Люксембург – Колишні посадовці режиму Віктора Януковича масово шукають «справедливості» у Феміди Європейського союзу. Як повідомили Радіо Свобода в секретаріаті Суду справедливості ЄС, там розглядатимуть 24 позови громадян України до Ради ЄС. Їхня мета – домогтися скасування індивідуальних санкцій, які ЄC наклав на них у 2014-му й для більшості продовжив у 2015-му.
У Суді справедливості ЄС у Люксембургу загалом отримали сім свіжих позовів після продовження Євросоюзом санкцій у березні цього року щодо 18 діячів доби Януковича. З-поміж позивачів: бізнесмени Сергій Курченко, Юрій Іванющенко, екс-віце-прем’єр Сергій Арбузов, екс-міністр доходів та зборів Олександр Клименко й сам Віктор Янукович та його син Олександр.
Позивається там же ще з 2014 року колишній заступник голови Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрій Портнов. Його справа єдина з подібних, в якій уже відбулося хоча б одне судове засідання.
Андрій Портнов також заявляє, що позивається в суді першої інстанції Брюсселя, розташованому в Палаці правосуддя, де, за його словами, в середу, 17 червня 2015 року, мало відбутися судове засідання за обвинуваченням колишніх керівників Генеральної прокуратури України Олега Махніцького та Олексія Баганця. Як написав на своїй сторінці у Facebook Андрій Портнов, Махніцького та Баганця обвинувачують у тому, що, зловживаючи службовим становищем, вони своїми підписами скріпили і направили в Раду ЄС сфальсифіковані дані про його кримінальне переслідування.
Втім, у секретаріаті кримінальної секції суду першої інстанції Брюсселя Радіо Свобода двічі не підтверджували цієї інформації, зокрема, що в них мало б відбутися судове засідання за заявою позивача Портнова (Portnov) в 45-й палаті цього суду 17 червня.
Екс-міністр доходів та зборів Олександр Клименко в коментарі Радіо Свобода сказав, що для нього це справа відновлення ділової та людської репутації. Колишній посадовець відкидає всі звинувачення правоохоронних органів України. Він наголошує на тому, що його адвокатів в Україні не допускали до матеріалів досудового розслідування, домогтися цього частково вдалося за рішенням суду.
Європейський союз під час ухвалення рішення про санкції керувався виключно даними Генеральної прокуратуриОлександр Клименко
«Європейський союз під час ухвалення рішення про санкції керувався виключно даними Генеральної прокуратури. Санкції були затверджені ще до того, як прокуратура винесла мені хоч які-небудь офіційні підозри. Сьогодні досудовому слідству в Україні не властива законність і відкритість процесу. Всі кримінальні провадження були розпочаті без належних підстав», – каже Олександр Клименко.
У грудні 2014 року екс-міністру доходів і зборів винесли підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 (заволодіння державним майном в особливо великих розмірах) Кримінального кодексу України, що карається позбавленням волі на строк від 7 до 12 років.
Олександру Клименку інкримінували заволодіння державними коштами на суму 616 мільйонів гривень. 29 квітня 2014 року щодо нього було винесено повідомлення про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України, що карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
«Такі справи по суті виграють украй рідко»
Позови проти санкцій ЄС розглядаються в Суді справедливості щонайкоротше – два роки. А то й усі чотири, якщо подається апеляція.
Прес-секретар Суду справедливості ЄС Кристофер Фретвелл відзначає, що позивачам у таких справах украй рідко вдається домогтися зняття санкцій.
«Очевидно, що я не можу коментувати конкретні справи, відкриті за позовами громадян України. Але загалом варто відзначити, що якщо такі справи закінчують успіхом для позивачів, то це обумовлено процедурними питаннями. У таких випадках Рада ЄС вдруге ухвалює це рішення, виправивши перед тим процедурну помилку. Було дуже мало випадків, коли такі справи вигравали по суті й людей назавжди прибирали із санкційного списку», – пояснює Кристофер Фретвелл.
Щоб позиватися в Суді справедливості проти Ради ЄС, потрібно винайняти висококваліфікованого адвоката з країни Євросоюзу.
«За подання справи до Суду справедливості ЄС не треба нічого платити. Проте позивач має найняти адвоката для цього, який має ліцензію для роботи в ЄС. І він має оплатити його роботу, залежно від кількості часу, який той витратить на супровід справи», – каже прес-секретар суду.
Авторитетом у царині юридичного супроводу позовів проти санкцій у Суді справедливості ЄС користуються британські юристи. Вони навіть ведуть спеціальний European Sanctions Blog, повністю присвячений цій тематиці. За даними британського експерта Джима Даємонда, вартість однієї години роботи адвоката у Великій Британії варіюється від 665 до 1330 доларів. У країнах ЄС зазвичай діють закони, які регламентують оплату праці юристів.
Із даних про позови в Суді ЄС можна здогадуватися й про те, як по-різному складається в екзилі доля колишніх посадовців Януковича. Хтось має змогу винаймати адвокатів для таких справ у Люксембурзі два роки поспіль: перший раз – для відкриття справи в 2014-му одразу після запровадження санкцій, другий – у 2015-му, коли санкції були продовжені. Про когось зовсім не чути. Так, у базі Суду справедливості Європейського союзу немає жодної інформації про позови від екс-міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової чи екс-міністра освіти Дмитра Табачника.
