Київ – Сьогодні в Україну прибуває президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, а напередодні Київ відвідав його білоруський колега Олександр Лукашенко. Візити глав Казахстану та Білорусі до Києва Петро Порошенко назвав своєчасними, важливими та символічними. Експерти розцінюють ці візити насамперед як спробу очільників пострадянських держав дистанціюватися від агресивної політики Кремля. Між тим, правозахисники радять Порошенкові бути обережнішим при контактах із Назарбаєвим, аби не підхопити «вірус диктатури».
За словами Олександра Лукашенка, він і надалі готовий бути посередником із мирного врегулювання конфлікту на Донбасі.
«Треба тобі щось буде від Білорусі – кажіть, – звернувся він до президента України. – Ми за добу усе зробимо, що попросите».
Напередодні візиту до Києва зі схожою заявою про готовність надати допомогу у врегулюванні конфлікту на сході України виступив і казахський президент Нурсултан Назарбаєв. За його словами, завдання «полягає в тому, щоб зупинити цю війну, зміцнити незалежність самої України, визнати цілісність території України».
Ці заяви містять багато натяків. Є ознаки колосального бажання не залишатися на орбіті РосіїТарас Чорновіл
«Обидві сторони зробили, як для їхньої ситуації, аж занадто прямолінійні заяви щодо підтримки територіальної цілісності України. Ці заяви містять багато натяків. Є ознаки колосального бажання не залишатися на орбіті Росії», – каже експерт з міжнародних питань Тарас Чорновіл.
У пошуках альтернативи Митному союзу?
Як показує досвід, допомога посередників не завжди може бути ефективнішою. А радше – самі посередники таким чином підтверджують свою суб’єктність. Скажімо, Олександр Лукашенко зумів завдяки мінським переговорам налагодити контакти із Європою. Перспективи посередництва з боку Нурсултана Назарбаєва залишаються наразі невизначеними. На думку Тараса Чорновола, зараз українській владі навряд чи потрібен новий переговорний майданчик для врегулювання конфлікту на Донбасі.
Назарбаєв – це політик, до якого серйозно дослухається Путін. Сам факт його візиту до Києва свідчить про те, що російська політика консолідації союзників дає тріщинуІгор Семиволос
«Назарбаєв – це політик, до якого серйозно дослухається Путін. Сам факт його візиту до Києва свідчить про те, що російська політика консолідації союзників дає тріщину. Але з чим приїде Назарбаєв? Яке коло питань він хоче обговорити – це інтрига», – зазначає керівник Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
Білорусь та Казахстан входять до Митного союзу, в якому провідну роль відіграє Росія. Оглядачі називають символічним те, що президенти завітають до Києва перед тим, як відвідати Москву. Це може свідчити про бажання Мінська й Астани вийти з-під впливу Москви. А візит казахського президента радше є свідченням того, що Казахстан намагається дистанціюватися від агресивної політики Кремля. Крім того, візити білоруського та казахського президентів свідчать про непевність євразійської економічної інтеграції.
«Митний союз тріщить по всіх швах. Економічно вона виявилася недієздатною. У Казахстані вже прямо говорять про колосальні втрати. Вони знищили, фактично, реальний сектор своєї економіки –все, що не стосується видобувної промисловості», – вважає Тарас Чорновіл.
Порошенку й Назарбаєву нагадають про Жанаозен
Між тим, сьогодні вранці активісти правозахисної фундації «Відкритий діалог» з огляду на візит казахського глави проведуть під президентською адміністрацією акцію «Щеплення Порошенка від вірусу диктатури».
Саме Назарбаєв наказав відкрити вогонь по мирних протестувальниках три роки тому в Жанаозені. І це людина, яка системно знищує опозицію в своїй країніВікторія Жуган
«Будемо в халатах і зі шприцом закликати Порошенка не заразитися вірусом диктатури. Хочемо нагадати, що це саме Назарбаєв наказав відкрити вогонь по мирних протестувальниках три роки тому в Жанаозені. І що це людина, яка системно знищує опозицію в своїй країні», – розповіла Радіо Свобода речниця «Відкритого діалогу» Вікторія Жуган.
У грудні 2011 року влада жорстко придушила протести нафтовиків, які вимагали підвищення платні. За офіційними даними тоді загинуло десять осіб, за неофіційними – близько 70. Нещодавно за ініціативи «Відкритого діалогу» у Києві відбулася фотовиставка «Жанаозен – Майдан: хроніка розстріляних протестів».
