За Україну і Крим – до камери

Міський суд Набережних Челнів 3 липня почав розглядати справу татарського активіста Рафіса Кашапова, який очолює місцевий Татарський громадський центр. Його звинувачують у розпалюванні ненависті або ворожнечі та публічних закликах до сепаратизму через інтернет. 56-річний активіст провів у слідчому ізоляторі вже понад півроку, і, за словами адвоката, його здоров'я погіршується. Міжнародні правозахисні організації виступили на підтримку Рафіса Кашапова, правозахисний центр «Меморіал» вніс його до списку політичних ув'язнених. Це перша справа про «заклики до сепаратизму» в країні, що дійшла до суду.

Рафіс Кашапов був затриманий наприкінці 2014 року – 28 грудня у його будинку в Набережних Челнах відбувся обшук, під час якого були вилучені ноутбук і засоби зв'язку. Заарештований Кашапов був етапований до Казані. Як повідомлялося спочатку, слідчі цікавилися поїздкою татарського активіста до Туреччини, з якої він повернувся буквально напередодні арешту. Там, за словами родичів, Кашапов проходив лікування і одночасно проводив акції на підтримку тюркських народів і кримських татар. Пізніше, стало відомо, що претензії до Кашапова виникли у слідства через його записи у соціальній мережі «ВКонтакте».

Йдеться про чотири пости. Це три тексти із заголовками: «Крим і Україна будуть вільні від окупантів», «Вчора – Гітлер і Данциг, сьогодні – Путін і Донецьк!», «Захистимо Україну і весь тюркський світ» і фотоколаж під назвою «Де Росія – там смерть і сльози». У зв'язку з цими записами була порушена справа за двома статтями Кримінального кодексу: «Публічні заклики до вчинення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії» і «Розпалювання ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності».

Згідно з висновками експертизи, яку провели за зверненням слідчих, в текстах Кашапова цілеспрямовано розпалюється ненависть до таких категорій, як «росіяни», «російська влада», «окупаційна влада півострова», «президент Володимир Путін». Окрім того, статті татарського активіста, як вважають слідчі, формують негативне ставлення до дій російської влади в Криму та уявлення про незаконне приєднання півострова до Росії. Також, на думку сторони обвинувачення, в публікаціях Кашапов стверджує, що Крим не є територією Росії, і закликає до дій щодо захисту півострова від російської окупації.

Експерти з інформаційно-аналітичного центру «Сова» ще в січні ознайомилися із записами Рафіса Кашапова і не виявили в них складу злочину: «На нашу думку, всі тексти (четвертий матеріал є плакатом з фотографіями жертв російських військових операцій) об'єднують ідеї солідарності з Україною і кримськими татарами, незаконність анексії Криму і неприйняття дій російської влади. Жодних ознак розпалювання ненависті на національному грунті в цих матеріалах немає. Не виявили ми в них і закликів до військових дій», - пишуть експерти центру «Сова» у своєму висновку, нагадуючи також про те, що, відповідно до роз'яснення Верховного суду, критика російської влади не повинна розглядатися як привід до застосування антиекстремістського законодавства.

Сам Рафіс Кашапов не заперечує факту публікації текстів і фотоколлажа в інтернеті, проте не вважає, що вони порушують закон, пояснює адвокат активіста Раушанія Камалова: «Це його політичні погляди. Він вважає, що таким чином на нього намагаються чинити тиск, тому що він досить тривалий час займається громадсько-політичною діяльністю, в тому числі і щодо захисту прав тюркських народів. Якщо він захищає права тюркських народів, це в жодному разі не означає, і в текстах цього ніде немає, що він протиставляє їх якому-небудь іншому народу. Він хоче відстоювати права тюркських народів абсолютно правовими способами і методами, наприклад, шляхом створення центрів правової допомоги, які надавали б підтримку сім'ям, в яких є загиблі від міжнаціональних конфліктів. Тримається він непогано, хоча останнім часом у нього значно погіршився стан здоров'я, вік уже позначається. Але поки він все-таки вірить, що справедливість переважить, в його кримінальній справі розберуться і він буде виправданий».

