Боргові проблеми України і Греції непорівнювані, але Києву варто було б урахувати досвід відносин Афін із міжнародними кредиторами, кажуть українські експерти й дипломати. Обидві країни зіткнулися з труднощами через свої зовнішні запозичення, але, за словами деяких аналітиків, в Україні, на відміну від Греції, активна частина населення розуміє потребу уряду вдаватися до болючих заходів заради виходу з кризи.
Олег Кирієнко живе у Греції понад 10 років. Каже: настрої перед референдумом 5 липня серед греків неоднакові. Вибір, який їм доведеться зробити, непростий. «З одного боку, люди стомилися від політики економії. Заходи, які пропонувалися кредиторами, нічого позитивного не дали. З іншого боку, люди бояться, що якщо країна вийде з єврозони, все буде ще гірше», – розповідає українець із Афін.
Рішення уряду провести референдум щодо схвалення чи несхвалення народом вимог іноземних кредиторів Олег Кирієнко повʼязує з намаганням грецького керівництва розділити відповідальність (у разі, якщо греки на референдумі підтримають позицію уряду) й уникнути радикального падіння свого політичного рейтингу.
Як і Україна, Греція опинилася у складній економічній ситуації через значний обсяг зовнішнього боргу, тобто позичених за кордоном коштів. Однак попри певну тенденцію в українських і, подекуди, західних ЗМІ ставити проблеми цих країн в один ряд, українські урядовці й експерти радять цього не робити. Масштаби економічних труднощів, кажуть вони, непорівнювані.
Греки виносять на референдум етичне питання – Хара
Експерт громадської організації «Майдан закордонних справ» Олександр Хара (який сам є представником української грецької громади) нагадує, що грецька боргова криза триває вже майже 6 років і за цей час розрослася до масштабу у 303 мільярди доларів (проти 40 мільярдів доларів українського зовнішнього боргу). Також, Греція є членом єврозони і її економіка тісно повʼязана з економіками інших країн, які послуговуються євро. Окрім величини заборгованості і глобальності наслідків, одна з ключових відмінностей української і грецької ситуацій, на думку експерта, – сприйняття їх самими громадянами.
«Ми не схожі тим, що у суспільства є попит на реформи, є розуміння, що ці реформи можуть бути достатньо болючими. Навіть в умовах війни і загального падіння рівня життя, все одно активна частина суспільства бажає змін, зокрема – кардинальних змін в економіці, – каже експерт. – Греки активно можуть протестувати, але цей референдум, що має бути, стосується того, чи будемо ми платити по своїх боргах. Тобто це, за великим рахунком, етичне питання».
Україна, на відміну від Греції, демонструє волю до реформ – Шевальов
Однак є риси, які змушують мимохідь порівнювати грецьку проблему з українською, додає Олександр Хара. Це – передумови, в яких зародилася глибока боргова криза Греції.
«Неефективна структура економіки, по-перше. По-друге, уряд не щирий ані з народом, ані з закордонними партнерами. По-третє, життя за рахунок майбутнього. І в цьому Україна з Грецією схожі», – вважає він.
Напередодні в інтерв’ю «Голосу Америки» заступник міністра фінансів Артем Шевальов, який прибув у Вашингтон для переговорів із кредиторами щодо реструктуризації частини зовнішнього боргу, зазначив, що, на відміну від грецького, уряд України демонструє волю до реформ.
«На прикладі Греції ми бачимо як складно ідуть переговори і як важко досягти позитивного виходу, коли уряд відповідної держави не готовий іти назустріч. Коли популістські гасла та популістська платформа окремих представників політикуму в Греції фактично знищила ті досягнення, які були в попереднього уряду у домовленості з МВФ, Єврокомісією, іншими кредиторами. В нашій ситуації ми демонструємо надзвичайно добру волю», – заявив заступник міністра фінансів України.
Досвід Греції Україні варто врахувати – посол
У червні портал Vox Ukraine опублікував статтю «Шість грецьких уроків для України». Її автори, Юрій Городніченко з Університету Каліфорнії (Берклі) й Олег Кореньок із Університету Співдружності Вірджинії, радять українському урядові врахувати досвід Греції у відносинах із кредиторами, щоб уникнути у подальшому її тяжкої боргової долі. Основні рекомендації – раціональніше використовувати як державні, так і позичені кошти, реструктуризувати борг, привести видатки у відповідність до доходів державного бюджету і продемонструвати політичну волю для болючих, але рятівних заходів.
Посол України у Греції Володимир Шкуров каже у коментарі Радіо Свобода, що досвід відносин офіційних Афін із трійкою міжнародних кредиторів (Міжнародним валютним фондом, Європейським центробанком і Єврокомісією) Києву було б корисно аналізувати, можливо, на рівні навіть окремої робочої групи.
«Ми ідемо по якомусь шляху, який нам здається унікальним, але є певний світовий досвід. Україні варто було б мати на увазі, як Греція буде розвиватися: як буде працювати банківська система, як працюватимуть парламент, уряд, як це впливає на вибір народу (бо народ стомився і підтримав партію, яка сформувала уряд євроскептиків)», – зазначає посол.
Посол розповів, що, з огляду на загострення кризи, особливо потерпає грецький туристичний сектор: за останній рік навіть суто українських туристів у Греції значно поменшало. «Ми отримуємо щодня листи від дирекції того чи іншого великого готельного комплексу, які нам пишуть, що туристи не повинні хвилюватися», – каже Володимир Шкуров. Попри проблеми з економікою, за словами посла, Греція і далі чекає на українських мандрівників і гарантує їм, що кризи під час відпочинку вони не відчують.
