«Мерехтінням надії» назвала нову Мінську угоду, підписану Контактною групою і погоджену лідерами України, Німеччини, Франції та Росії німецький канцлер Анґела Меркель. Президент Росії Володимир Путін виглядав оптимістичніше, хоча і був стриманий в оцінках. Також у світовій реакції переважає бажання не поспішати зі схвальними відгуками, а дочекатися, як нова угода буде виконуватись на практиці. ЄС наразі не поспішає пом’якшувати свої санкції проти Росії, а США тримають на столі варіант можливих поставок оборонної зброї Києву.
Серед учасників мінської зустрічі першим до преси, посміхаючись, вийшов президент Росії Володимир Путін. На його думку, вдалося домовитися «про головне». Він заявив про те, що сторони погодилися на припинення вогню та відведення важкого озброєння до лінії, визначеної згідно з Мінським протоколом 19 вересня.
Путін повідомив, що домовився з лідерами України, Франції та Німеччини про українську конституційну реформу з урахуванням інтересів жителів Донбасу. Він попросив «обидві сторони» проявляти стриманість у перебігу відводу озброєнь від лінії зіткнення.
«Зробити все для того, щоб розведення військ пройшло без зайвого кровопролиття», – закликав Путін.
Як повідомив президент Франції Франсуа Олланд, лідери бойовиків теж поставили свої підписи під угодою лідерів Росії, України, Франції та Німеччини, а німецький лідер Ангела Меркель уточнила, що це заслуга Володимира Путіна, який натиснув на бойовиків.
Лідер угруповання «ДНР» Олександр Захарченко повідомив, що підписання домовленостей було «великою перемогою» для «ДНР» і «ЛНР». Його колега з угруповання «ЛНР» Ігор Плотницький заявив, що вони погодилися підписати документ, оскільки глави трьох великих держав виступили гарантом того, що Мінські домовленості будуть дотримуватися.
За словами Плотницького, про незалежність від України вже не йдеться.
«Ми дамо цей шанс Україні, щоб у країні змінили Конституцію і ставлення. Буде змінюватися сама країна, і люди теж. Ми точно знаємо, що Україну чекають зміни завдяки жителям Донбасу», – зазначив ватажок угруповання «ЛНР».
Олександр Захарченко додав, що зрив або невиконання мінських домовленостей приведуть до того, що «нових меморандумів більше не буде» і вся «відповідальність буде на Петрі Порошенку».
«Надія – це істотно, але недостатньо»
Багато хто вітає, можливо, найголовніший момент нової угоди – домовленість про припинення вогню і усіх бойових дій з 00 годин 15 лютого. Це було найбільшим бажанням президента Петра Порошенка, якому Ангела Меркель віддала належне за те, що він «зробив все для того, аби покласти край кровопролиттю в його країні, а також жахливим стражданням цивільних та військових у районах Донецької та Луганської областей».
Глава німецької дипломатії Франк-Вальтер Штайнмайєр назвав угоду в Мінську не проривом, але «кроком до деескалації».
«Ми чекаємо, що обидві сторони утримуватимуться під час найбільш чутливої стадії, до набрання угоди про припинення вогню», – цитує заяву Штайнмайєра сайт німецького МЗС.
Перша Мінська угода не виконувалась. Моє відчуття таке, що ми маємо бути обережнимиДональд Туск
Голова Європейської ради Дональд Туск вважає, що нова угода «дає надію». Проте Туск додав: «Надія – це добре, це навіть істотно, але сама надія – цього недостатньо. Справжнім тестом буде дотримання припинення вогню на місцях. Бо, як пам’ятаєте, перша Мінська угода не виконувалась. Моє відчуття таке, що ми маємо бути обережними».
Де гарантії, що новий Мінськ буде виконуватись?
У коментарі світових лідерів на новий мінський документ і справді голосно звучать нагадування, що попередні домовленості, досягнуті у Мінську 5 і 19 вересня, не були виконані, тому й нині немає великого оптимізму.
Головний аспект не був вирішений. Кордон відкритий для будь-яких військових і військової техніки. Це означає, що домовленості абсолютно слабкіДаля Грибаускайте
«Ми вже мали одну угоду про припинення вогню 5 місяців тому. Вона не була втілена. Ми маємо подивитися, що станеться з цією угодою. Але головний аспект – контроль на кордоні – не був узгоджений і не був вирішений. Це означає, що кордон відкритий для будь-яких військових і військової техніки. Це означає, що домовленості абсолютно слабкі», – заявила президент Литви Даля Грибаускайте, додавши, що треба буде подивитися в наступні кілька днів, як буде виконуватись мінська угода.
А прем’єр-міністр Данії Гелле Торнінг-Шмідт наголосила на важливості, по-перше, припинення вогню, а по-друге, на виконанні частини угоди про відведення важких озброєнь, з яких здійснюються обстріли військових позицій та цивільних на Донбасі.
«Я рада, що було досягнуто угоди, і рада, що є «дорожня карта», але буду справді радіти, коли буде конкретний поступ на місцях», – сказала данський прем’єр у Брюсселі.
Згідно з угодою, сепаратисти мають відвести важкі озброєння від вересневої лінії розмежування, а українські сили – від їхніх нинішніх позицій на 25 кілометрів, і таким чином буде сумарна буферна зона в півсотні кілометрів. Для систем залпового вогню буферна зона складе 70 кілометрів, а для потужних систем «Ураган» та «Смерч» – аж 140.
А щоб угода справді працювала, то президент Франції Франсуа Олланд вважає, що треба «продовжувати здійснювати необхідний тиск і бути пильним для того, щоб був мир в Україні». Наразі ЄС не збирається пом’якшувати санкції проти Росії, як також, незважаючи на Мінськ, не вщухла дискусія на Заході щодо можливості поставок зброї Києву.
Офіційний Париж поки не коментує повідомлення в британській пресі, що успіх мінських перегорів може спонукати Францію дати тепер дозвіл на передачу Росії двох вертольотоносців «Містраль», трансфер яких був зупинений восени минулого року через агресивні дії Москви проти України.