При цьому сама адвокат Раушанія Камалова побоюється, що суд може і не почути докази захисту: «Позиція захисту в цьому випадку очевидна: у його діях немає складу злочину, людина просто висловлювала свою громадянську позицію, висловлювала незгоду з діями державної влади, президента. Правильні це погляди чи неправильні – це вже повинно бути за лапками кримінального законодавства. В ідеалі хотілося б, щоб суд прислухався до наших доводів. Але поки на основі попереднього слухання відчуття, що нас не дуже почули».

«Ми заявляли клопотання про зміну хоча б запобіжного заходу – з взяття під варту на домашній арешт. На жаль, суд наше клопотання не задовольнив. Також ми заявляли клопотання про виключення з доказів експертизи у справі, але, на жаль, суд і це клопотання відхилив. Це лінгвістично-психологічно-політологічна експертиза. І мені здається, що висновки, зроблені експертами, вельми і вельми спірні. Я зі свого боку зверталася до деяких фахівців, в тому числі і до лінгвістів. Вони зробили висновок, що проведена експертиза вельми спірна. Хотілося б клопотатися про виклик експертів, що проводили експертизу, і просити проведення повторної експертизи як мінімум. В цьому випадку експертиза – це основний доказ, і тільки на підставі цієї експертизи, а по суті справи, приватної думки окремих фахівців, будується обвинувачення», - вважає адвокат Раушанія Камалова.

56-річний Рафіс Кашапов очолює Татарський суспільний центр в Набережних Челнах. У 90-і роки ця організація активно виступала за надання Татарстану суверенітету, але потім відійшла від великої політики. Зараз центр виступає за збереження національної ідентичності татар, їхньої мови і культури.

Рафіса Кашапова неодноразово судили в 80-х роках. У 2003 році активіст був жорстоко побитий, він отримав 18 переломів кісток, а після цього арештований – за звинуваченням у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі і міжрелігійної ворожнечі. Він провів у СІЗО три з половиною місяці, а через рік був виправданий судом у зв'язку з відсутністю складу злочину. У 2009 році Феміда була вже не настільки прихильна до татарського активіста: його визнали винним у розпалюванні ненависті або ворожнечі за національною ознакою – за публікації текстів у блогах – і засудили до півтора роки умовно.

Брат-близнюк Рафіса Кашапова – Нафіс Кашапов, що проживає майже десять років за межами Росії і отримав політичний притулок у Польщі, – зізнається, що черговий арешт брата не став несподіванкою. На його думку, переслідування Рафіса Кашапова може закінчитися тільки зі зміною влади в Росії: «У тюркському світі наше прізвище досить відоме. Ми працюємо з тюркським народом вже досить давно. Не тільки з тюркським, але і з католиками, англійцями, японцями та іншими. Ми ведемо роботу, починаючи з 1989 року не тільки політичну, але і журналістську, правозахисну, проводимо мітинги і пікети. Брата навряд чи звільнять. Тут можна очікувати сценарію, як у випадку з Україною: коли Янукович втік, Юлія Тимошенко вийшла на свободу. У мене прогноз такий же: поки Путін правитиме Росією, брат буде сидіти у в'язниці. Напередодні арешту він організував у Туреччині мітинги проти путінського режиму: на підтримку кримських татар, тюркських народів, України, щоб зупинити війну. Ось за це його і заарештували - через політику. Несподіванкою це для мене не стало».

Нафіс Кашапов також додає: «У 2003 році його побили, у нього було 18 переломів, а через 7-8 місяців його посадили у в'язницю. У нього в трьох місцях череп був розбитий, а його беруть і садять! У в'язниці його не змогли зламати, відправили до психіатричної лікарні, щоб зробити психом. Він оголосив сухе голодування. Я у нього тоді був, його лікарі на руках принесли. Брат каже: «Ви не знали чи що, я тиждень тому оголосив голодування?». Я кажу: «Мені нічого ніхто не сказав». Мені як брату брата-близнюка (він на півгодини старший за мене), повинні були повідомити, але нічого не повідомили. Свого часу був телеміст – Березовський з Англії і Татарстан, Казань. Одне з питань, яке тоді поставили, було якраз про брата Кашапова, який перебував у психлікарні. Березовський обіцяв: що зможу – зроблю. Він слова дотримався. Питання підняли і в Конгресі США, і в Швейцарії, і в інших країнах. Тоді солідарність за кордоном сильною була. Те, що брата посадять, я вже відчуваю. Ми ж близнюки, навіть на далеких відстанях у нас є зв'язок. Я братові сказав: «Тебе заарештують і посадять, тому що ти дуже сильну тему розгорнув». «Посадять, так посадять, – каже, – буду боротися, виїжджати за кордон не збираюся. Я повернуся і буду воювати проти цього режиму». Це були його останні слова, коли він у Туреччині був. І ось через два дні його посадили», – розповідає Нафіс Кашапов.

