Київ – Генеральна прокуратура почала процедуру заочного засудження в кримінальному провадженні проти колишнього депутата від Партії регіонів Вадима Колесніченка. У вівторок відповідне клопотання задовольнив Шевченківський райсуд Києва. Така ж доля чекає колишнього очільника Міністерства доходів і зборів Олександра Клименка. Експерти сумніваються, чи стане заочне судочинство ефективним механізмом притягненням до відповідальності.
Як повідомляє прес-служба Генпрокуратури, екс-регіонал Вадим Колесніченко підозрюється у вчиненні умисних дій з метою зміни меж території й державного кордону України і діях, спрямованих на розпалюванняння національної ворожнечі, що спричинило тяжкі наслідки.
Колесніченко, оголошений у розшук ще в січні, 17 і 18 вересня мав з’явитися на допит. Висунуті обвинувачення не визнає, живе в окупованому Криму і не має наміру повертатися в Україну.
Натомість про своє повернення в Україну та українську політику заявив під час віртуальної прес-конференціїколишній міністр доходів і зборів Олександр Клименко. Генпрокуратура назвала це піар-акцією і пообіцяла одразу його заарештувати, якщо він приїде. А поки щодо Клименка також ініціює «заочне засудження» та очікує відповідного дозволу Печерського райсуду Києва вже 24 вересня. Начальник управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк нагадав, що екс-міністру інкримінується зловживання службовим становищем та відмивання коштів.
«Згідно з рішенням суду накладено арешт на рахунки Клименка та наближених йому родичів на суму понад 1 мільйон гривень. Ним разом з іншими працівниками міністерства доходів і зборів з використанням фіктивних підприємств було незаконно відшкодовано 3 мільярди гривень. Це один відсоток від загального доходу бюджету України за один рік», – каже представник Генпрокуратури.
Сам Олександр Клименко в коментарі Радіо Свобода усі обвинувачення, висунуті проти нього, називає переслідуванням за альтернативну політичну позицію.
«Я готовий відповісти за кожен свій підпис, за кожну свою дію на посаді міністра доходів і зборів та керівника податкової служби України. І я готовий відповідати, у тому числі і в суді. У тих моментах, які дозволяє мені правове поле, я буду домагатися і буду співпрацювати: давати покази, коментарі, спілкуватися з пресою. Я буду про це говорити», – каже екс-міністр.
Поки ж Клименко присутній лише у віртуальному просторі та соцмережах з потужною інформаційною кампанією.
«Найкраще, чого ми можемо досягти – це накласти арешт на майно»
Заочне розслідування виправдане у випадках, коли особа перебуває за кордоном, розшукується і її неможливо доставити для проведення слідчих дій. Однак залишається питання ефективності, каже експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк.
«Тут питання лише ефективності: чого ми досягнемо в результаті цього заочного провадження. Найкраще, чого ми можемо досягти – це накласти арешт на майно осіб, які притягнуті до кримінальної відповідальності. Власне, я думаю, це основна причина, яка підштовхнула зараз до порушення провадження в такій формі», – зазначив експерт.
А політолог Кость Бондаренко зазначає, що заочне судочинство має більше моральне значення.
«Судити потрібно лише тих, хто мав причетність дійсно до зловживань владою, і тих, хто підозрюється у вчинених злочинах за умови, що є достатня кількість доказів. Тому що просто переслідування за те, що людина належала до Партії регіонів чи працювала у структурах влади в часи Януковича – це неприпустимо», – сказав політолог.
Закон про заочне судочинство щодо осіб оголошених у міжнародний розшук був ухвалений Верховною Радою і підписаний президентом у жовтні минулого року.
