Українські позиції понад 100 разів були піддані обстрілам з боку бойовиків-сепаратистів на тлі переговорів тристоронньої контактної групи у Мінську, яка шукає шляхи мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Причому, обстріли велись, у тому числі, і з забороненої зброї, яка раніше, за мінськими угодами, мала вже бути відведена. У Києві президент Петро Порошенко провів засідання Воєнного кабінету РНБО, на якому обговорювалась стратегія дій на тлі посилення напруження. У Києві не виключають можливого наступу бойовиків та російських сил на сході України.
Тристороння контактна група в Мінську другий день засідає у підгрупах, але ґрунтовних результатів наразі немає. Ба більше, на тлі мінських переговорів значно активізувалися обстріли українських позицій бойовиками на Донбасі.
«Ось що значать мінські домовленості для Російської Федерації – сьогодні вночі 109 разів були обстріляні українські позиції», – написали у «Твіттері» РНБО та МЗС України.
А колишній посол США в Києві Стівен Пайфер так написав про мінські переговори у «Твіттері»: «Контактна група у Мінську 3 серпня, за повідомленнями, не принесла результатів».
Обстріли навіть із забороненої зброї
За повідомленнями українських військових, їхні позиції обстрілюють не лише зі зброї калібром менше 100 міліметрів, про відведення якої на 15 кілометрів з кожного боку намагається домовитись контактна група в Мінську, але й зі зброї калібром понад 100 міліметрів, яка вже мала бути відведена раніше. Так, бойовики стріляють по українських позиціях із самохідних артилерійських установок, з важких мінометів калібром 120 міліметрів і навіть із зенітних установок, а також танків.
На тлі мінських переговорів під час обстрілів загинуло троє українських вояків і семеро отримали поранення. За словами речника Адміністрації президента з питань АТО Олександра Мотузяника, бої, скажімо, біля Донецька тривають у цілодобовому режимі.
Продовження такої демонстративно-провокативної поведінки Росії повністю перекреслює всі спроби мирного форматуОлександр Турчинов
«Росія знову застосовує тактику використання мирних жителів як живого щита для прикриття своїх військових злочинів. Продовження такої демонстративно-провокативної поведінки Росії повністю перекреслює всі спроби мирного формату врегулювання процесу і де-факто свідчить про торпедування Москвою мінських домовленостей», – сказав секретар РНБО України Олександр Турчинов.
Все це відбувається на тлі Мінська, де якраз українська сторона запропонували розведення на 15 кілометрів артилерійських систем калібром менше 100 міліметрів, танків та гранатометів.
Воєнний кабінет РНБО: яку стратегію обрати?
Президент Порошенко терміново у вівторок скликав засідання Воєнного кабінету РНБО за участю прем’єр-міністра, голови РНБО та керівників силових відомств для обговорення стратегії дій і, зокрема, на тлі можливого посилення боїв, про що свідчить тенденція останніх днів і тижнів.
Порошенко заявив про потребу створення плану оборони, а українські сили нині працюють над створенням трьох ліній оборони.
Нам треба чітко визначити план посилення оборони на випадок ескалації конфліктуПетро Порошенко
«Нам треба чітко визначити план посилення оборони на випадок ескалації конфлікту», – сказав Порошенко на Воєнному кабінеті.
Між тим, в деяких особливо «гарячих точках» Донбасу є певне невдоволення серед українських бійців відведенням та демілітаризацією – зокрема, Широкіна поблизу Маріуполя. І ширше – стратегією керівництва держави щодо конфлікту.
Якщо у нас антитерористична операція, які треті лінії оборони? Ми повинні знищити терористів – інших варіантів немаєАнатолій Виногродський
«Треба відповісти на одне запитання: у нас війна чи АТО? Що у нас відбувається? Якщо у нас війна, ми можемо продовжувати цю розмову. Якщо у нас антитерористична операція, то, пробачте, про яку демілітаризацію ми можемо вести мову? Що ми демілітаризуємо? Територію, яку контролюють бандити? Для чого ми тут? Для того, аби домовлятися з бандитами? Якщо у нас антитерористична операція, які треті лінії оборони? Ми повинні знищити терористів – інших варіантів немає», – сказав Радіо Свобода командир батальйону «Донбас» Анатолій Виногродський.