У січні цього року міжнародна правозахисна організація Amnesty International розпочала кампанію на підтримку Рафіса Кашапова. У травні правозахисний центр «Меморіал» визнав його політичним в'язнем. Розповідає член ради центру «Меморіал» Сергій Давідіс.

– Те, що людина посаджена до слідчого ізолятору за обинуваченнями в розпалюванні ненависті і ворожнечі – це вже привід подивитися на справу уважно, і перевірити, що саме йому закидається: чи дійсно він закликав вбивати людей з певним кольором шкіри чи які сповідують одну релігію, чи це тільки інтерпретація слідства, У випадку Рафіса Кашапова це абсолютно очевидна інтерпретація слідства, причому абсолютно безпідставна. Йому закидається розпалювання ненависті і ворожнечі щодо складної соціальної групи, що складається з росіян, окупаційної влади Криму, президента і ще когось. Ми почитали ці тексти, подивилися колаж. Там і близько немає того, що можна було б розглядати як заклики до насильства чи дискримінацію. Там є засудження російської агресивної політики щодо України, щодо Криму.

Рафіс Кашапов має досить великий бекграунд татарського націоналізму і ісламізму, але це все не стосується справи, бо «Меморіал» завжди зазначає, що визнання людини політв'язнем не означає, що ми згодні з її позицією. У цьому конкретному переслідуванні, з одного боку, очевидне порушення закону, в його діях немає нічого, що могло передбачати кримінальну відповідальність, з іншого – очевидний політичний мотив, пов'язаний з агресивною пропагандистською кампанією щодо України і тих людей, які публічно висловлюють незгоду з політикою Росії в Українв. У його тексті найбільша суперечка у нас в «Меморіалі» викликала декларація про те, що росіяни після розпаду Золотої орди захопили ханства, що утворилися на її уламках, – Сибірське, Астраханське та інші. Це найстрашніше щодо росіян, що в цьому тексті є. Але цілком очевидно, що це просто об'єктивний історичний факт, який не містить жодних оцінок.

– Але колаж, про який йдеться, Кашапов не сам зробив, а це був перепост. Чи не здається Вам, що останнім часом з'явилася тенденція порушувати справи за перепост в соціальних мережах?

– Держава зараз очевидно закручує гайки в Інтернеті, намагаючись обмежити свободу поширення інформації. Якщо текст не внесено до списку екстремістських матеріалів, то він не є чимось забороненим. А те, що людина перепостила якесь повідомлення, абсолютно не означає, що вона солідаризується з його змістом. Тим не менш, це завжди інтерпретується саме так. Це дуже негативна тенденція, на яку треба реагувати і щодо якої потрібно активно виступати, хоча наша держава не схильна слухати такі виступи.

– Наскільки це взагалі законно – судити за те, що людина навіть не написала сама?

– Наше розуміння законності і те, як це розуміє Слідчий комітет і російські суди, очевидно, різне. Вони буквально виходять з того, що поширення інформації вони інтерпретують як заклики. Це нерозумне розширення закону має бути прямо пов'язане з реальною суспільною небезпекою, по-перше, а, по-друге, – з мотивом. Наше слідство і суд ніколи не розглядають ні реальну суспільну небезпеку, ні наявність мотивів у людини щодо досягнення якогось негативного суспільного результату – насильства, ненависті, ворожнечі... Тому ми розглядаємо таку практику, якщо дивитися на зміст закону і конституційні принципи, як незаконну.

Наприкінці червня за рішенням міського суду Набережних Челнів термін утримання під вартою Рафіса Кашапова був продовжений до 26 серпня. Захист має намір оскаржити цей арешт у Верховному суді Татарстану.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської служби Радіо Свобода