Європейська преса пише про очікування від зустрічі лідерів України, Франції, Німеччини та Росії у «нормандському форматі» в Парижі. Агентство Reuters розмірковує над тим, які цілі ставить Кремль своїми авіаударами в Сирії і як це вплине на конфлікт на сході України. А британський тижневик The Economist бачить обнадійливі сигнали в українській економіці, але закликає уряд у Києві не заспокоюватись.
Брюссельське видання EUObserver вмістило статтю про переговори у «нормандському форматі» в Парижі, які можуть завершитись новою угодою щодо нової моделі врегулювання конфлікту. Цей саміт відбувається на тлі припинення обстрілів на сході України та недавньої угоди про відведення важких озброєнь обома сторонами.
«Також саміт відбувається на тлі припущень, що Росія прагне заморозити український конфлікт з тим,щоб зосередитись на своїй військовій інтервенції в Сирії», – зазначає видання.
На думку EUObserver, найгострішими питаннями на порядку денному паризької зустрічі будуть «вибори», які безконтрольно хочуть провести угруповання «ДНР» і «ЛНР», а також обмін полоненими.
Видання нагадує, що згідно з угодами Мінск-2, які були підписані за сприяння ЄС у лютому, Росія має вивести «іноземні озброєні угруповання» і відновити контроль з боку Києва над українсько-російською ділянкою кордону. Навзамін Україна має амністувати проросійських бойовиків-маріонеток.
Також Київ має провести децентралізацію і дати більше повноважень нині окупованим Росією регіонам. Видання нагадує, що Україна проводить місцеві вибори 25 жовтня, але сепаратисти хочуть власних «виборів», порушуючи мінські домовленості, що може призвести до моделі утворення Придністров’я чи Південної Осетії на українській території.
Видання також нагадує про «план Мореля» – пропозицій, сформульованих французьким дипломатом П’єром Морелем, який працює в Тристоронній контактній групі від ОБСЄ. Морель відтак пропонує, що «ДНР» та «ЛНР» проводять власні «вибори» за власним законодавством і формалізують тісніші відносини з Росією, але де-юре залишаються частиною України.
«Київ та Вашингтон розкритикували його пропозицію», – зазначає видання, додаючи, що президент Порошенко назвав пропозиції Мореля його «особистими поглядами». Але Росія, Франція та Німеччина виявили інтерес до цього плану, зазначає видання.
«Сирія та Україна: два фронти в російській війні за вплив» – під таким заголовком опублікувало статтю агентство Reuters.
У статі говориться, що російські авіаудари в Сирії частково мають на меті домогтися поступок від Заходу щодо України, адже Росія ніби стає ключовим гравцем при будь-яких спробах провідних світових держав встановити устрій у Сирії після конфлікту.
«У той час, як сирійська столиця розташована за 3000 кілометрів на південь від Києва, для російського президента Володимира Путіна вони є двома фронтами тієї ж самої війни, мета якої – заблокувати європейську інтеграцію України, кажуть деякі представники ЄС, США та НАТО», – зазначає агентство.
Вголос ніхто з офіційних представників не проводить такого зв’язку, наполягаючи, що все це лише припущення.
Але у приватному порядку низка чільних представників та дипломатів сказали агентству, що думають, що метою російського лідера є використання інтервенції в Сирії частково з метою тиску на Захід, щоб той тихенько погодився з фактом анексії Криму у 2014 році і поступово скасував західні санкції проти Росії.
Кремль каже, що російські авіаудари спрямовані проте «добре відомих» терористичних організацій у Сирії.
У стратегічному плані авіаудари Путіна допомагають йому захищати власні інтереси, захищають сирійського президента Башара аль-Асада та російську морську базу в сирійському Тартусі. База додає можливостей на Чорному морі, яке Росія нині ще впевненіше контролює після захоплення Кримського півострова, зазначає агентство.
Західні представники бачать і інші мотиви: Москва може сказати, що її військова інтервенція в Сирії (перша за останні кілька десятиліть) може прислужитися зменшенню потоку біженців, які прямують до Європи.
Британський тижневик The Economist вміщує статтю про стан української економіки під заголовком: «Пацієнт пробудився».
Видання пише, що новини не такі вже й погані, а порівняно з недавнім минулим української економіки, нові цифри надихають.
Експорт зростає, дохідна частина бюджету перевищує витрати, доходи від експорту перевищують імпорт.
Резерви Національного банку зростають, а Міністерство фінансів має рекордні 2,2 мільярда доларів на своєму рахунку. «Досить вражаюче», – коментує тижневик.
НБУ передбачає, що в четвертому кварталі цього року українська економіка буде знову зростати (у доларовому еквіваленті економіка зменшилася понад удвічі за останній рік, нагадує видання).
«Україна відійшла від прірви економічного занепаду, який мав місце ще кілька місяців тому, але все ще речі не виглядають заспокійливо», – пише The Economist.
