Брюссель – Європейська комісія, починаючи з червня цього року, регулярно моніторитиме успіхи й проблеми України на шляху реформ. Офіційний Київ, зі свого боку, має взяти на себе зобов'язання щомісяця звітувати про стан реформування країни. Лише якщо будуть проводитися реальні реформи, український уряд зможе отримати наступні два траншні макрофінансової допомоги ЄС. Про це в інтерв'ю Радіо Свобода розповів віце-президент Єврокомісії, єврокомісар з питань зони євро та соціального діалогу, екс-прем'єр-міністр Латвії Валдіс Домбровскіс. Він постійно наголошує, що Україна в нинішній складній ситуації, як ніколи, потребує підтримки й допомоги. Зі свого боку, Валдіс Домбровскіс належить саме до тих лідерів ЄС, які активно це роблять на практиці.
– Після ратифікації Меморандуму про макрофінансову допомогу між ЄС та Україною остання повинна буде щомісяця звітувати перед Єврокомісією про прогрес у реформах. З тексту документу випливає, що це доволі суворий режим звітності. Що очікується від України насамперед?
Єврокомісія буде моніторити прогрес реформ. Відповідно до цього буде ухвалювати рішення щодо виплат наступних траншів
– Відносини між ЄС та Україною регулює Угода про асоціацію, яка передбачає значно тіснішу співпрацю у багатьох царинах. З наступного року також набуває чинності угода про вільну торгівлю. Макрофінансова допомога надається за умов проведення реформ. У Меморандумі всі ці умови передбачені. Буквально на днях український парламент ратифікує цей договір. Ідеться про конкретну суму – 1,8 мільярда євро. Він поділений на три транші. Перший транш – 600 мільйонів – видається безумовно. Після ратифікації меморандуму можна розпочинати його виплату. Щодо двох наступних траншів, то є умови, пов'язані з проведенням реформ. Єврокомісія буде моніторити прогрес реформ. Відповідно до цього буде ухвалювати рішення щодо виплат наступних траншів.
– Яким є механізм реагування Єврокомісії у тих випадках, коли умови для виділення коштів не виконуються?
Уряд працює дуже інтенсивно, незважаючи на вкрай складну ситуацію. Справді, є політична воля проводити реформи
– Я думаю, що Україна справиться з необхідними реформами, оскільки ми бачимо, що уряд працює дуже інтенсивно, незважаючи на вкрай складну ситуацію. Справді, є політична воля проводити реформи. Теоретично, якщо є якісь, скажімо, затримки або проблеми з виконанням зобов'язань щодо реформ, то може йтися про призупинення наступних траншів. Але я сподіваюся, що цього не станеться, оскільки уряд України працює дуже серйозно й цілеспрямовано.
– А яким чином Єврокомісія перевірятиме достовірність і точність інформації про реформи, отриманої від української сторони?
– Звісно, проводиться моніторинг. Приїжджають спеціальні місії, які знайомляться з ситуацією. У Єврокомісії є представництво в Україні, яке також відстежує ситуацію. Я думаю, що у нас є достатній об'єм інформації для того, щоб виробити цілком точну оцінку ситуації.
– Могли б Ви пояснити, яким має бути масштаб внутрішньої мобілізації виконавчої та законодавчої влади в країні, щоб виконати такі умови виділення макрофінансової допомоги?
– Я б не сказав, що потрібна якась особлива додаткова мобілізація. Ті реформи, які передбачені в Меморандумі, і так уже стоять на порядку денному українського уряду. У принципі, була досягнута домовленість з українською стороною щодо конктретної програми реформ. За всіма напрямками, про які йдеться в Меморандумі, уряд працює: чи то питання покращення системи державного управління, контролю за державними фінансами, чи то антикорупційна політика, бюджетні питання, питання ефективного управління державними установами тощо.
– Якщо ескалація конфлікту буде тривати, і підтримувані Росією сепаратисти, а також вона сама не будуть дотримуватися Мінських угод, що на практиці означатиме можливе посилення санкцій?
Санкції залежатимуть від того, як розвиватиметься ситуація на Сході України. Та ситуація, яка є там зараз, вказує на те, що санкції не можуть послаблюватися, а то й можуть посилюватись
– У Європейському союзі ми, звісно, стежимо за ситуацією та бачимо, що Мінські угоди виконуються лише частково. Знову спостерігається певна ескалація. Питання про зменшення чи навіть зняття санкцій проти Росії пов’язане з повним виконанням Мінських угод і з деескалацією конфлікту на Сході України. Після цього потрібно шукати подальше його вирішення, з огляду на територіальну цілісность України. Щодо санкцій, то вони залежатимуть від того, як розвиватиметься ситуація на Сході України. Та ситуація, яка є там зараз, вказує на те, що санкції не можуть послаблюватися, а то й можуть посилюватись. З цього приводу країни ЄС будуть ухвалювати рішення найближчим часом. У будь-якому разі, період виконання Мінських угод визначений до кінця року. Після цього можна ухвалювати якісь подальші рішення щодо наступного року.
– І все ж таки, що може матися на увазі під «посиленням санкцій»?
– Ідеться як про політичні, так і про економічні санкції. Які саме це санкції – про це ще рано говорити. Ми повинні подивитися, як розвиватиметься ситуація. Це вже мають вирішувати країни ЄС. Ми знаємо, що це питання залежить не лише від технічних можливостей запровадження санкцій, але також і від домовленостей, які досягаються поміж усіма країнами ЄС, тобто це ще й політичне рішення.
– Що Ви думаєте про перспективність Мінська-2? Це все ще документ, який можна виконати?
З огляду на нинішній стан справ, немає приводу вважати, що Мінські угоди виконуються, і що можна було б говорити про послаблення санкцій
– Звісно, ми бачимо, що виконання Мінських угод знову під питанням. Спостерігається ескалація. З боку ЄС ми використовуємо всі дипломатичні канали, щоби все ж таки не допустити подальшої ескалації ситуації. З огляду на нинішній стан справ, немає приводу вважати, що Мінські угоди виконуються, і що можна було б говорити про послаблення санкцій.
– Пане віце-президенте, як особисто Ви бачите європейські перспективи України? Мала б вона стати у довшій часовій перспективі членом ЄС?
– Договір Європейського союзу передбачає, що будь-яка європейська країна за умови виконання всіх критеріїв членства може вступити до ЄС. Але я б не сказав, що це питання найближчої перспективи. Нині потрібно сконцентруватися на використанні тих можливостей, які дає Угода про асоціацію. Оскільки вона була підписана лише торік, деякі її елементи набудуть чинності лише наступного року, як-от Угода про зону вільної торгівлі. Поки що потрібно використати ці можливості. А далі можна буде говорити про наступні кроки.
