Київ – «ПриватБанк» поскаржився до Гаазького арбітражного суду на втрату своєї власності в Криму. Найбільший комерційний банк України таким чином намагається отримати компенсацію за втрачені активи. Російський мін'юст у відповідь вже повідомив, що не визнає юрисдикції міжнародного арбітражного суду з розгляду цієї суперечки. Однак, українські експерти вважають, що у «ПриватБанку» є шанси на перемогу.
«ПриватБанк», власником якого є український бізнесмен Ігор Коломойський, оголосив про те, що ініціював арбітражний розгляд проти Російської Федерації 9 липня.
«Арбітражний суд сформований і буде здійснювати розгляд відповідно до арбітражного регламенту Комісії Організації Об'єднаних Націй з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ)», – повідомили в прес-службі установи.
За інформацією «ПриватБанку», арбітражний розгляд відбудеться у голландському місті Гаага. Суму збитку, завданого банку в Криму, поки не розголошують. У «ПриватБанку» повідомили, що цю суму визначить спеціальна комісія західних експертів.
Ще один позов від «Ощадбанку»
Аналогічним шляхом пішов державний «Ощадбанк». Про подачу позову до міжнародного арбітражу 8 липня повідомив прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк на засіданні Кабміну.
«Ощадбанк» подав позов проти Російської Федерації на суму близько 15 мільярдів гривень про відшкодування шкоди та збитків, завданих Російською Федерацією шляхом незаконної анексії Криму і, відповідно, втрати «Ощадбанком» прибутків і майна на українській території, якою є Автономна Республіка Крим», – сказав він.
Майно «Ощадбанку» присвоїла російська «влада» півострова в травні 2014 року. Тоді «самооборона» Криму вивезла зі сховища українського банку більше 32 мільйонів гривень.
Свою правову позицію «Ощадбанк», як і «ПриватБанк», будує на тому, що Росія порушила численні положення угоди про заохочення та взаємний захист інвестицій між урядами двох країн, яку уклали 1998 року.
«З моменту повідомлення про суперечку починається шестимісячний період, передбачений угодою, протягом якого сторони зможуть врегулювати суперечку шляхом переговорів. Якщо таке врегулювання виявиться неможливим у вказаний термін, «Ощадбанк» залишає за собою право продовжити розгляд, але вже з використанням інструментів міжнародного судового захисту проти Російської Федерації», – повідомила прес-служба «Ощадбанку».
Майно «ПриватБанку» «націоналізувала» російська влада Криму на початку серпня 2014 року. «Держрада» проголосувала за те, щоб продати «на відкритих торгах» все майно, що належить Ігорю Коломойському. З цією ініціативою виступив російський «голова» Криму Сергій Аксьонов.
«ПриватБанк» не виконав зобов'язання перед кримчанами в частині повернення депозитів, які вони вкладали в цей банк. Пан Коломойський є одним з ініціаторів і фінансистів заходів АТО на південному сході України, де вбивають громадян. Моя пропозиція – провести націоналізацію. Після цього майно, що належить Коломойському, продати з відкритих торгів. За рахунок цих коштів будуть виплачені компенсації клієнтам «ПриватБанку» – понад 700 тисяч рублів, які не підпадали під закон про повернення вкладів у Російській Федерації», – обґрунтував «санкції» проти «ПриватБанку» Аксьонов.
Нардеп Логвинський: перемогти буде складно
На інформацію про подачу «ПриватБанком» позову до міжнародного арбітражу відразу ж відреагувало міністерство юстиції Російської Федерації. Інформаційний портал РБК опублікував коментар прес-служби цього відомства, в якому повідомляється, що Росія не визнає юрисдикції Гаазького арбітражного суду в цій справі.
«Позов «ПриватБанку» проти Російської Федерації, поданий в міжнародний арбітраж при постійній палаті третейського суду, не може бути розглянутий на підставі міжурядової угоди від 27 листопада 1998 року між Росією та Україною про заохочення та взаємний захист інвестицій. Відповідно, угода не може служити підставою для формування арбітражу для врегулювання суперечки», – процитував російський мін'юст сайт РБК.
У відомстві додали, що майно, що є предметом суперечки, «перебуває на території Республіки Крим та в місті Севастополі, які раніше входили до складу України, а наразі за результатами волевиявлення народу входять до складу Російської Федерації». У зв'язку з цим, як вважають у Мін'юсті, відповідні відносини не можуть регулюватися угодою.
Народний депутат України Георгій Логвинський у коментарі для «Крим.Реалії» зазначив, що «ПриватБанку» буде складно домогтися компенсації своїх збитків у Криму, хоча вони були завдані незаконно. Нардеп пояснює це тим, що в угоді між Росією та Україною про захист інвестицій сказано: резидент однієї країни проводить інвестиції на територію іншої країни. А з точки зору міжнародного права, Крим – це територія України, і, відповідно, випадок із «ПриватБанком» у Криму може не потрапляти під цю норму угоди.
Якщо у «ПриватБанка» це спрацює, то це для нас це буде прокладений шлях із досить серйозними можливостямиГеоргій Логвинський
«З іншого боку, в міжнародному праві є поняття «ефективний контроль». Наприклад, в Європейському суді юристи робили акцент на тому, що Росія здійснює такий контроль у Придністров'ї, до якого формально вона не має відношення. Якщо у «ПриватБанку» це спрацює, то це для нас це буде прокладений шлях із досить серйозними можливостями. Однак у практиці подібних застосувань поки не було», – сказав Логвинський.
У той же час, експерт фонду «Майдан закордонних справ» Андрій Клименко високо оцінює шанси «ПриватБанку» на успіх.
Це приватна власність, все це має нещодавню аналогію з рішенням суду у справі «ЮКОСа». Рішення буде однозначно позитивнимАндрій Клименко
«Експропріація власності «ПриватБанку» в Криму – це безперечний факт. Це приватна власність, все це має нещодавню аналогію з рішенням суду у справі «ЮКОСа». Рішення буде однозначно позитивним», – зазначив Клименко в коментарі для «Крим.Реалії».
Він зазначив, що навіть у російському законодавстві націоналізація приватної власності передбачає компенсацію її власникам, проте, «ПриватБанку» не відшкодували збиток. За прогнозами Клименка, арбітражний суд не сприйматиме всерйоз доводи Росії про те, що Крим – це її частина, і рано чи пізно російська власність буде конфіскована на користь банку Коломойського.
Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»
