The New York Times пише про дебати у Києві, які повноваження обіцяти окупованій частинам Донецької та Луганської областей, а також, що Росія, економіка якої виснажена санкціями та низькими світовими цінами на енергоносії, навряд чи захоче економічно інтегрувати сепаратистські терени. Газета The Financial Times пише про вплив анексії Криму до війни на сході України на плани Києва щодо здобуття енергетичної незалежності від Росії і вказує, що український уряд мав би активніше залучати західних інвесторів в енергосектор. А спеціалізоване кінематографічне видання Hollywood Reporter звертає увагу на світову прем’єру фільму режисера Євгена Афінеєвського «Зима у вогні: Українська боротьба за свободу» на Венеціанському кінофестивалі.
Газета The New York Times пише, що Київ виношує плани надання автономії окупованим територіям на сході України, які опинилися в російській неволі.
Видання зазначає, що «гучний, злісний і насильницький» протест, який відбувся цього тижня, проти рішення парламенту надати більше самоуправління підконтрольним сепаратистам регіонам на Донбасі зробили непомітним той факт, що великою мірою контрольовані заколотниками райони вже домоглися більшої автономії, ніж навіть передбачається цим законом.
Як це не парадоксально, але це може бути позитивом, пише газета, посилаючись на експертів. Це може бути першим кроком до того, щоб покласти край конфліктові, який уже забрав життя 6,5 тисяч людей і наблизив Україну до межі економічного краху.
Українці, які не живуть на підконтрольних сепаратистам територіях, зазначає газета, звинувачують Росію, яка фінансово і військово підтримує заколотників, а також російського президента Володимира Путіна за війну.
Опитування громадської думки вказують на те, що українці твердо виступають проти будь-яких поступок заколотникам, а відтак і Путіну.
Існують ознаки, пише The New York Times, що питання надання автономії може дестабілізувати уряд у Києві. Три нацгвардійця загинуло через сутички біля парламенту раніше цього тижня і з’явилися ознаки розколу в правлячій коаліції, а одна партія заявила про вихід з неї.
Серед ознак того, що контрольовані заколотниками території вже потрапили під занадто сильний контроль Москви (і не лише у військовому чи політичному плані, але й економічно) є такі: посилилась торгівля окупованих територій з прикордонною частиною Росії, а російський рубль став основною грошовою одиницею окупованих територій.
Опинившись у своїх анклавах, сепаратисти, пише газета, не мають великого бажання возз’єднатися з Україною. Вони сформували свої «міністерства» й «армії», запровадили свої податки, а також платять пенсії та зарплати, виплату яких Київ зупинив минулого року.
The New York Times цитує Євгенію Самохіну, яка відповідає за фінанси в угрупованні «ДНР», яке в Україні визнане терористичним, яка заявила газеті: «Ми рухаємось до Російської Федерації».
Приблизно 3,5 мільйони людей, які опинилися під владою сепаратистів в окупованих районах Донецької та Луганської областей, фактично потрапили в рубльову зону. Донецьк став де-факто територією з обігом кількох валют. А минулої зими, пише газета, ватажки «ДНР» прив’язали обмінний курс до рубля, що почало витісняти гривню.
Також контрольовані сепаратистами території почали активніше торгувати з Росією і, починаючи з травня, сотні вантажівок з вугіллям перетинають кордон з Росією щотижня.
На тлі цього все ж мало хто очікує, що Росія готова прискорювати процес прив’язки цих регіонів до себе. Газета цитує київського аналітика Івана Лозового, який каже, що «Путін відмовився від планів щодо серйозних військових дій». Причина – і без того складні проблеми російського бюджету через зниження світових цін на нафту й газ.
Зменшення активності бойових дій на сході, на думку Лозового, є частиною плану щодо виходу з ситуації. Тому «фіговий листок» автономії, який пропонує Київ сепаратистам, номінально закріплює утримувані сепаратистами території як частину України.
Це дало б тоді Кремлю можливість просити Захід зняти санкції, які нищать російську економіку, пише газета.
