Доступність посилання

ТОП новини

Заказник сірої чаплі на Київщині продовжують забудовувати


«Яке відношення сільська рада має до початку будівництва? Ці повноваження з 2013 року забрали» – голова сільради

Село Пірнове Вишгородського району розташоване в 40 кілометрах від Києва. Раніше тут був створений орнітологічний заказник «Пірнівський», де жила колонія сірих чапель. Однак з 2012 року заказник частково забудували. Місцеві жителі обурються.

«Ми тут живемо і відпочиваємо. Те, що тут відбувається, просто обурливо. Ці чаплі були навіть там, тепер вони змістилися в цю частину. З кожним роком їх все менше і менше. Середовище їхнього проживання зменшується, відповідно, і їхня кількість теж. Ми ж в екологічному питанні грамотні, ми ж не дикуни», – каже місцева мешканка Лідія.

Місцеві активісти Андрій Корнелюк та Олександр Чеботарьов заявляють, що на території заказника забудова та вирубка лісу – незаконні.

«Заповідник був заповідником. Все зберігалося з моменту створення заповідника. Тільки-но прийшов новий голова, одразу розпочалась забудова і врубка лісу. Рішення на забудову видавалися, як правило, на депутатів та місцевих людей. І після цього ми активно почали привертати увагу громадськості», – розповідає активіст Андрій Корнелюк.

Раніше територія заказника на карті межувала із вулицею Партизанською, базою відпочинку «Динамо», комплексом «Лелека» та братською могилою.

Карта орнітологічного заказника місцевого значення «Пірнівський» до внесення в кадастровий реєстр
Карта орнітологічного заказника місцевого значення «Пірнівський» до внесення в кадастровий реєстр

Сьогодні ж півтора гектара ділянки або вже забудовано, або ж ведуться активні будівельні роботи. За словами активістів, ділянка виділена під заказник у 1987 році – це 5 гектарів в одній місцевості. Сьогодні ж, за кадастровим реєстром, цю ділянку розмежували. Одна частина на тому ж місці, розміром 3,5 гектара, інша ж – поблизу річки Десна. За словами Олександра Чеботарьова, ця ділянка не становить жодної цінності. Активіст неодноразово звертався до суду, проте кожного разу все завершувалося відмовками та черговими експертизами.

«На сьогоднішній день це проблема не тільки даного заказника, а й будь-якого іншого заповідного фонду. В даному випадку, це об’єкт природного фонду, національне надбання. Його показове знищення уже вийшло за рамки цієї сільради», – додає Олександр Чеботарьов.

В Окружному адміністративну суді Києва розглянули черговий позов Олександра Чеботарьова стосовно орнотологічного заказника до Київської облдержадміністрації, Державної екологічної та архітектурно-будівельної інспекцій. Позивач вимагав визнати навмисну бездіяльність виконавчих органів. Під час судового засідання представник Держекоінспекції заявив, що саме сільська рада відповідальна за охорону Пірнівського природного об’єкта.

Акт про перенесення в натуру земельної ділянки заказника «Пірнівський»
Акт про перенесення в натуру земельної ділянки заказника «Пірнівський»

​Сільський голова не заперечує цей факт, але каже, що не має відношення до землі, яку виділяли. Вважає, що основною проблемою є те, що межі заказника не винесли в натурі.

Все, що будують, – повністю компетенція районної архітектури
Сергій Книжников

«На плані села 1978 року заказника не було. Його створили у 1987-му. А вже в оновленому плані 1993 року заказник внесений в розмірі 1,8 гектара. Чому не було розмежування, не поставили знаки, не внесли в реєстр ділянку? Ми не даємо дозвіл на будівництво. Зараз громадяни усі юридично «підковані». Яке відношення сільська рада має до початку будівництва? Ці повноваження з 2013 року забрали у сільських рад. Їх немає. Все, що будують, – повністю компетенція районної архітектури», – наполягає голова Пірнівської сільської ради Сергій Книжников.

Орнітолог Ольга Яременко каже, що така ситуація із заказниками є типовою по всій Україні, адже природоохоронні об’єкти були поза законом.

Якщо ті птахи звідти йдуть, то це означає, що середовище гине
Ольга Яременко

«Там, де ці землі не винесені в натуру, там ці заказники ніяких прав не мають. Відповідно, там цю землю можуть забирати і що завгодно з нею робити. Що стосується чапель, то це ключові індикатори стану водноболотного середовища. Якщо ті птахи звідти йдуть, то це означає, що середовище гине», – коментує Ольга Яременко Радіо Свобода.

Сьогодні на території заказника є декілька гнізд, які заселені сірими чаплями. Однак ліс досить густий, дерева всихаються і валяться. Поруч із птахами селяться та розбудовуються нові жителі. Суддя Окружного адміністративного суду постановив провести екологічну інспекцію, надати експертну оцінку та, у разі необхідності, пообцяв провести відкрите виїзне засідання. Однак, заказник пошкоджено, і цього року сірих чапель в Пірнові поменшало.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG