Прага – Посол України в Чехії Борис Зайчук спростовує закиди в тому, що українські дипломати погано пояснюють те, що діється в Україні чехам та понад стотисячній українській громаді. Водночас він пишається розвитком торгівлі з Чеською Республікою і тим, що посольство першим з українських дипломатичних установ за кордоном записує громадян на прийом через інтернет. Більше про це та про те, чи він відчуває себе людиною президента Віктора Януковича, який рекомендував його на цю посаду, український дипломат говорив у празькій студії Радіо Свобода.
– Як українське посольство в Чехії реагує на заяви нинішнього та колишнього президентів Чехії Мілоша Земана і Вацлава Клауса (які називають події в Україні громадянською війною, а колишній президент казав, що Україна розпадеться)?
– Українське посольство реагує на всі ці речі згідно з чинним протоколом та законодавством Чеської Республіки. Нас більше турбувала заява нинішнього президента. Відповідно було зроблено певні кроки. Зокрема, запрошено посла Чехії в Україні Івана Почуха до Міністерства закордонних справ, де висловлена стурбованість українського керівництва, Міністерства закордонних справ до несприятливих висловлювань щодо подій в Україні та в цілому України. Хоча ми здивовані, тому що у свідомості українців Чехія – це дружня держава. Тим більше, вона мала такі складні періоди у своєму існуванні, як 1968 рік.
– Ви говорите про те, що робиться в Києві. Чи є у Вас особисті контакти з президентом Чехії? Чи обговорюєте Ви це особисто?
– У нас є контакти з апаратом президента, Міністерством закордонних справ, урядом. У тому числі були протокольні зустрічі з паном президентом, де ми також цікавилися цим питанням і намагалися порекомендувати бути делікатнішим щодо української ситуації і в цілому України.
– Вас особисто критикують за те, що Ви повільно реагуєте на випади на адресу України, про те, що Ви мало спілкуєтесь з пресою. Що Ви на це можете відповісти?
– Дуже просто – зайти на сайт посольства, там є переліки, де я спілкувався з пресою, де був на телебаченні. Там все розписано, у тому числі, заява посольства стосовно цих висловлювань політичного керівництва держави.
– Я подивилася на сайт посольства. Дуже цікаво, що все, що там відображено, – це Ваші заяви з березня 2014 року. А все, що було до того, практично, не можна знайти інформації. Ви за минулий рік двічі спілкувалися з популярним чеським громадським телебаченням, давали небагато інтерв’ю. Ви, як посол, рідко це робили, чому?
– Чому рідко? Я б не сказав. Щодо інформованості засобів інформації Чехії, буквально щодня, тільки знаходиться інформація, ми обов’язково для них готуємо розсилки.
– Якими мовами ведеться розсилка? Була критика, що ви надсилаєте інформацію українською й англійською, а не чеською мовою.
– І чеською.
– Давно ви почали робити це чеською мовою?
– Досить тривалий час. Я думаю, що вже десь півроку ми над цим працюємо. Сидить спеціальна відповідальна у нас за зв’язки з пресою, вона робить переклад, і йде розсилка не тільки чеським засобам масової інформації, але ми надсилаємо всі матеріали і до посольств інших країн.
– Чи не думали Ви про те, що варто влаштувати прес-конференцію і викласти свої погляди?
– Ми запрошували, проводили прес-конференції, особливо після таких гострих висловлювань і неправдивої інформації, яка йшла з боку Російської Федерації. Але, на превеликий жаль, з тих, кого ми запрошували, прийшли практично двоє-троє людей. Хоча ми проводили такі прес-конференції з великим роз’ясненням.
– Як часто?
– Ми часто робили ці прес-конференції.
– На жаль, ми, журналісти Радіо Свобода, ніколи про це не чули і не отримували запрошення.
– Ми врахуємо ці зауваження.
– Зараз у Чехії розгорнулася дискусія про роль Степана Бандери в українській історії. Дискутує президент Чехії і Асоціація україністів Чехії. Чи Ви не думали про те, що, можливо, варто запросити до Праги провідних українських істориків, які виклали б своє бачення, і таким чином сприяти діалогу?
– Ми зробимо, але я вважаю, що Давід Свобода (чеський історик – ред.) досить кваліфіковано і змістовно, з достовірністю історичних фактів викладає і розкриває постать Бандери, як і в чеських засобах масової інформації, так і в українських. Я з ним особисто зустрічався, кілька разів ми дискутували на ці теми. Я вважаю, що він не буде поступатися й тим, хто приїде з України.
– Про те, що взагалі знає громада про роботу посольства. Люди, які виходили в Празі на підтримку Євромайдану, казали, що вони не чули голосу посольства, не бачили посла, тільки останнім часом це змінилося. Люди були обурені, вони, я наведу слова Ваших критиків, що, коли в Україні вмирали герої Небесної Сотні, то посольство України мовчало.
