США не готові протистояти в Арктиці

Володимир Абаринов

У квітні США на найближчі два роки очолять Арктичну раду – міжнародну організацію, до якої входять вісім країн, що мають берегову лінію в Північному Льодовитому океані. У зв'язку зі зміною клімату та загальним погіршенням американо-російських відносин економічне і стратегічне значення Арктики підвищується, але адекватної відповіді на дії Росії у США поки немає.

Створена у 1996 році Арктична рада довгий час залишалася на периферії суспільної уваги. Однак останніми роками інтерес до організації помітно підвищився. Стрімке потепління зробило Арктику регіоном, придатним для економічної експлуатації. Експерти розцінюють це як відкриття нового океану вперше за 500 років. Там, де раніше був лід, тепер вода. Це створює нові судноплавні шляхи і дає доступ до мінеральних ресурсів. В Арктиці є приблизно 13 відсотків нерозвіданих світових запасів нафти і 30 відсотків нерозвіданих покладів природного газу. Однак можливість отримання прибутку пов'язана і з високим ризиком. В Арктиці доводиться працювати з обмеженою картографічною підтримкою, методи прогнозування товщини льоду і руху айсбергів не відрізняються точністю. У міру зростання економічного значення Арктики зростає і конфліктний потенціал.

Перелом у ставленні до Арктики став очевидним у травні 2013 року, коли на міністерській сесії Арктичної ради в Швеції було ухвалене рішення про прийом до ради спостерігачами відразу шість держав. До числа спостерігачів Арктичної ради сьогодні входять такі далекі від Північного полюсу держави, як Індія, Китай, Сингапур, Італія та Іспанія. За кілька днів до міністерської сесії Білий дім опублікував Національну стратегію США в Арктиці, головна мета якої, як заявив держсекретар Джон Керрі, забезпечити мир і безпеку в регіоні.

«Безпечна і добре керована Арктика, позначена духом міжнародного співробітництва та відсутністю конфліктів, є ключовим політичним пріоритетом для Сполучених Штатів, – сказав він. – Америка стала арктичною країною всього близько 150 років тому, коли інший державний секретар, Вільям Сьюард, мав далекоглядність купити Аляску, тим самим драматично змінивши не тільки географічну карту, а й наші можливості, наш ландшафт, наші ресурси і нашу національну самосвідомість».

На початку цього року Арктика стала яблуком розбрату між президентом і Конгресом. У січні Барак Обама повідомив про свій намір оголосити недоторканними нові великі території на Алясці. Він зробив це у формі відеокліпу, зачитавши своє послання на тлі арктичних пейзажів.

«Національний заповідник дикої природи Аляски – дивовижне місце, первозданне, незаймане. Це місце проживання північного оленя і полярного ведмедя, всіх видів морських тварин, незліченної кількості видів птахів і риб. Століттями там живуть також корінні жителі Аляски. Однак цей світ вельми крихкий. Ось чому я пишаюся тим, що Міністерство природних ресурсів розробило всебічний план захисту цих заповідних земель. Ми визначили нові території, включаючи берегові рівнини, які підлягають захисту. Я маю намір закликати Конгрес підтримати цей план і оголосити ці місця заповідною зоною, щоб зберегти це диво для майбутніх поколінь», – говорить президент США в ролику на YouTube.

Однак члени Конгресу від Аляски вважають, що цей крок перешкоджає економічному розвитку штату. Сенатор Ліза Мурковскі заявила, що делегація Аляски в Конгресі не допустить розширення заповідної зони. На її думку, адміністрація Обами фактично оголосила війну Алясці і завдала економіці штату удару під дих.

Тим часом активізувала свою діяльність в Арктиці і Росія.

У квітні 2014 року президент Володимир Путін провів спеціальне засідання Ради Безпеки, присвячене Арктиці, на якому заявив, що цей регіон традиційно був і залишається в сфері особливих інтересів Росії, оскільки в ньому «сконцентровані практично всі аспекти національної безпеки: військово-політичний, економічний, технологічний, екологічний та ресурсний».

«Так, за оцінками експертів, загальні запаси паливно-енергетичних ресурсів арктичної частини Російської Федерації перевищують 1,6 трильйона тонн, а континентальний шельф містить близько чверті всіх шельфових запасів вуглеводневої сировини в світі», – зазначив президент Росії. А тому «об'єкти нафтогазовидобутку, навантажувальні термінали, трубопроводи мають бути надійно захищені від терористів та інших потенційних загроз. Дрібниць тут бути не може», – заявив Путін і наказав «детально відпрацювати» всі питання безпеки «в рамках міжвідомчих навчань і тренувань, в яких повинні регулярно брати участь і підрозділи Міноборони, і МНС, і інших служб».

Як ще один захід для підвищення надійності охорони арктичних рубежів Путін запропонував посилити морську складову прикордонного угруповання ФСБ Росії. «Одночасно слід зміцнювати військову інфраструктуру. Зокрема, йдеться про створення в нашій частині Арктики єдиної системи базування надводних кораблів і підводних човнів нового покоління», – заявив російський президент.

На відміну від багатьох інших вказівок Володимира Путіна, ці не залишилися голою фразою. З 16 по 21 березня в Арктиці, а точніше, на архіпелагах Нова Земля і Земля Франца-Йосипа відбулися масштабні військові навчання, в яких брали участь 38 тисяч військовослужбовців, понад 50 кораблів і підводних човнів, 110 літаків. Західні спостерігачі називають це відповіддю на динаміку військових маневрів НАТО в Східній Європі.

Сенатору Лізі Мурковскі довелося говорити про війну вже не у фігуральному, а в прямому сенсі. На слуханнях у комітеті у справах збройних сил, де обговорювалася бюджетна заявка Пентагону на 2016 фінансовий рік, вона звернулася з питаннями до командувача сухопутних сил США генерала Рея Одієрно, в якій наголосила, що «росіяни створюють шість нових бригад, чотири з яких будуть розміщені в Арктиці». Це стало причиною листа всієї делегації від Аляски на ім'я міністра оборони, в якому говориться, що замість скорочення чисельності військ США на Алясці командуванню Сухопутних сил, можливо, слід зробити прямо протилежне, а саме збільшити свою присутність на Алясці. «Генерале, чи не могли б Ви докладніше розповісти про російську активність в Арктиці? Навіщо це пану Путіну?» – запитала сенатор. Генерал відповів, що, зрозуміло, підвищена активність Росії є предметом уваги. Однак, за словами Одієрно, військові «чекають стратегії, як поводитися щодо Арктики». Її має розробити Північне командування, яке відповідає за цей регіон. І коли стратегія буде готова, можна буде визначити, яким буде внесок сухопутних військ у цю стратегію.

Сенатора і генерала турбує необхідність скорочення оборонних витрат відповідно до закону про секвестр. Закон, ухвалений у 2011 році, передбачає скорочення чисельності сухопутних сил США з 570 до 450 тисяч до 2017 року. Близько 80 тисяч людей уже скорочено. У США практично немає криголамного флоту – у складі Берегової охорони США лише два таких судна, і лише одне з них здатне до тривалого перебування за Полярним колом. Однак воно пристосоване для наукових досліджень, і термін його списання вже минув. Криголамний флот Росії налічує 40 суден, у тому числі чотири з атомним двигуном. Ще 11 криголамів, включаючи найбільший у світі атомний, повинні бути побудовані до 2017 року.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода