Внесок Міністерства інформації у здійснення інформаційної політики за кордоном обмежується наразі двома проектами: «embedded journalism» для організації роботи журналістів у зоні АТО та телеканалом іномовлення для діаспори. Заступник міністра інформаційної політики Тетяна Попова прокоментувала повноваження та роль її відомства в цій царині у відповідь на сюжет Радіо Свобода про волонтерські ініціативи з організації інформаційних проектів для України в Західній Європі. В інтерв’ю Радіо Свобода Тетяна Попова розповіла, як, на її думку, можна поліпшити ситуацію навіть за наявних ресурсів.
– Ви вказуєте на те, що інформаційна політика за кордоном не є цариною відповідальності Мінінфополітики. У такому разі хто тоді від імені держави сьогодні відповідає за цю політику?
– На даний момент за це відповідає керівник адміністрації президента України, який опікується зовнішньополітичним напрямком, Валерій Чалий (Валерій Чалий очолює цільову команду з реалізації програми просування інтересів України у світі – ред.). До роботи групи, що опікується такими питаннями і яку він очолює, входить, крім Міністерства інформації, ще досить велика кількість консалтингових компаній, Світовий конгрес українців, МЗС, звісно, відіграє важливу роль. До цієї групи входять також фонд «Відродження», «Реанімаційний пакет реформ», Інститут світової політики, Український кризовий медіа-центр. На Міністерство інформаційної політики були покладені тільки два напрямки: перший – це «embedded journalism» (закріплення журналістів за військовими підрозділами – ред.), другий – це створення каналу іномовлення, що ми зможемо зробити, коли Держтелерадіо передасть нам телеканал УТР. Об’єднавши його з технічними можливостями телеканалу БТБ, ми зможемо зробити красивий, правильний телеканал іномовлення. А всі інші напрямки плануються, розробляються і контролюються не нами. На жаль, ми не маємо впливу ні на їхнє прискорення, ні на їхній контроль на даний момент.
– Міністерство інформаційної політики у такому разі не вважає доцільним під своїм дахом сконцентрувати всю цю роботу?
– Ми готові виконати будь-яке завдання, яке поставить нам президент чи Кабмін. Але на даний момент це завдання покладене на адміністрацію президента. Точаться розмови про те, що Валерія Чалого можуть призначити послом в іншій країні. Якщо це трапиться, то може відбутися якесь переформатування цієї групи. Але на даний момент відбувається те, що відбувається. І я не можу ніяк вплинути на те. Я пробую з ними спілкуватися, пропонувати частіше зустрічатися, бо є питання різні, проте, на жаль, поки що цього не відбувається.
– Радіо Свобода розповіло про приклад конкретної концепції інформаційного проекту, який можна було б створити силами кількох людей, без великого бюджету, в Бельгії. Він мав би постачати західним журналістам переклади українських новин нідерландською. Його місячний кошторис був би кілька тисяч євро. Але потенційно він міг би стати альтернативним джерелом інформації про Україну для західних новинкарів. Що думаєте про такі ідеї?
– Ідея дуже цікава. Але для її реалізації потрібні повноваження. На даний момент у нас таких повноважень немає від президента чи від Кабміну, щоб ми займалися цим питанням. Частина проектів, які нам доручили, зроблена, вони вже працюють, як той же «embedded journalism». І, можливо, нам дадуть додаткові можливості для просування інтересів України за кордоном. Звісно, найзрозуміліша річ – це переклади. Скажімо, налагодження роботи того ж «Укрінформу», який має власних кореспондентів, має перекладачів, має на це бюджет. Зв’язати це з посольствами та діаспорами також можливо. Робити масові фотовиставки Сергія Лойка чи інших українських або іноземних фотографів, які працювали в зоні АТО, також можливо, це не важко. До цього можна залучати Світовий конгрес українців, фонд «Відродження».
– Якщо Україна не доносить свою інформацію, свої коментарі оперативно в новинах, то західні ЗМІ, насамперед локальні, регіональні спиратимуться далі на англомовну стрічку російського телеканалу RT. Є розуміння сьогодні у влади, у Мінінфополітики, що саме від таких речей залежить «просування інтересів України за кордоном»?
Я попросила, щоб мені дали звіт, що зробили українські посольства в інформаційній сфері за попередні два місяці. Виявилося, що половина посольств не зробила взагалі нічогоТетяна Попова
– Є сайти, які трьома-чотирма мовами розповідають про те, що відбувається в Україні. Той же самий «Укрінформ». Не можна сказати, що вони взагалі нічого не роблять. На їхньому сайті є німецька мова, є англійська. Є ресурс www.ukraineunderattack.com, де подаються всі новини із зони АТО. Тобто є ресурси, але вони недостатньо розкручені. Коли я прийшла на першу зустріч цільової команди просування інтересів України у світі, то я попросила, щоб мені дали звіт, що зробили українські посольства в інформаційній сфері за попередні два місяці. Виявилося, що половина посольств не зробила взагалі нічого. Половина щось робила, приміром, надрукували статтю в закордонній пресі. Але це одноразова дія, а не регулярні брифінги, регулярні розсилки для журналістів їхньою мовою. Тобто елементарний регулярний менеджмент міг би уже поліпшити ситуацію, навіть за наявних ресурсів.
– Часто можна почути, що в України немає коштів на здійснення інформаційної політики за кордоном. Бюджет згаданої волонтерської ініціативи – кілька тисяч євро на місяць. Хоча б такі кошти реалістичні чи ні?
Елементарний регулярний менеджмент міг би уже поліпшити ситуацію, навіть за наявних ресурсівТетяна Попова
– Я думаю, що в «Укрінформу», в цільової групи з просування інтересів України за кордоном бюджет більший. Я, наприклад, очолюю комісію з відновлення мовлення на окупованих територіях. Ми збираємося щотижнево. Обговорюємо з її учасниками, що нам заважає включити ще один канал, ще одну програму «Громадського телебачення Донбасу» на наші канали. Якщо нам не вистачає грошей, то ми робимо постанову для Кабміну, щоб нам виділили кошти, щоб телемережі не відключали від електропостачання. Це щоденна кропітка робота. Якщо зустрічі відбуваються раз на три місяці, тоді, на мій погляд, робота не буде так рухатися (як вказано на сайті «Реформи в Україні», остання зустріч цільової групи з просування інтересів України за кордоном відбулась 19 березня – ред.).
