Плани України щодо реформ торкнуться й найвищого законодавчого органу – Верховної Ради. Спікер парламенту Володимир Гройсман оголосив про початок роботи над переліком змін, потрібних для злагодженої й ефективної роботи Верховної Ради. Допомагатиме Україні в цьому Європарламент: місію з оцінки потреб Верховної Ради у новаціях очолив колишній голова найвищого законодавчого органу ЄС Пат Кокс. У профільному комітеті Верховної Ради кажуть, що зміни, ймовірно, торкнуться як закулісся роботи парламенту та його апарату, так і роботи фракцій. Експерти наголошують, що зміни мали б стосуватися і прав опозиції у Верховній Раді.
Про прагнення зробити з Верховної Ради «локомотив системних перетворень» заявляє спікер парламенту Володимир Гройсман. Він каже: якісній роботі найвищого законодавчого органу заважають старі традиції, і без системності і відкритості Верховної Ради ефективної законотворчості не буде.
«Ключових завдань у нас є два. По-перше, створити механізм всередині парламенту, який відновить довіру до парламентаризму – довіра до парламенту є низькою, і я розумію, що для цього є обʼєктивні причини. Друга позиція – дати якісні закони, які почнуть змінювати в Україні життя», – зазначив Володимир Гройсман.
Над «дорожньою картою» змін, яких потребує Верховна Рада, український парламент працюватиме спільно з парламентом європейським: місію з оцінки потреб Верховної Ради у новаціях очолить колишній голова Європарламенту Пат Кокс (відомий в Україні по роботі зі справами засуджених за часів Януковича Тимошенко й Луценка, спільно з Александром Квасневським).
У будь-якій країні парламент – це поле для змагань. Але в роботі, яку ми проводимо, консенсус потрібен більше, ніж протистоянняПат Кокс
Він уже закликав лідерів усіх парламентських фракцій розглядати роботу місії як політичну можливість, а не «політичний футбол», і спільно працювати над перетворенням Верховної Ради на ефективніший орган влади. «У будь-якій країні парламент – це поле для змагань. Але в роботі, яку ми проводимо, консенсус потрібен більше, ніж протистояння», – сказав Пат Кокс.
Звіт місії обіцяють винести на обговорення
У Києві Пат Кокс уже зустрівся з представниками всіх фракцій українського парламенту. Це – перша зустріч із цілої низки, які у підсумку перетворяться на звіт із конкретними пропозиціями. «Я підтримую такий формат моєї роботи, за якого я працюватиму тихо і непублічно. Водночас на виході ми отримаємо звіт, який буде публічним на 100 відсотків і буде представлений до обговорення», – зазначив ірландець.
Щодо того, скільки триватиме підготовка «дорожньої карти» реформи Верховної Ради, конкретних дедлайнів не називають. У своєму блозі на сайті «Українська правда» Володимир Гройсман раніше цього тижня зазначив, що «докладе зусиль», щоб ефективнішим був уже «наступний період роботи Верховної Ради восьмого скликання».
Перший заступник голови парламентського комітету з питань регламенту Павло Пинзеник («Народний фронт») каже у коментарі Радіо Свобода, що йдеться як про вдосконалення роботи апарату Верховної Ради, так і про зміни у роботі фракцій.
Допомога фахівців із Європи могла б полягати у незалежній, сторонній оцінці, виходячи з досвідуПавло Пинзеник
«Регламент потребує, звичайно, певного реформування. Змін потребує, як мінімум, питання діяльності парламентської коаліції, парламентської опозиції, підвищення ефективності законотворчого процесу. Тут допомога фахівців із Європи могла б полягати у незалежній, сторонній оцінці, виходячи зі свого досвіду», – каже він.
Не схоже, що збираються міняти Конституцію – Коліушко
Директор Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко зазначає у коментарі Радіо Свобода, що реформа, найперше, мала б стосуватися механізму ухвалення рішень у Верховній Раді, зокрема – вплинути на той факт, що парламентська більшість фактично монополізувала право на законотворчу діяльність. Водночас експерт звертає увагу на те, що згаданий механізм закладений у Конституції України, відповідно змінити його можна лише шляхом конституційних змін.
Робочої групи з внесення змін у розділ Конституції про Верховну Раду не створеноІгор Коліушко
«Два роки тому ці пропозиції детально обговорювалися на робочих групах Конституційної асамблеї ще часів Януковича, і тоді багато хто це (необхідність внесення змін щодо роботи парламенту саме у Конституцію – ред.) підтримував. Сьогодні перед Конституційною комісією, яку створив президент Порошенко, цього завдання взагалі не ставиться. Робочої групи з внесення змін у розділ Конституції про Верховну Раду взагалі не створено», – каже Коліушко, який є одним із членів нинішньої Конституційної комісії.
За словами експерта, доцільно було б розглянути питання розширення прав опозиції у Верховній Раді. Для цього, пояснює, не обовʼязково вносити зміни до Конституції – можна ухвалити відповідний закон.
Водночас, зазначає Ігор Коліушко, навіть якщо зміни торкнуться суто роботи апарату Верховної Ради, це також буде вагомим кроком. Адже, на думку експерта, чисельність апарату можна було б скоротити, можна було б прибрати дублюючі функції деяких підрозділів. Ігор Коліушко, однак, побоюється, що на ділі декларована реформа може виявитися радше «лакуванням», аніж системними змінами.
У своєму блозі раніше цього тижня Володимир Гройсман назвав низку «хронічних болячок», які, на його думку, гальмують ефективну роботу парламенту. Це, зокрема, недосконалість регламенту, «що часто обмежує можливість швидкого ухвалення невідкладних законів»; «низька дисципліна та відповідальність певної частини депутатського корпусу; недостатня ефективність роботи апарату та низький рівень використання інформаційних технологій.
У Конституції України Верховній Раді присвячений цілий розділ. Серед його положень – загальна кількість народних депутатів, вимоги до них, гарантія депутатської недоторканності, повноваження парламенту.
