РНБО повідомила про оголошення сепаратистами повної мобілізації на підконтрольній їм території на Донбасі. Крім того, зокрема на Донецькому, Дебальцевському та Луганському напрямках продовжуються активні бойові дії. Обстріли українських позицій велися з мінометів, гранатометів і установок «Град». Це підтверджує і ОБСЄ, яка заявила 11 листопада, що ризик ескалації на сході України зростає. Українські експерти говорять, що існують причини для підозр про можливий військовий наступ, а російські аналітики вірять, що такі побоювання раціонально необґрунтовані.
Схід України, зокрема Донецьк потерпає від найсильніших боїв із часів підписання 5 вересня Мінської угоди.
Спостерігачі ОБСЄ на прес-конференції в Києві у вівторок, окрім іншого, повідомили, що бачили, як у напрямку центра Донецька рухався військовий конвой, який, зокрема, складався із 43 транспортних одиниць. П’ять із них мали на причепі артилерійські знаряддя для 120-мілімітрової гаубиці, ще п’ять везли частково замасковані ракетні системи залпового вогню.
Численні відео пересування військової колони були опубліковані в інтернеті.
Тим часом, Рада національної безпеки і оброни України повідомляє про те, що у підконтрольних сепаратистам містах, зокрема, в Торезі, Сніжному, Макіївці та Шахтарську, оголосили повну мобілізацію місцевого населення.
А Міністерство закордонних справ України направило ноту протесту МЗС Росії через тривалу агресію на cході країни.
Москва заперечує свою причетність і продовжує закликати всі сторони конфлікту дотримуватися Мінської угоди. Сепаратисти ж стверджують, що ця колона є лише підкріпленням, яке переміщують у Донецьк з інших частин підконтрольної сепаратистам території.
Що є причиною нової військової активності сепаратистів на сході України?
На думку політолога Івана Лозового, який служив у батальйоні «Айдар», президент Росії Володимир Путін має незакінчену справу на сході України, а саме: побудова такого собі сухопутного мосту до Криму. Путін також не відмовився б від отримання Харкова.
«Ці два конкретних об’єкта – сухопутний міст до Криму і Харків – наблизить Путіна до його первісної мети – вирізати «Новоросію» з території України. Це такий собі півмісяць, який простягається з півночі на південь і трохи на захід над Чорним морем. Це дозволить Путіну казати, що він виграв, бо до цього моменту, я б сказав, він багато не виграв», – сказав Лозовий.
Зміцнення позицій сепаратистів
Однак, за словами російського військового експерта Олександра Гольца, не варто перебільшувати інформацію про військову активність сепаратистів на сході України, а особливо інформацію, яку поширює українська сторона.
«Дані досить суперечливі і, якщо зовсім вже чесно, то українське керівництво, на мій погляд, сильно підірвало довіру до себе тим, що з якимось дитячим захопленням воно взялося брати участь в інформаційній війні», – сказав він.
Тим не менш, він не заперечує, що якесь пересування військ на сході України може дійсно відбуватися. Однак, на його думку, говорити про підготовку до військового наступу не варто. З військової точки зору, будь-який наступ не є логічним через непередбаченість зимової погоди. З політичної точки зору так само, адже політичні умови майже не змінилися з літа, коли військова кампанія була б більш доречною.
«Я б припустив, що всі ці переміщення, якщо говорити про раціональний характер, це додаткова техніка – для того, щоб зміцнити позиції сепаратистів, якщо вони мають місце. Раціональних пояснень можливості російського наступу я не бачу», – сказав експерт.
Реакція на вибори
Інші експерти говорять про те, що ескалація військової активності сепаратистів є відповіддю на рішення Петра Порошенка надіслати додаткові війська на схід України після так званих «виборів», що їх провели угруповання «ДНР» і «ЛНР», які визнані в Україні терористичними.
Сепаратистська влада на сході України 2 листопада провела «вибори», які Київ, Європейський союз, США та ОБСЄ визнали нелегітимними і такими, що порушують Мінську угоду.
У відповідь на так зване «голосування» український президент Петро Порошенко надіслав додаткові війська на схід і попросив парламент скасувати закон про особливий для сепаратистських регіонів, яка була частиною Мінської угоди.
«Я думаю, що нещодавня доставка додаткової техніки (сепаратистам із Росії – ред.), має, в першу чергу, оборонний характер на даному етапі. Риторика Києва після «виборів» на Донбасі та скасування рішення про надання статусу автономії захопленій території (йдеться про закон «Про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» – ред.) означає, що Росія і Донбас не можуть виключати поновлення українського наступу», – зазначає Том Фрір, дослідник Європейської мережі лідерів.
