Варшава – Чому Володимира Путіна не буде на урочистостях 70-річчя визволення в’язнів концтабору в Освенцімі? Хто в січні 1945-го визволяв з цієї гітлерівської катівні 8 тисяч в’язнів, яким вдалося вижити? Ось уже кілька днів ці питання в центрі уваги польських та російських ЗМІ. Події 70-річної давності спричинили дипломатичний скандал на лінії Москва–Варшава.
У вівторок 27 січня до польського міста Освенцім приїдуть делегації з 40 країн світу. Вони візьмуть участь в урочистостях, які відбуватимуться в музеї, що на території колишнього німецького концтабору «Аушвіц-Біркенау». У списку гостей – ціла низка президентів, прем’єр-міністрів, королів і королев європейських держав.
Свою участь у ювілейних заходах підтвердили президенти Франції, Німеччини, Австрії, Болгарії, Словаччини, Словенії, Швейцарії. Прибуде до Освенціма й голова української держави Петро Порошенко. Натомість у цьому переліку немає Володимира Путіна, президента Росії. На початку січня прес-секретар Путіна повідомив, що той не поїде в Освенцім. Коментуючи цю новину, російська ділова газета «Взгляд» писала, що Путін проігнорує ювілейні заходи в Польщі.
«Варшава зробила все для того, щоб, з одного боку, не вказувати лідерові країни-визволителя «на двері», а з іншого – повернула справу так, щоб він сам відмовився від поїздки», – зазначив «Взгляд».
Такі закиди на адресу поляків спростовувала Катажина Пелчинська-Наленч, посол Польщі в Росії. Вона пояснила рішення Варшави не направляти офіційних запрошень на урочистості в Освенцімі бажанням приділити якомога більше уваги останнім живим в’язням концтабору.
У Москві ополчилися на Схетину. За Перший український
Олії до вогню російського незадоволення підлили слова польського міністра закордонних справ Ґжеґожа Схетини в інтерв’ю «Польському радіо». 21 січня він, зокрема, сказав, що табір смерті в Освенцімі визволяли українці – солдати Першого українського фронту, і власне вони відчиняли брами концтабору.
Реакція з Москви на ці слова польського політика не забарилася. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що висловлювання Схетини – це блюзнірство й цинізм, бо в радянському війську були представники різних народів. У свою чергу Марія Захарова, заступник голови Департаменту інформації та преси МЗС Росії звинуватила Варшаву в історичному вандалізмі.
Слова Ґжеґожа Схетини гостро прокоментував й Олексій Пушков, голова російського парламентського комітету міжнародних справ. У мережі twitter він написав, що Схетина хворий на «хворобу Сікорського», тобто гостру русофобію. При нагоді Пушков образливо висловився на адресу Андрія Дещиці, посла України в Польщі. Мовляв, це Дещиця підказав Схетині, що той має говорити про визволення концтабору.
Ґжеґож Схетина відповів на хвилю критики з Кремля. Під час зустрічі з журналістами в польському Сеймі він наголосив на тому, що в Червоній армії були представники різних національностей.
«Там були різні народи і про це потрібно говорити. Мій виступ не був антиросійським, це були слова, які описують правду і дійсність того часу. Тому я дещо не розумію нервової реакції в Москві, а також міністра Лаврова, якого я завжди вважав спокійною і ретельною людиною, ані російських ЗМІ. Висловлювання поділяються на правдиві й неправдиві, а мій виступ був правдивим», – зазначив Схетина.
Під час відзначень політикам не надаватимуть слово
Радіо Свобода звернулося з запитанням до Музею концтабору «Аушвіц-Біркенау» з проханням пояснити, за яким принципом формувався список запрошених на меморіальні заходи в Освенцімі.
Павел Савіцький з прес-центру музею пояснив: «Запрошень адресованих головам держав або політикам не було. Організатори відзначень 70-річчя визволення концтабору «Аушвіц» розіслали інформацію про те, що будуть такі урочистості до кількох десятків посольств – до посольств країн ЄС, а також до посольств тих країн, які фінансово підтримали Фонд «Аушвіц-Біркенау», тобто вони фінансуватимуть збереження території колишнього концтабору».
За словами Савіцького, організатори відзначень залишили право формувати склад делегацій за кожною з країн. Тому звинувачення на адресу Польщі, що вона когось не запросила – безпідставні, додає він.
Також у Музеї «Аушвіц-Біркенау» підтверджують, що в січні 1945 року концтабір визволяли бійці Першого українського фронту. Про це говорить Яцек Лахендро, науковий працівник музейного Центру досліджень. «Червона армія в січні 1945 року діяла в межах фронтів і саме на цій території оперували підрозділи Першого українського фронту. А в рамках цього фронту – 60-а армія і дві її дивізії – 100-а і 322-га – брали участь у боях за місто Освєнцім і визволяли концтабір «Аушвіц»
Лахендро додає, що одна з дивізій, яка визволяла табір смерті, називалася Львівською. Водночас, каже він, відомо, що в цих військових підрозділах були бійці різних національностей.
Павел Савіцький з прес-центру музею наголошує, що під час вівторкових відзначень в «Аушвіц-Біркенау» політикам не надаватимуть слово. Він твердить, що найголовніші на цьому святі – це свідки історії – колишні в’язні концтабору, яких із кожним роком залишається дедалі менше. Саме їх, говорить Савіцький, повинні уважно послухати політики.
