На Донбасі кількість обстрілів на всій ліній фронту різко скоротилося і встановилося відносне затишшя. Однак воно, як зазначає газета «Сегодня», може виявитися тимчасовим. Останнім часом почастішали повідомлення про концентрацію російських військ на харківському напрямі. Стягуються сили і під Маріуполь. Чи стане це місто наступною метою для наступу сепаратистів? Навряд чи, вважають газетярі. Занадто мало сил у бойовиків для того, щоб просто атакувати Маріуполь, який має вже три посилені лінії оборони, переконує видання. Очевидно, що всі нинішні військові приготування розраховані на «примус» України до миру і її повернення в орбіту Росії. До цього кроку Україну повинні підштовхнути постійна загроза вторгнення з Росії і вогнище нестабільності на Донбасі, які виснажують українську економіку.
Кілька днів тому в Генпрокуратурі було представлено проект реформування цього відомства. Як пише газета «День», цілий рік, що минув після Майдану, прокуратура тупцювала на місці, так і не зумівши виправдати сподівань суспільства. Можна було передбачити, що Віктор Шокін, при призначенні його на посаду Генпрокурора, обов’язково проявить активність і спробує «показати якнайшвидший результат». А для досягнення такого результату були обрані досить легкі «жертви». Однак, Єфремова було звільнено під смішну заставу і в задоволенні клопотання, внесеного прокурором, про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, відмовлено. А що ж буде тоді, коли прокуратура наважиться пред’явити претензії суб’єктам більшого калібру? – цікавиться видання. Україна вже має уряд у вигнанні, вірніше уряд, що переховується. Чи не станеться так, що прокуратура й інші силові відомства постачатимуть для цього «уряду» все нові й нові кадри? Про це докладніше йдеться в статті «Вся прокурорська рать».
Генпрокуратура, «пресуючи» правофлангових «донецької команди», дивним чином не помічає «сірого кардинала» української політики Віталія Хомутинника, зазначає газета «Україна молода». Видання пише, що механізм непотоплюваності окремих політиків дуже простий: влада отримує підтримку своїх законодавчих ініціатив у парламенті, а навзамін закриває очі на зовсім незначне лобіювання чиїхось приватних, не державних інтересів. Згодом із цієї маленької сніжної кульки наростає лавина, яка змітає все на своєму шляху. Політиків, яким вдається балансувати на різноспрямованих інтересах, не так уже й багато. Віталій Хомутинник тут – дуже яскравий приклад. Заголовок публікації – «Мільйонер із будинку під куполом».
