Напівкільце оборонних споруджень Київського укріпленого району (КиУТ) залишилося столиці у спадок від Другої світової війни. Це лінії ДОТів (довготривалі оборонні точки – ред.), ровів, штолень та мінних полів, які зводили, аби завадити збройним силам Третього рейху захопити столицю. Утім думки істориків розбігаються щодо того, наскільки ефективно виконав мою місію Київський укріплений район. Так само експерти сперечаються про ефективність сучасних оборонних споруд на сході України. Чи вивчили сучасні воєнні інженери уроки Другої світової?
ДОТ №401 (інколи ще називають №402 – ред.), що знаходиться у селищі Білогородка на Київщині, добре зберігся з часів Другої світової війни. Тоді він був на першій лінії Київського укріпрайону, та одним із перших зустрів ворожі війська. Це триповерхова залізобетонна конструкція, яка майже повністю ховається під землею.
Історик та автор книжки «Оборона Києва. КиУР 1941» Валерій Павлик розповідає, що конструювали цей ДОТ за індивідуальним проектом. Перший поверх використовували для ведення вогню по супротивнику і для захисту головного входу. Тут залишились кілька гнізд для кулеметів та кімнати для продовольства, боєприпасів і особового складу. Другий поверх – це невеликий тунель, що поєднує яруси: ходи між ними з’єднує драбина, частина сходинок якої вже зруйнована. Третій, найнижчий поверх є довгим коридором із розгалуженою системою підземних комунікацій та тягнеться на, орієнтовно, 500 метрів.
Павлик додає, що дуже допомагали оборонятись саме стіни ДОТу – товщина сягала півтора метри: «Будували його: арматура, бетон, швелери. Все це заливалось в опалубку, застигало близько місяця. Потім починали монтувати «нутрощі» ДОТа», – розповідає дослідник.
Також конструктори продумали тут систему вентиляції, яка мала захищати від газових атак. Було освітлення, утім зараз ДОТ стоїть порожній – усі лампочки та плафони викрутили дуже давно. Саме тут у 2006 році український режисер Любомир Кобильчук знімав трилер «Штольня» про таємниці підземних ходів. Про це досі нагадують, показує на підлогу ДОТу історик, розкидані залишки поролону – їх використовували для зйомок.
Кадр із фільму «Штольня»
Київський укріпрайон зіграв злий жарт із обороною Києва – історик
Загалом Київський укріплений район зводили протягом 1929-1941 років. Загальна довжина краю була близько 85 кілометрів, а глибина оборонної смуги – 5 кілометрів. Окрім ДОТів оборонятись допомагали окопи, траншеї, ходи сполучень, мінні поля та ДЗОТи (дерев'яно-земляна оборонна точка – ред.).
Перша лінія оборони, до якої і належить ДОТ №401, проходила від Дніпра до Білогородки через сусідні населені пункти Віту-Поштову, Лісники, Мриги. Оборона Києва тривала 71 день та не принесла перемоги радянській армії.
Хоча Київський укріпрайон і протистояв нападам понад два місяці, утім зрештою «зіграв злий жарт» із обороною самого Києва. Таку думку висловив декан Історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іван Патриляк. Може видатись, каже він, що зі своєю задачею укріпрайон впорався. Завдяки тому, що радянські війська розташувались у підземних залізобетонних конструкціях, оборона Києва виявилась «нееластичною та стаціонарною», додає Патриляк.
«Через те, що вона була закостенілою, німці врешті відмовились від ідеї штурмувати місто «в лоб» і обійшли місто з південного і північного флангу. Вермахт (Збройні сили Третього рейху – ред.) пішов простішим шляхом: оточив це угруповання, відоме як Південно-західний фронт», – каже історик.
Попри ДОТи, близько 600 тисяч радянських солдат потрапили в полон
Оточення відбувалось із півдня, з Кременчуцького плацдарму та з півночі, зруйнувавши Брянський фронт. Завдяки цьому німецька армія зайшла з тилу.
І 665 тисяч опинилися в полоні. Замкнули, фактично, велетенське радянське угруповання. В тому числі Київ були змушені здати – цей район виявився непотрібнимІван Патриляк
«І 665 тисяч опинилися в полоні. Замкнули, фактично, велетенське радянське угруповання. В тому числі Київ були змушені здати – цей район виявився непотрібним», – каже Патриляк.
Дослідник Київського укріпрайону Валерій Павлик, натомість, бачить велику користь від радянської лінії ДОТів та траншей. За його словами, якщо КиУТ продумано звели, адже доповнили польовим заповненням, зокрема, траншеями. Як наслідок, резюмує, такі оборонні споруди виявилось неможливо прорвати.
Київський укріпрайон не був зламаний німецькими військами. Його залишили за наказом командуванняВалерій Павлик
«Київський укріпрайон не був зламаний німецькими військами. Його залишили за наказом командування», – каже Павлик.
«Стіна» та Київський укріпрайон – які паралелі?
На сході України, де точиться війна із колишнім союзником по Другій світовій війні – Росією, також будують оборонну лінію. Цей проект зі створення фортифікаційних споруд на кордоні з державою-агресором називають «Стіною» та «Європейським валом». А нещодавно у повідомленні прес-служби віце-прем'єра, міністра регіонального розвитку і ЖКГ Геннадія Зубка її назвали вже «лінією гідності, яка повинна захистити проведення реформ, залучення інвестицій і відновлення України».
На зведення уряд уже надав 850 мільйонів гривень. Наразі кошторис будівництва зменшили з 8 до 4 мільярдів гривень. На ці гроші мають облаштувати оборонні споруди, системи спостереження та рокади вздовж кордону з Росією. Водночас, на підконтрольній бойовикам території Донбасу поки реалізовуватися не буде.
Те, що наразі зводять на сході України – це не зовсім лінія оборони чи укріпрайон, пояснює Іван Патриляк. Натомість, каже він, це може зменшити ризик проходження диверсійних груп чи несподіваного проникнення ворожої техніки.
«Передбачаються якісь там мінні поля, загородження, рови – що, принаймні, змусить інженерні війська противника у випадку війни наводити понтонні мости, розміновувати територію», – каже він.
Утім «Стіна» була би ефективною, наголошує Патриляк, у випадку, якби її зводили на всьому периметру – зачіпаючи і межу з Польщею чи Румунією. Утім якщо «Стіну» зводитимуть за затвердженим планом – її цілком можна буде обійти збоку, резюмує історик.
Скептично оцінює ефект «Європейського валу» і дослідник Валерій Павлик. За його словами, «Стіна» може бути ефективною у мирний час, аби боротись із контрабандою та нелегальними емігрантами.
Планується, що першу та другу лінію закінчать у травні цього року.