– Повернімося трохи назад. Те, що окремі люди, я не боюсь цього слова, дечого не знали, те, що робить посольство, я вважаю, що посольство дуже багато робило і ніколи не стояло осторонь тих гострих подій, які були в Україні.
– Будь ласка, наведіть приклади цієї роботи.
– Була і заява посольства ще в той період, відповідно опублікована на нашому сайті (Колектив посольства 20 лютого 2014 року закликав учасників протистояння в Україні до компромісу й зупинки кровопролиття – ред.). Брали участь у зустрічах з людьми, хто займався і їхав до України надавати допомогу. Ми ж від цього не відмовляємося.
– Ви, насправді, під час подій Майдану не виходили на публічні акції, але останнім часом дійсно брали участь у таких заходах, виступали на Староміській площі минулої неділі, коли Ви засуджували російську агресію. Це була акція «Я Волноваха».
Якщо говорити про Чехію та її бачення подій в Україні, то, звичайно, зовнішню політику в Чехії визначає уряд і є дуже велика реакція чеського суспільства. Як Ви оцінюєте цю допомогу Україні, в цей непростий час збройного конфлікту?
– Ще в минулому році, чеський уряд виділив понад 50 мільйонів чеських крон (більше ніж 2 мільйони доларів – ред.). Група учасників Майдану проходила лікування в медичних закладах Чехії. Ви знаєте, що через організацію «Людина в біді» відправляється допомога.
Ми сприяли реєстрації цієї організації в Україні через Міністерство юстиції. Відправлено було шість конвоїв гуманітарних, які доїхали аж до Слов’янська. Там були одяг, будівельні матеріали, продукти харчування. Я особисто зустрічався з керівником цієї місії. Ми обговорювали деталі, що саме треба, які необхідні матеріали. Ми все це погоджували, просили супроводжувальні наші відповідні органи на кордоні. Співпраця є в нас і по лінії міністерства оборони.
– Ви почали керувати посольством у 2012 році. Вас призначав, як і багатьох, президент Віктор Янукович. Дехто вважає, що людей, яких свого часу рекомендував на такі високі дипломатичні посади Янукович, потрібно змінювати, що зараз після Революції гідності, настав час для інших дипломатів. Що Ви на це можете відповісти?
– Дуже просто. Посли не вічні, у них є ротація. Проходить певний час, і вони обов’язково будуть змінені. А взагалі, кого б не призначав Янукович, є люди, які служили просто державі, а не особистості. Це велика різниця.
– Ви себе до таких зараховуєте?
– За свою службову кар’єру я до таких належу. Я горджусь, що я був державний службовець, вибудував певну систему. Я починав працювати з 1993 року. З 1996 року був першою особою. Я знаю, що я робив і вмів робити, і знаю, що зробив. Воно залишилось. Прикладом сьогодні може бути така дрібниця. Ми зробили єдиний реєстр усіх пенсіонерів. Сьогодні у нас є біженці, вони приїжджають, скажімо, в Тернопільську область, заходять у базу даних, і там ми вже можемо виплачувати їм пенсію. Це дуже важливо.
– Це Ви говорите про свої досягнення як колишній голова правління Пенсійного фонду України?
– Так, це в мене, по суті, друга каденція. До того був послом у Хорватії. Я, в першу чергу, бачу своїм завданням встановлення дружніх стосунків між державами. Основа, яку я поклав у свою діяльність, – це економіка, торговельно-економічні відносини між країнами.
– Чи є якісь статистичні дані, які це доводять? На прикладі товарообігу між Україною та Чехією?
За дев’ять місяців минулого року ми маємо приріст експорту товарів з України, десь на 30 відсотків. Це нас дуже радує
– За дев’ять місяців минулого року ми маємо приріст експорту товарів з України, десь на 30 відсотків. Це нас дуже радує. Турбує те, що зменшився експорт з Чехії до України. Причиною тут є те, що значна частина угод, які укладалися між Україною та Чехією, особливо, по реконструкції нашого машинобудування та інших таких вагомих підприємств, припали на схід. Тому зараз воно практично зупинилося. Радує те, що пішли товари з України, які мають додану вартість. Тобто не просто ми продаємо сюди сировину, а веземо товари, які мають додану вартість, це оплачується.
– За часи президенства Віктора Януковича за ґрати в Україні потрапив один український підприємець, який активно працював у Чеській Республіці. Я маю на увазі Василя Даниліва. Його підозрюють у причетності до замовного вбивства в Україні. Його затримали у 2012 році. Вироку суду ще не було. Він один із співзасновників «Української європейської перспективи» у Празі, відомої громадської організації. Він себе називає політв’язнем режиму Януковича. Чи Ви погоджуєтеся з такою оцінкою?