«Наші керівники всупереч інтересам держави йдуть на поступки «нормандській четвірці», європейцям, які хочуть за будь-яку ціну загасити конфлікт, який сьогодні має місце в Україні. Тому я вважає це зрадою інтересів держави», – додав комбат в інтерв’ю.
Це питання давнє: що краще – «гарна війна» чи «поганий мир»? Серед добровольчих батальйонів уже певний час існує невдоволення тим, що, незважаючи на чергові раунди мирних переговорів чи то у Мінську, чи то у «нормандському форматі», обстріли українських позицій не припиняються, намагання Києва слідувати букві мінських домовленостей сприймаються бойовиками як слабкість, а особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей теж розглядаються частиною українських добровольців як політичне загравання з сепаратистами.
Це – не заморожений конфлікт, це тліючий і періодично вибухаючий конфлікт. Те, що президент скликав Воєнний кабінет, свідчить, що українська влада готується до нового наступу російських окупаційний військВолодимир Горбач
«Перший пункт – це припинення вогню. А вогонь все не припиняється і спалахує все більше й більше… Чим інтенсивніше ведуться переговори за столом, тим вірогідніше, що менше людей буде помирати на полі бою. Деескалація мала б діяти – якщо не врегулювання, то хоча б замороження. Але це – не заморожений конфлікт, це тліючий і періодично вибухаючий конфлікт. Те, що президент скликав Воєнний кабінет, свідчить, що українська влада готується до нового наступу російських окупаційних військ», – каже експерт Володимир Горбач з Інституту євроатлантичного співробітництва.
«Оці переговори, контакти – це добре, бо менше людей гине, але це наразі не сприяє вирішенню конфлікту», – додає він.
Що вирішив і що не вирішив останній Мінськ?
Україна запропонувала до чотирьох підгруп тристоронньої контактної групи додати ще підгрупу щодо кордону. Саме кордон і неконтрольована Києвом його ділянка у майже 400 кілометрів створює можливості для завезення в Україну російських озброєнь та живої сили. Також Україна виступає проти російських «гумконвоїв», які заїздять на Донбас, як до себе додому – їх було вже 34, і українські представники зовсім не мають можливості перевіряти їхній вміст.
Також, за мінськими угодами, контроль над кордоном має повністю перейти Україні до кінця року. Це, до речі, є однією з умов проведення місцевих виборів на окупованих територіях.
Щодо самих виборів, то на контактній групі теж обговорювали їхнє проведення, але тут є розбіжності. Сепаратисти хочуть провести «вибори» 18 жовтня і 1 листопада, а Україна хоче проведення голосування одночасно з місцевими виборами в Україні 25 жовтня. Президент Порошенко сказав, що «фейкові вибори бойовиків можуть зруйнувати мінські домовленості».
Певного прогресу було досягнуто в гуманітарній підгрупі. Сторони обмінялись у Мінську списками полонених. Як заявила спецпредставник президента України щодо врегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко, нині в руках бойовиків все ще перебуває 240 українських полонених. Сепаратисти наполягають, що в «ДНР» у полоні перебуває 40 українських військових, а в «ЛНР» – п’ятеро.
А за словами спецпредставника ОБСЄ Мартіна Сайдіка, досягнуто домовленість про відновлення водопостачання деяких окупованих районів, а також домовлено про відновлення залізничного сполучення. Наступного тижня має бути розроблений графік розмінування низки населених пунктів на суміжних територіях.
Як зазначив аналітик Володимир Горбач, «переговори, фактично, зірвалися. Крім гуманітарної підгрупи, більше коментарів, фактично, немає…»
