Київ – Україна та Польща налагоджують співпрацю, і каталізатором якої став українсько-російський збройний конфлікт, стверджують і представники українського консульства у Вроцлаві, й громадські активісти. Нині волонтери вантажівками доправляють допомогу із західної Польщі українській армії та переселенцям. Однак більшість активістів говорять про те, що інформаційна політика уряду України є неефективною, відтак чимало мешканців ЄС не розуміють, що відбувається в цій державі, а то й байдужі до української тематики.
Киянин Сергій Костецький – представник однієї з великих ІТ-корпорацій, останнім часом живе і працює у Вроцлаві на заході Польщі. Коли розпочався українсько-російський збройний конфлікт на сході України, Сергій взяв кілька днів відпустки і поїхав разом з волонтерами допомагати українським бійцям. Повернувшись до Вроцлава – налагодив збір військово-технічної та гуманітарної допомоги для армії. Про початок цієї роботи Сергій розповів Радіо Свобода.
Одного разу мої друзі – волонтери, які збирали та возили допомогу бійцям, сказали, що не мають водія для поїздки. І попросили, щоб водієм побув яСергій Костецький
«Моя допомога Україні в цьому конфлікту – досить мала. Одного разу мої друзі – волонтери, які збирали та возили допомогу бійцям, сказали, що не мають водія для найближчої поїздки. І попросили, щоб водієм побув я. Мої рідні були шоковані: «Тобі днями треба бути на роботі в Польщі, а ти поїдеш бозна-куди, та ще й можеш там загинути!» Однак я поїхав, – розповідає волонтер. – Упродовж двох тижнів ми об`їхали кілька військових бригад, завезли одяг, предмети побуту, обладнання. Крайня точка, куди ми завезли нашу допомогу – місто Щастя, військова лікарня. Далі нас не пустили на блокпостах: мовляв, дуже небезпечно. За кілька днів, коли я вже був у Польщі – сепаратисти й росіяни атакували той напрямок, куди ми марно намагалися доїхати. Багато людей загинуло», – пригадує Сергій Костецький.
Нині волонтер продовжує допомагати воякам та вимушеним переселенцям, перебуваючи у Польщі. Свою допомогу він називає дуже скромною. Однак щотижня він з однодумцями відправляє до України великого автобуса або вантажівку, заповнену одягом, медикаментами, засобами захисту та різноманітним обладнанням.
За словами Сергія, українці, які живуть, навчаються або працюють у Вроцлаві, консолідувалися, щоб допомогти своїй Батьківщині. Чимало поляків – теж допомагають: у Вроцлаві близько половини людей мають далеких родичів в Україні або предків, які звідти переселилися. Те, що місцева українська діаспора є досить великою, підтверджує і почесне консульство України у Вроцлаві.
За спостереженням Сергія, серед мешканців цього регіону майже відсутні проросійські настрої. Переважна більшість – усвідомлюють, що в Україні не громадянська війна, що це Росія напала на Україну, каже волонтер. Водночас він бачить негативну тенденцію: дуже багато поляків підтримують Україну лише на словах.
«Вони не відчувають, що результаті конфлікту на Донбасі безпека всієї Європи також опинилася під загрозою, – підсумовує Сергій.
Громадяни України та Польщі не завжди чують одне одного – директор консульства
Польща є однією з найбільш дружніх до України держав, однак нині відчувається гострий дефіцит комунікації між країнами і в медіапросторі, і на рівні простих громадян, констатує директор почесного консульства України у Польщі Артем Зозуля.
Думки людей, як і в Україні, відрізняються: залежно від того, хто яке телебачення дивиться. Проросійська пропаганда працює і тутАртем Зозуля
«Думки людей, як і в Україні, відрізняються: залежно від того, хто яке телебачення дивиться. Проросійська пропаганда працює і тут, у західній Польщі. Росія вкладає в своїх лобістів у владі та в медіа великі кошти. Не скажу, що ця пропаганда є дуже ефективною, бо проросійські погляди у Вроцлаві й у регіоні мають одиниці. Однак є чимало людей, які налаштовані не те, щоб антиукраїнськи, а скоріше – байдуже до того, що відбувається в сусідній державі. Вони думають, що Польщі це мало стосується», – ділиться спостереженнями директор консульства.
Артем Зозуля наголошує: частина поляків загалом поінформована про події в Україні, але не розуміє деталей та дійсних причин тих подій, які тривають у сусідній державі.
«Коли почався Євромайдан – поляки думали, що українці повстали лише заради європейської інтеграції. Вони вважали, що українські громадяни просто знають, що у Європі жити краще через інвестиції та вищий рівень життя. І що саме заради цього люди місяцями стояли на морозі. Далеко не всі розуміли, що Україна бореться з диктатурою, і з впливом Кремля. Регулярної та доступної інформації про події в Україні жителі Євросоюзу не отримують», – вважає дипломат.
За словами Артема Зозулі, збільшувати поінформованість Польщі про Україну і навпаки мають українські урядові структури і громадські активісти. За словами директора почесного консульства, воно добровільно долучається до громадських ініціатив з євроінтеграції, не маючи якихось державних доручень чи спеціального фінансування. Так, консульство координує збір допомоги для українських Збройних сил і надає підтримку програмам українсько-польського обміну, які тривають в рамках проекту «Рік Європи в Україні».
Взаємні поїздки українських активістів до Польщі, а поляків – до України і налагодження взаємних контактів дадуть змогу обом суспільствам краще розуміти одне одного, вважає координатор проекту «Рік Європи в Україні» Кирило Животовський.
Більш тісні зв`язки між Україною і державами ЄС дадуть змогу протистояти інформаційній війні Кремля в умовах, коли політика українського уряду в цьому напрямку є не достатньо ефективноюКирило Животовський
«Більш тісні зв`язки між Україною і державами ЄС дадуть змогу протистояти інформаційній війні Кремля в умовах, коли політика українського уряду в цьому напрямку є не достатньо ефективною. А невдовзі – допоможе європейським інвесторам не боятися працювати з Україною, а Україні – отримати більшу військово-технічну допомогу від Заходу», – зазначає Кирило Животовський.
Усі співрозмовники Радіо Свобода досить песимістично оцінюють здатність українського уряду ефективно протидіяти інформаційній війні Кремля та російському лобі в ЄС. Вони радять долучати до вирішення цієї проблеми громадські організації. Серед чинників, які можна використати для діалогу між суспільствами обох держав – велика кількість студентів, найманих працівників та переселенців з України в Польщі, а також те, що поляки традиційно доброзичливо ставляться до України, сприймаючи її як геополітичного союзника Польщі.
Також на цю тему:
