Слова президента України Петра Порошенка про «національно-культурну автономію» для кримських татар пролунали на презентації розділу нової Конституції України в частині децентралізації влади. На них різко відреагував голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, який одночасно є членом Конституційної комісії і депутатом українського парламенту від «Блоку Петра Порошенка».
Позиція голови Меджлісу полягає в тому, що найбільший народ півострова має отримати право на самовизначення на своїй історичній території. Без цього лідер Меджлісу вирішив не голосувати за закон про зміни до Конституції, який має найближчими днями потрапити до сесійної зали парламенту. «Крим.Реалії» спробували з'ясувати в самого Рефата Чубарова, чому питання самовизначення кримських татар довелося сьогодні переносити в публічну площину, та чи є різне бачення президента і лідера Меджлісу причиною для конфлікту.
– У чому суть претензій Меджлісу (чи Ваших особисто) до оприлюдненого розділу нової Конституції, що регулюватиме адміністративно-територіальний устрій України?
До напрацьованого Конституційною комісією та презентованого президентом України проекту змін до Конституції України у частині децентралізації у нас претензій немає
– Давайте дещо уточнимо на початку нашої розмови… Нагадаю, що 1 липня президент України Петро Порошенко презентував представникам національних і регіональних засобів масової інформації проект змін до Конституції України лише у частині децентралізації. Невідкладність вирішення саме питань децентралізації обумовлена багатьма факторами, в тому числі, місцевими виборами та бюджетним процесом на 2016 рік. Отже, до напрацьованого Конституційною комісією та презентованого президентом України проекту змін до Конституції України у частині децентралізації у нас претензій немає.
У той же час, чимало актуальних конституційних питань подальшого розвитку України, що потребують істотного удосконалення або кардинального вирішення, в тому числі, які мають міститися у Конституції України в розділі «Автономна Республіка Крим», залишені Конституційною комісією для подальшої роботи.
Президент використав у контексті майбутнього статусу Криму термін «національно-культурна автономія». Саме незгодою з таким висловлюванням і була викликана моя ремарка
Як ви знаєте, під час презентації президент торкнувся питання статусу Криму, відповідаючи на запитання журналістів. «Ми в боргу перед кримськотатарським народом…», – сказав президент України, абсолютно справедливо ув’язавши питання щодо статусу Криму з необхідністю забезпечення прав кримськотатарського народу. Інша справа, що у своїй відповіді президент використав у контексті майбутнього статусу Криму термін «національно-культурна автономія». Саме незгодою з таким висловлюванням президента України і була викликана моя ремарка на власній сторінці у мережі Facebook.
– Чи була на неї якась реакція? Якщо так, то чи можна детальніше?
У нас є порозуміння щодо наших спільних підходів і подальших кроків у напрацюванні та схваленні відповідних правових актів
– Так, реакція була, можна сказати, миттєво… Цю тему ми обговорили під час нашої разом з Мустафою-аг’а (Джемілєвим – ред.) зустрічі з президентом України, яка відбулася 3 липня. Нагадаю також, що усталена позиція президента України з питання майбутнього статусу Криму в складі України неодноразово і публічно висловлювалася раніше, зокрема, 18 травня 2015 року, в його виступі на вечері-реквіємі в пам’ять про жертв депортації кримськотатарського народу… Отже, в нас є порозуміння щодо наших спільних підходів і подальших кроків у напрацюванні та схваленні відповідних правових актів.
– У тому числі, й відповідних змін до Конституції України?
– Так. Це відбуватиметься на подальших етапах конституційної реформи.
– Ви є членом Конституційної комісії. Чи висловлювали Ви свою позицію під час засідання Конституційної комісії?
– Так, ще на самому першому засіданні Конституційної комісії я мав виступ саме з цих питань і закцентував увагу членів Комісії на важливості вирішення питань правового статусу Криму у взаємозв'язку з відновленням прав кримськотатарського народу, в тому числі, й права корінного народу на самовизначення на власній історичній території. Також ми обговорили з групою обізнаних у кримських справах членів Конституційної комісії можливість спільної роботи з напрацювання відповідних змін до розділу Конституції України «Автономна Республіка Крим».
– То чи змінилася Ваша позиція після зустрічі з президентом?
– Я не буду зараз розголошувати всі деталі нашої розмови. Скажу лише, що моя позиція залишається незмінною: без публічного визнання главою держави права кримських татар на самовизначення в Криму я не голосуватиму за зміни до Конституції.
Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»
