Київ – Національний банк України зміцнив офіційний курс гривні і встановив його на рівні 23,77 гривні за долар. Крім того, від 4 березня НБУ запровадив нові й подовжив низку старих обмежень, що стосуються використання валюти. Експерти такі кроки схвалюють і вважають, що заходи дозволять стабілізувати валютний ринок і курс гривні. Водночас, в суспільстві такі кроки лишаються непопулярними.
Задля стабілізації гривні та економіки в цілому НБУ запровадив чергові обмеження на валютному ринку та в банківській галузі. Серед них:
– заборона на видачу готівкової валюти за платіжними картами;
– заборона на виведення дивідендів;
– обов’язкове надання банками довідки від Державної фіскальної служби про відсутність податкової заборгованості.
А серед запроваджених раніше обмежень постанова правління НБУ від 3 березня залишає:
– обов'язковий продаж 75% валютної виручки експортерами;
– розрахунки за експортними та імпортними контрактами впродовж 90 днів;
– обмеження валютних переказів за кордон сумою, еквівалентною 15 тисяч гривень на добу і 150 тисяч гривень на місяць;
– обмеження продажу готівкової валюти населенню сумою, еквівалентною 3 тисячі гривень на добу (крім покупки валюти для погашення валютних кредитів);
– обмеження видачі готівки у банкоматах та касах банків сумою у 150 тисяч гривень на добу (крім зарплат, пенсій, стипендій, виплат Фонду гарантування вкладів).
Загалом за останні тижні було запроваджені й інші адміністративні заходи, які, на переконання фахівців, є хоч і непопулярними, однак вкрай необхідними. Адже вільне курсоутворення не можливе в країні з економікою в стані розвитку, в умовах нестабільної економічної ситуації, військових дій та інших негативних факторів, вважають економічні експерти ініціативи «Реанімаційний пакет реформ».
Наразі НБУ обмежує валютні операції. З точки зору економіки, це не зовсім добре, це обмежує підприємництво. Але зараз цього вимагає ситуаціяРуслан Бондаренко
«Результати таких заходів ми побачимо десь через місяць, після того як отримаємо транш. Будемо бачити, наскільки вдасться утримати економіку. Наразі НБУ обмежує валютні операції. З точки зору економіки, це не зовсім добре, це обмежує підприємництво. Але зараз цього вимагає ситуація. Щоб налагодити відповідний курс, який не буде розгойданий маніпулятивно. Наприклад, навіть один недоброзичливий підприємець, який має суттєві кошти, може розгойдати український ринок. Тож ринок в даному випадку треба контролювати. Поки немає в нас резервів для компенсації», – каже економічний експерт Руслан Бондаренко.
Вплив кризи і «соціальні оптимісти»
Натомість в суспільстві спостерігаються тривожні та песимістичні настрої, пов’язані з нестабільністю курсу гривні та економічною ситуацією загалом, стверджують соціологи. Так, за результатами нового дослідження «Research & Branding Group» «Київ та кияни. Соціальне самопочуття», 80% жителів столиці вже відчули вплив кризи.
39% киян відмітили, що в них взагалі нема заощаджень на «чорний день», тобто в них нема подушки безпеки, того, що в народі називають «заначкою»Олексій Ляшенко
«66% киян відмітили зменшення доходів. 39% киян відмітили, що в них взагалі нема заощаджень на «чорний день», тобто в них нема подушки безпеки, того, що в народі називають «заначкою». 15 відсотків сказали, що їм вистачить фінансових запасів на 2 місяці. На 1 місяць – 11%. Понад 3 місяці – 13 %. Навіть якщо взяти за уваги, що українці люблять прибіднятися, це серйозні цифри», – каже заступник директора компанії Олексій Ляшенко.
Водночас, за даними дослідження, третина опитаних, є так званими соціальними оптимістами. Тобто вважають, що через рік вони житимуть все ж краще.
МВФ прогнозує збереження темпів інфляції у 2015-му з подальшим його уповільненням до 10% у 2016 році. У фонді припускають: інфляцію загальмувати можливо – завдяки дієвим реформам. Тоді вона знизиться до близько 10% у 2016 році і до 5% до 2018 року.