– Це право юристів. Якщо навіть це була помста чи якесь гоніння з боку влади, яка була при Януковичі, то зараз влада помінялася. Це право суддів. Я не можу давати оцінки, не знаючи деталі, тим більше, я не юрист. Але я про нього читав. Багато у ньому є дуже позитивного. Це успішна людина, яка займалася досить широко допомогою. Зокрема він брав участь у фінансуванні встановлення пам’ятника Шевченку в Празі. Я мав зустрічі з багатьма бізнесменами українського походження. Вони досить делікатно до цього ставляться, щодо допомоги в будь-яких громадських заходах. Більшість простіших людей щиріші й відвертіші. Ми відчуваємо сприяння від них в усіх напрямках, з чим би ми до них не звернулися.
– Якщо говорити про тисячі українських заробітчан, які зараз у Чехії, це понад 100 тисяч офіційно зареєстрованих…
– 112 тисяч.
– На що їм варто сподіватися? Якась допомога додаткова буде від посольства? Чи має українська держава зараз ресурси?
Ми перше посольство в історії України в усьому світі, в якому є запис на прийом через інтернет
– Стосовно ресурсів, я коментувати не можу. Здебільшого звертаються до посольства для отримання консульських послуг. Коли я вперше приїхав і побачив, що люди стоять у черзі певну кількість годин, ми почали приймати людей з 7-ї години ранку. Ми – перше посольство в історії України в усьому світі, в якому є запис на прийом через інтернет. Тяжко було зробити. Завершиться зараз ремонт у приміщенні посольства, буде встановлений копіювальний апарат, буде встановлений автомат для фотографій, щоб люди не ходили, не шукали. Третє, буде встановлений банкомат, де люди карткою можуть оплачувати консульські послуги, щоб вони нікуди не ходили.
Українці помітили зміни в роботі посольства в Празі
Радіо Свобода попросило прокоментувати роботу посольства України в Чехії двох представників української громади. Обоє з них зацікавилися політикою під час Революції гідності.
Дмитро Струнін не вважає себе громадським активістом. Він працює біологом в Інституті органічної хімії та біохімії у Празі. Однак саме він є автором звернення до Бориса Зайчука 6 грудня 2013 року з проханням подати у відставку через «ігнорування своїх професійних обов’язків, нездатність забезпечити виконання основних функцій дипломатичного представництва України, нехтування етичними нормами та своїм громадським обов’язком».
За словами Струніна, коли в Україні розпочався Майдан, то українське посольство в Празі ніяк не реагувало на ті події, не повідомляло громаду про те, що відбувається на їхній батьківщині.
«Мене обурило, перш за все, те, що представник України в Чехії, людина, яка має представляти і захищати наші інтереси так чи інакше, ця людина абсолютно не виявила ніякої уваги до громадян, яких представляє», – сказав Струнін.
Посол Борис Зайчук не вийшов до демонстрантів, які близько тижня пікетували його посольство. Він відповів на звернення, яке підписало близько 120 представників української громади. Однак ця відповідь, яку Струнін назвав відпискою, людей не задовольнила.
Зіна Гаврилюк , колишня вчителька, яка вже 17 років працює в Чехії у сфері послуг, вважає, що проблема була, можливо, у хибній інформаційній політиці посольства. Гаврилюк разом із групою інших активістів створила групу у Facebook «Постав запитання послу України в Чехії» і отримала запрошення на реальну зустріч.
Зіна Гаврилюк після розмови представників громади з послом 20 січня переказує його слова: «Нам посол розповів, що вони робили, скільки вони зв’язувалися з телебаченням, скільки вони допомагали робити якісь гуманітарні вантажі з Міністерством оборони».
Загалом, Гаврилюк позитивно оцінює нинішню роботу посольства, яке, вона сподівається, буде більше допомагати активістам, як вона сама.
«Безумовно (робота посольства – ред.), покращилась. Раніше я не відчувала, що посольство взагалі реагує. Тепер бачу, що воно активніше йде на зустріч, змінюється його позиція», – сказала Гаврилюк.
Позитивні зміни у роботі посольства помітив і Дмитро Струнін, однак він їх оцінює скептично.
«Зміни, звичайно, є але, чесно кажучи, я думаю, це такі вимушені зміни. На мій погляд, люди зображають якусь діяльність, а не переймаються тим, що вони роблять», – сказав він.
Тим часом у відповідь на прохання громади, посольство України в Чехії оприлюднило інформацію на сайті про те, кого торкається мобілізація. Це питання, так само, як і сприяння волонтерам, які везуть в Україну допомогу для вояків, турбувало присутніх серед перших.
У підготовці матеріалу брала участь Анна Шаманська
