілки ісламу – за винятком азербайджанців, які є шиїтами, як і союзник Асада Іран та більшість іракців.
З початком авіаударів користувачі соціальних мереж в Іраку вихваляють російського президента як «Путіна-шиїта», як повідомляє агентство «Франс-прес».
Але в самій Росії мусульмани-користувачі соцмереж по іншому дивляться на ситуацію.
Дехто демонізує союзника Путіна – сирійського президента Асада, інші ж звертають увагу на цивільні жертви російських авіаударів.
Мусульманський активіст Мансур Алі Ісаєв розмістив 1 жовтня фотографію двох сирійських дітей з підписом: «Стали відомі перші терористи, знищені авіацією Росії. Прости мене, Аллах за мою іронію».
«Досить поглянути на соціальні мережі і побачити наскільки широко мусульмани не лише обговорюють російські дії в Сирії, але й засуджують їх», – каже Бахром Хамроєв, правозахисник із відомої організації «Меморіал».
Він зазначає , що в той час, як багато російських мусульман підтримують заявлену мету Кремля щодо боротьби з «Ісламською державою», багато також вірять, що Кремль у Сирії завдає удари й по інших групах.
«Росія не б’є по «Ісламській державі». Вона завдає ударів проти Фронту Аль-Нусра та (салафістській повстанчій групі) «Ахрар аль-Шам». Ніхто не хоче говорити про ці дві групи, але у військово-політичному сенсі серед бійців цих двох груп є тямущі люди. Ми, мусульмани, не бачимо злочинів в їхніх діях», – каже Хамроєв.
Під тиском?
2 жовтня Нафігулла Аширов, який є співголовою Ради муфтіїв, сказав Російській службі «Бі-Бі-Сі», що бомбування «Ісламської держави» є виправданим, бо вона до Сирії «прийшла ззовні».
Але в оцінці, яка, як виглядає, дещо розходиться з кремлівською лінією, Аширов сказав, що «прагнення стати на бік одного з учасників громадянської війни не може бути виправдане».
США та їхні союзники по коаліції, які здійснювали удари проти «Ісламської держави» в Сирії та Іраку вже багато місяців, гостро критикували російську кампанію, кажучи, що Москва переважно б’є по позиціях повстанців, які не пов’язані з «Ісламською державою», для того, аби зміцнити позиції Асада. Вашингтон каже, що лише незначна кількість російських авіаударів завдана проти «Ісламської держави».
Кремль відкидає цю критику на міжнародній арені. Але посилення підтримки Асада та удари проти мусульман-сунітів у Сирії становлять загрозу всередині Росії.
В країні, де релігія та релігійні почуття є на підйомі з часу падіння комуністичного СРСР у 1991 році, Путіну важко вдається стримувати певну напругу між православними росіянами та мусульманськими громадами на Північному Кавказі та інших регіонах, а також закликати до єдності мусульманської громади Росії.
Сирійська кампанія робить це завдання ще важчим, незважаючи на підтримку з боку офіційних мусульманських лідерів, які є лояльними до Кремля.
Голова Ради муфтіїв Росії Равіль Гаунутдін закликав мусульман «не політизувати» питання і не дозволяти посіяти «зерна внутрішньо-мусульманського розбрату».
Хамроєв каже, що ці мусульманські муфтії перебувають під тиском, щоб вони підтримували російську кампанію в Сирії.
Симпатії до «Ісламської держави»
Григорій Шведов, який є головним редактором веб-сайту «Кавказький вузол», каже, що на Північному Кавказі сприйняття авіаударів є змішаним. Дехто став на бік чеченського лідера Рамзана Кадирова, який голосно підтримує Путіна і навіть запропонував надіслати сили під його орудою до Сирії для підтримки кремлівської кампанії.
Але, каже Шведов, «не менше» є й тих, хто виступає проти військових дій – дехто з гуманітарних міркувань, пам’ятаючи про руйнацію та жертви двох чеченських воєн.
Інші, додає Шведов, просто симпатизують «Ісламській державі».
Експерт з питань ісламу та Близького Сходу з Центру Карнеґі в Москві Олексій Малашенко каже, що все більша кількість російських мусульман – зокрема молодих людей – мають симпатії до «Ісламської держави».
За оцінками Малашенка, десь «півмільйона чи більше» мусульман в Росії поділяють ідеологію «Ісламської держави».
«Вони не хочуть їхати туди. Вони не хочуть брати в тому участь, бо це небезпечно. Але тим не менше, вони поділяють її (ідеологію)», – каже Малашенко.
Оглядач газети «Коммерсант» Іван Сухов зауважує, що російські мусульмани – зокрема молодші покоління – все більше дивляться на Близький Схід за інформацією, в культурному плані, в пошуку цінностей, аніж на російські ЗМІ, де російські ідеї та пропаганда засіли міцно.
«Вони мають досить утилітарний погляд на Росію, як на місце проживання. Вони цінять зацікавленість Близьким Сходом. І коли справді важливі події стаються на кшталт цієї, вони починають позиціонувати себе в інший спосіб – говорячи, наприклад, що Асад є ворогом», – каже Сухов.
Як вважається, декілька тисяч мусульман з Росії та інших колишніх радянських республік воюють на боці ісламістів у Сирії. Голова кремлівської адміністрації сказав 30 вересня, що мусульмани з Росії та колишнього СРСР «щогодини» приєднуються до лав «Ісламської держави».
Авіаудари Кремля в Сирії зробили Росію ціллю для терористичних груп на кшталт «Ісламської держави» та аль-Нусри, як кажуть Шведов і Малашенко.
Раніше цього місяця «Кавказький велаят», який має зв’язки з «Ісламською державою», закликав своїх прихильників вступати до лав борців з російськими силами, замість того, щоб їхати до Сирії.
Вже є ознаки, що влада посилює тиск на мусульман у Москві, каже Хамроєв. Він зокрема вказує на випадок, що мав місце 2 жовтня, коли ОМОН оточив дім для молитви у московському районі Останкіно і затримав кількох мусульман, які повернулися з хаджу до Мекки, через проблеми з документами.
Хамроєв попередив, що Кремль має бути дуже обережний у плані утиску мусульман Росії.
«Ми чудово розуміємо, що в Росії є люди, які незгодні з діями Росії, і що на них буде чинитися тиск, – каже Хамроєв. – Але куди їм податися? Подальші дії Росії матимуть серйозне значення. Військові дії в Сирії не налаштовують більшу кількість мусульман їхати туди і воювати».
Над матеріалом працювали Tom Balmforth та Ростислав Хотин
На цю ж тему:
 12.10.2015Відносини Туреччини і Росії: сварка надовго? Експерти кажуть, що друге зараз неможливе: Анкара занадто залежить від російського газу далі  11.10.2015Недисциплінована армія Путіна. Крим, Донбас, Сирія… Дії Росії в Сирії відволікають увагу Путіна від України. Попереду Венесуела? далі |
