На міжнародній конференції у Празі «Форум-2000», який був започаткований Вацлавом Гавелом в 1990-х роках після падіння комунізму, провідні політики та політологи Європи обговорюють тему певного розчарування мешканців колишніх комуністичних країн Центральної та Східної Європи в демократії та політичному процесі чверть століття після падіння Берлінського муру. Але чи справді люди в регіоні аж так розчаровані демократією?
У холі Палацу «Зофін» на Слов’янському острові Влтави в самому центрі Праги учасників «Форуму-2000» зустрічають молоді люди у футболках з написом: «Я шкодую за часами, коли ви мене любили 25 років тому». Підпис: «Демократія». А також є і таке гасло: «Відчуваю, що я вас розчарувала». І знову ж підпис: «Демократія».
Власне, про те, чому мешканці посткомуністичних країн менше люблять і цінують демократію чверть століття після оксамитових революцій в регіоні, багато йшлося під час дискусій. Чому активність виборців не дуже висока? Чому виборці дають мандат популістам або авторитаріям? Чи не завелику роль в посткомуністичних країнах в політиці відіграють гроші?
«Ніхто не піддає сумніву цінність демократії. Ніхто не хоче повернути стрілки годинника назад. Але є розчарування людей і розрив, що наростає між політичними елітами та населенням», – сказав у своєму виступі відомоий політолог Жак Рупнік.
Вади демократії
Рупнік вважає небезпечним те, що в регіоні, який був під комуністичними режимами, виробились нині зовні демократичні, але насправді далекі від реальної демократії типи правління.
«Маю на увазі «керовану демократію» Путіна та «неліберальну демократію» Орбана», – сказав політолог, маючи на увазі Росію президента Володимира Путіна та Угорщину прем’єра Віктора Орбана. Він додав, що небезпечною є і модель «олігархічної демократії».
Багато хто говорить і про значну роль грошей в політиці регіону і про політичну корупцію. «Політика часом здійснюється в тіні великого бізнесу. Корупція в регіоні стала демократичним дияволом», – каже канадійській професор іранського походження Рамін Джаханбеглу.
А колишній прем’єр Словаччини Івета Радічкова назвала небезпечним те, що Європа страждає від засилля нереальної економіки. За її словами три чверті економіки Європи – це економіка послуг, де значну роль посідає фінансовий сектор, який просто вимушений увесь час робити гроші, а коли вихолощується, то це, на її думку, призводить до фінансових криз.
«Не варто драматизувати»
У своєму виступі колишній міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценберг закликав, однак, не драматизувати природню розчарованість людей в посткомуністичній Європі демократією і політикою.
«Люди більше знають «Челсі», «Манчестер Юнайтед», «Реал» Мадрит та «Арсенал», аніж політичні партії Європи. Демократія в усій Західній Європі є нудною. Звичайно, преса пише більше про авторитарного Орбана, бо він їй цікавіший, аніж канцлер Австрії чи чеський прем’єр. Ми не повинні дивуватися, що демократія стає менш цікавою для людей. Ми переоцінюємо важливість політики для пересічних людей. До того ж партії політичного мейнстріму нині стоять більш-менш на тій самій платформі», – сказав Шварценберг.
Політолог Рупнік погодився з цією тезою, заявивши, що нині в посткомуністичних країнах є свобода мати свободу, а політикою займатися хочуть не всі – це на вибір! «Політика – це для тих, кому нудто вдома», – сказав напівжартома Рупнік.
Небезпека, на його думку, радше в тому, що певна аполітичність людей в регіоні і симптоми втоми від політики можуть розчистити шлях до влади радикалам та небезпечним популістам.
З іншого боку, додав Рупнік, не треба забувати, що демократія є дуже привабливою моделлю для тих, хто її не має. Він назвав революції в Україні, на Близькому Сході та нинішні виступи в Гонконзі як прагнення людей мати демократію.
І все ж за 25 років посткомуністична Центральна та Східна Європа надзвичайно змінились.
В часи комунізму все було сірим, люди ходили з пониклими головами і були похмуримиМайкл Новак
«Коли я був у Празі, Кракові чи Варшаві в часи комунізму, тоді все було сірим, люди ходили з пониклими головами і були похмурими. Нині я зауважую, що стало більше світла, а люди ходять з піднятими головами і вони в кращому настрої», – зазначив американський професор Майкл Новак.
