Статус Криму в новій українській Конституції: за і проти «територіальної автономії»

Київ – У новій Конституції України Автономна Республіка Крим має отримати статус національно-територіальної автономії кримських татар. На цьому наполягає голова Меджлісу кримськотатарського народу і член конституційної комісії Рефат Чубаров. У той же час, кримські татари, які працюють у російській «владі» Криму, вважають цю ідею безглуздою, а українські експерти стверджують, що перед створенням національно-територіальної автономії варто провести просвітницьку роботу з населенням.

Наразі політики й експерти спільно з представниками міжнародних організацій продовжують працювати над проектом змін до Конституції. Очікується, що головні зміни основного закону країни стосуватимуться децентралізації влади. Президент України Петро Порошенко, коментуючи проект нової Конституції, сказав, що Крим у ній збереже статус Автономної Республіки із широкими повноваженнями. Він також зазначив, що Україна в боргу перед кримськими татарами, і на території півострова буде відновлена «національно-культурна автономія» кримськотатарського народу.

«Я впевнений, що в результаті дипломатичних зусиль проблема незаконної анексії Криму з боку Російської Федерації буде вирішена. І відновлення національно-культурної автономії кримських татар, і звільнення Автономної Республіки Крим відбудеться», – додав президент.

Територіальна автономія замість культурної

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у відповідь на слова Порошенка повідомив про незгоду з твердженням про те, що права кримських татар мають бути відновлені саме через національно-культурну автономію. На своїй сторінці у Facebook він зазначив, що президент має переглянути свою позицію з приводу правового статусу Криму.

«А вона (позиція – ред.), якщо виходити з міжнародного права, має бути сформульована однозначно: «Автономна Республіка Крим – національно-територіальне утворення на основі реалізації кримськотатарським народом свого невід'ємного права на самовизначення – є невід'ємною складовою частиною України в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання», – написав голова Меджлісу.

Пізніше в інтерв'ю для «Крим.Реалії» він зазначив, що президент миттєво відреагував на критику, і провів зустріч з ним та національним лідером кримських татар Мустафою Джемілєвим. Під час бесіди, за словами Чубарова, вони знайшли порозуміння щодо подальших кроків зі зміни Конституції.

«Я не буду зараз розголошувати всі деталі нашої розмови. Скажу лише, що моя позиція залишається незмінною: без публічного визнання главою держави права кримських татар на самовизначення в Криму я не голосуватиму за зміни до Конституції», – наголосив голова Меджлісу.

У свою чергу, кримські татари, що входять до нинішньої російської «влади» півострова, вважають, що пропозиція Чубарова позбавлена сенсу. Так, «депутат Державної ради» Криму Лентун Безазієв вважає, що зараз кримський півострів перебуває у складі Російської Федерації, і тому внесення змін до Конституції України не матиме жодного значення для кримчан.

«Яке відношення Чубаров сьогодні має до Криму, працюючи в Україні? Тут ухвалили «конституцію» «Республіки Крим». Про яку конституцію може йтися, коли «конституція» Криму діє з 11 квітня минулого року? Він може що завгодно придумувати, це його справа і влади Києва. Але поїзд давно пішов», – сказав Безазієв у коментарі для «Крим.Реалії».

Грач: не потрібно підливати у вогонь бензину

Категоричну незгоду з пропозицією Чубарова висловив один з авторів конституції АРК 1998 року, а зараз голова кримського відділення партії «Комуністи Росії» Леонід Грач.

«Крим може існувати як багатоликий, як інтернаціональний. Крим не може існувати як національна територія окремо взятого кримськотатарського народу. Не можуть близько 87 відсотків кримчан погодитися з тим, що це буде національна кримськотатарська автономія. І не потрібно підливати бензину у вогонь, бо це нічого не дасть», – сказав Грач.

Політик додав, що, вносячи зміни стосовно Криму до Конституції, Петро Порошенко і його оточення «виставляє на посміховисько себе і всю Україну», адже, на думку Грача, півострів вже не має жодного відношення до офіційного Києва.

А українські експерти вважають, що відповідно до міжнародного права в Конституції України повинні міститися норми, які гарантуватимуть кримським татарам право на самовизначення. Співробітник Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер вважає, що в розділі про права людини слід перерахувати всі корінні народи, які живуть у країні – кримських татар, кримчаків і караїмів.

«У якомусь формулюванні варто зробити посилання на декларацію ООН про корінні народи. Але право на самовизначення в більш уточненому вигляді, на мій погляд, необхідне», – сказала Беліцер.

На її думку, було б правильно визначити статус Криму як національно-територіальну автономію. Однак, вона вважає, що для цього необхідно провести широку інформаційно-просвітницьку кампанію, щоб пояснити населенню України, що таке право на самовизначення, і навіщо воно необхідне.

«Без такої пояснювальної роботи, я боюся, що це може бути джерелом нового витка соціально-політичного конфлікту», – зазначила Беліцер.

Експерт вважає, що оптимальним було б відтермінувати ухвалення нової Конституції і знайти ресурси для проведення масштабної інформаційної кампанії для різних цільових груп: політиків, депутатського корпусу, громадянського суспільства. Під час подібної пояснювальної роботи, на думку Беліцер, варто пояснити лідерам, що таке національно-територіальна автономія кримських татар, і чому її створення відповідає національним інтересам України.

Оригінал матеріалу –​ на сайті «Крим.Реалії»