Більшість українців не готові щось робити для реалізації реформ. Про це свідчать результати опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та соціологічною службою Центру Разумкова. Натомість, експерти зазначають: в інших країнах частка активного населення не більша, тож українці мають усі шанси вплинути на проведення реформ у державі.
Майже половина громадян України вважають, що у здійсненні реформ ще нічого не зроблено, третина населення в успіх реформ не вірять, говорить директор фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна. Окрім того, зменшилась кількість громадян, що готові терпіти труднощі заради здійснення реформ, додала вона.
У грудні 2014 року матеріальні труднощі заради успішного проведення реформ готові були терпіти 10,3% опитаних, в липні 2015 року – 8,5%Ірина Бекешкіна
«Якщо в грудні 2014 року матеріальні труднощі заради успішного проведення реформ готові були терпіти 10,3 відсотка опитаних, то в липні 2015 року – 8 з половиною відсотків. Максимум рік у грудні 2014-го були готові потерпіти 33,5 відсотка респондентів, у липні 2015-го – 27,9 відсотка. Збільшилася також кількість тих, хто не готовий терпіти матеріальні труднощі, оскільки не вірить в успішність реформ. У грудні минулого року таких було 19 з половиною відсотків, цьогоріч у липні – 25,2 відсотка», – зазначає Бекешкіна.
Вона також зауважила, що більше половини опитаних не готові щось робити для того, аби втілювати реформи в життя.
В Україні достатньо високі показники тих, хто готовий щось робити, – Гарань
Далеко не всі люди будуть займати активну позицію і витрачати час на якісь активні дії, говорить професор кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань. За його словами, більшість простих людей достатньо пасивні. Але все ж, достатньо велика кількість і тих, хто може робити і робить щось для країни, зауважує політолог.
У західних суспільствах теж кількість людей, які беруть участь у діяльності громадських та волонтерських організацій, не надто великаОлексій Гарань
«У західних суспільствах теж кількість людей, які беруть участь у діяльності громадських та волонтерських організацій, не надто велика. Тож можна сказати, що в Україні достатньо високі показники тих, хто готовий щось робити. Частина людей дійсно ухиляється, перекладає відповідальність на інших, але інша частина готова до активних дій», – говорить Гарань.
Те, що вимагає суспільство, і за що підіймають свої прапори громадські організації, стає пріоритетом діяльності влади, вважає координатор експертних груп «Реанімаційного пакету реформ» Вадим Міський. І саме ці пріоритети допомагають глибше розуміти запит суспільства, впевнений експерт. На основі вимог суспільства громадський сектор має готувати пропозиції і тиснути на владу, адже українці схильні більше довіряти громадським організаціям, каже Міський.
Громадські та волонтерські організації мають високий імідж рушія реформ і, при цьому, практично не мають антирейтингуВадим Міський
«Громадські та волонтерські організації мають високий імідж рушія реформ і, при цьому, практично не мають антирейтингу. Наразі немає достатньої комунікації з суспільством та залучення громадських організацій до підготовки рішень. Потрібна більша готовність з боку уряду залучати їх, і тоді реформи, які проводить уряд, краще сприйматимуться населенням», – говорить Міський.
Найважливішою за результатами опитування реформою для українців є антикорупційна – так вважають 65 відсотків опитаних. Окрім того, пріоритетними населення вважає реформу органів правопорядку, пенсійну реформу, зміну системи соціального захисту та сфери охорони здоров’я.
Дослідження фонду «Демократичні ініціативи» та Центру Разумкова проводилося з 22 до 27 липня 2015 року. Опитано 2011 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим та окупованих районів Донецької та Луганської областей. Похибка не перевищує 2,3 відсотка.