Газета The Financial Times пише про плани Києва досягти енергетичної незалежності від Росії, а також який вплив на ці плани мали анексія Криму Москвою та конфлікт на сході України.
«Анексія Росією Криму у березні минулого року завдала удару по планах консорціуму на чолі з компанією ExxonMobil щодо експлуатації українського шельфу в західній частині Чорного моря. Трьома місяцями пізніше компанія Royal Dutch Shell заморозила плани щодо експлуатації родовища сланцевого газу «Юзівка» у східній Україні, хоча раніше говорили про проект, потенційна вартість якого – 10 мільярдів доларів. Регіони, які містять ці поклади, нині контролюються сепаратистами», – пише видання.
У грудні минулого року компанія Chevron вийшла з проекту розробки приблизно такого ж розміру родовища «Олеське» в західній Україні.
«Ці процеси були серйозним ударом для України, яка – згідно з інформацією американської Служби енергетичної інформації – має 1,2 трильйона кубічних метрів газу, який можна видобути – один з найперспективніших потенціалів Європи», – зауважує видання.
Втрата територій на сході, економічний спад та заходи енергоефективності зменшили річне споживання газу Україною до 40 мільярдів кубометрів. Але внутрішній видобуток вже довгий час тримається на рівні 19-21 мільярдів кубометрів – причому незалежні компанії його нарощують, а державні зменшують, пише газета.
Але люди, які працюють в енергетичному бізнесі, кажуть, що частково удару Київ завдав сам собі, коли у липні минулого року, прагнучи збільшення доходів до бюджету, новий уряд збільшив ренту на газовидобуток: до 55 відсотків на родовища глибиною до 5 кілометрів і до 28 відсотків на родовища глибші за 5 кілометрів. Зазвичай в міжнародній практиці рента не перевищує 20 відсотків, зауважує газета.
«Голови енергетичних компаній кажуть, що настав час Києву не списувати все на війну», – пише видання і наводить висловлювання Роберта Бенша, який вже давно інвестує в український енергетичний сектор і говорить про готовність західний компаній працювати в Україні.
«Нікого в Хьюстоні не хвилює те, що в Україні триває війна. Ми працюємо в різноманітних місцях (у світі). Ніхто не збирається перейматися тим, що відбувається в Україні, якщо ви можете отримати прибуток», – сказав Бенш газеті.
За словами інвестора, український уряд мав зосередитись на таких пріоритетах для досягнення енергетичної незалежності: реформа енергетичного сектора, привабливий для інвесторів податковий режим та викорінення корупції.
Спеціалізоване кінематографічне видання Hollywood Reporter пише про показ фільму режисера Євгена Афінеєвського «Зима у вогні: Українська боротьба за свободу» на Венеціанському кінофестивалі.
Видання зауважує, що це буде світова прем’єра і особливий інтерес фільм має викликати в європейської аудиторії. Але промоутер фільму компанія Netflix впевнена, що й американську аудиторію теж зацікавить фільм про недавню українську революцію.
«І хоча фільму, можливо, допомогло б глибше розслідування підвалин конфлікту між Росією та Україною, яскраві сцени протесту в столиці, Києві, додають картині безперечної сили», – пише кінематографічне видання.
Афінеєвський та його знімальна група були на передових рубежах коли протестувальники почали виступ проти режиму Віктора Януковича, який мав близькі стосунки з Володимиром Путіним, і прагнув звернути Україну зі шляху до Євросоюзу. З листопада 2013 до лютого 2014 року сотні тисяч протестувальників були на Майдані, а уряд відповів на це кийками, а потім і кулями, але протестувальники не пішли з вулиць, що, зрештою, призвело до втечі Януковича, пише видання.
«Звичайно, то ще був не кінець історії. Напруга триває на тлі того, як проросійські сили виступають проти інших українців. Але фільм завершується ствердним моментом перемоги народного руху, який змітає репресивний режим», – зазначає Hollywood Reporter.
