«Мінськом» криза на Донбасі не завершиться – європейські експерти

Брюссель – Критика, песимізм і скептицизм – саме так сприймають останній мінський документ для владнання конфлікту на Донбасі в експертних колах ЄС та серед євродепутатів. Ті, що мають більше надії, кажуть: мир після Мінська якщо й настане, то ненадовго. Інші категорично вказують на пожертву України в ім’я власних інтересів Парижа і Берліна, а також їхню згоду залишити українців у політично-економічній сфері Кремля.

«Новий мінський протокол виглядає, як дорожня карта до миру, однак, наші тривоги ще далекі від завершення»… Із цього висловлювання паризького економіста Крістіана Сант-Етьєна видно, що він не плекає ілюзій після марафону переговорів «нормандського квартету» у Білорусі.

Так само, євродепутат від Бельгії Філіп Ламбертс каже: Володимир Путін повернувшись із Мінська, знову святкує перемогу, адже його військова агресія приносить результати.

«Застосування армії для Путіна виправдало себе у Криму і наразі виправдовує себе на сході України, – зауважує парламентар. – Зверніть увагу: ніхто вже не згадує про незаконно анексований Крим. Нині, після Мінська, стало очевидно, що Євросоюз визнає стратегічні інтереси Росії в Україні».

Представник Європейського парламенту також відзначає, що політичні кола Європи йдуть на поступки путінській Росії, яка не визнає прагнення українців перебувати у «таборі Європи».

Україною пожертвували задля французько-німецьких інтересів – польський євродепутат

Віце-президент Європарламенту Яцек Чарнецький зі свого боку зауважує, що Париж та Берлін на переговорах щодо мирного врегулювання на Донбасі без участі ЄС принесли Україну в пожертву задля власних економічних вигод. У коментарі агентству УНІАН він зауважив, що частина європейських держав «хотіла б мати спокій за будь-яку ціну, і їм вдалося цього досягти…» Але якщо хтось вірить, що сепаратисти більше не захочуть жодної сотки чи гектару української землі, то він помиляється», – наголошує Чарнецький.

Нідерландський євродепутат Ганс Ван Бален притримується думки, що Росія, в разі невиконання умов цієї, вже другої, мирної домовленості, дорого заплатить.

«Уже вдруге за чотири місяці президент Росії Володимир Путін погодився в Мінську на припинення вогню в Східній Україні, – каже він. – Цього разу все перевіриться на практиці. Путін повинен виконати умови мінських угод і повернутися до поваги законів. Але якщо Мінськ-2 спіткає доля попередньої угоди, то всі варіанти спільної реакції ЄС-США відкриті».

Аналітик брюссельського Європейського політичного центру Іван Поль зазначає, що також скептично оцінює домовленості, укладені у Мінську. На його переконання, «це компроміс, який нікого не ощасливив». «Цим протоколом визнано, що росіяни будуть контролювати території, завойовані з вересня, і весь регіон, де вони наразі перебувають. Також «узаконено» результати агресії. Навіть при тому, що йдеться про припинення вогню, ця угода дає Росії можливості вето, зупинки, чи відтягування мирного процесу. Я не дуже оптимістично оцінюю її реалізацію», – каже брюссельський аналітик.

Перемир’я не дає гарантій сталого миру – варшавський експерт

Тома Ґомар, директор стратегічного розвитку Французького інституту міжнародних відносин вважає, що домовленості Мінськ-2 – це ще не останній шанс для миру.

«Конфлікт, якоюсь мірою живе своїм життям, – каже він. – Якщо ці домовленості проваляться, то пізніше будуть нові спроби, нові переговори. Я не маю враження, що у Мінську все вирішилося і завершилося, бо є багато інших питань, які нині постають і залишатимуться відкритими».

Мінський документ не дає жодних гарантій сталого політичного вирішення проблеми конфлікту, бо, скажімо, у ньому є формулювання, які можуть трактуватися по-різному, а з іншого боку, вимагають згоди сепаратистів, пояснює Шимон Кардаш, експерт російського відділу Центру східних досліджень, що діє у Варшаві.

«Там не йдеться про федералізацію чи позаблоковий статус, але ж геополітичні цілі Росії щодо України не змінилися, – вважає Кардаш. – Тож маю сумніви, що перемир’я буде кроком до стійкого миру, бо Москва прагне зберегти там свій політичний та економічний вплив. Тому навряд чи цей протокол допоможе вирішенню української кризи».

Інший суперечливий пункт, відзначає варшавський експерт, стосується надмірної кількості відповідальності України, яку вона взяла на себе у Мінську, порівняно із зобов’язаннями інших учасників конфлікту.

На цю ж тему:

13.02.2015 Гірше, ніж невиконання мінської угоди, може бути лише виконання? Когось лякає, що угода просто не виконуватиметься, інших, ще більше, що її таки виконають далі 12.02.2015 Путін програє, тому сів за стіл переговорів – Геращенко Радіо Свобода позбирало у кулуарах Верховної Ради оцінки депутатів домовленостей у Мінську далі 12.02.2015 Мінськ-2 відклав тему санкцій, заплановану на євросаміті На зустрічі лідерів ЄС у Брюсселі вирішили зачекати результатів мирних домовленостей перед тим, як посилювати тиск на Росію далі 12.02.2015 Реакція на Мінськ: обережний оптимізм без ейфорії «Кордон відкритий для будь-яких військових і військової техніки. Це означає, що домовленості абсолютно слабкі» – президент Литви далі