Київ – Депутати можуть спробувати вилучити ключові позиції з ухвалених у вівторок у першому читанні антикорупційних законопроектів під час підготовки до другого читання, припускають деякі громадські активісти. Остаточного ухвалення низки законів, спрямованих на боротьбу з корупцією, очікують 14 жовтня. Нині ж із усього антикорупційного пакету в цілому ухвалили лише один закон.
З четвертої спроби, після погроз спікера парламенту Олександра Турчинова оприлюднити прізвища тих, хто не голосує, депутати ухвалили проект закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини. Таким чином Верховна Рада дозволила заочне засудження і конфіскацію майна осіб, які перебувають у міжнародному розшуку за злочини проти України.
Цей закон дозволить притягнути Віктора Януковича і його поплічників до відповідальності, а також конфіскувати майно осіб, які підтримують тероризм, зазначає голова правління громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін.
Це проміжна перемога. Тобто з ключових антикорупційних змін в цілому прийняли одну. Важливо, щоб ключові норми із законів не зниклиВіталій Шабунін
«Це проміжна перемога. Тобто, з ключових антикорупційних змін у цілому прийняли одну. Створення Антикорупційного бюро, незаконне збагачення, відкриття реєстру нерухомого майна, створення реєстру бенефіціарних власників юридичних осіб ухвалили в першому читанні. Їх будуть у другому читанні розглядати у вівторок. Тут що важливо? Щоб у вівторок були всі голоси. Друге, щоб під час підготовки до вівторка ключові норми із законів не зникли», – зазначив Шабунін.
За президентський та урядові антикорупційні законопроекти голосували і члени фракції Партії регіонів. Щоб подивитися, що буде далі, заявляє один із них – Нестор Шуфрич.
Чому це робиться зараз – за три тижні до виборів, а не зробили це у перший день приходу до влади?Нестор Шуфрич
«Є позиція окремих юристів щодо недосконалості і непрацездатності цих законів. Але сьогодні ми підтримуємо цей закон і хочемо подивитися, як буде дійсно вестися боротьба з корупцією. Ми не будемо вам заважати і допоможемо у цьому процесі. Але цікаво, чому це робиться зараз – за три тижні до виборів, а не зробили це у перший день приходу до влади?», – запитує Шуфрич.
Корумпованим країнам гроші не дають – Яценюк
Згідно з іншим ухваленим у першому читанні законом – про створення Антикорупційного бюро – нове відомство має займатися розслідуванням корупційних злочинів, учинених високопосадовцями: міністрами, депутатами, держслужбовцями 1-2 категорії, суддями, працівниками Генпрокуратури, військовими вищого офіцерського складу, керівниками держпідприємств.
Ухвалення цього законопроекту до кінця жовтня є однією з ключових вимог МВФ для надання наступного траншу Україні. Про це, виступаючи у парламенті, нагадав прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.
Корумпованим країнам гроші не дають і до корумпованих країн інвестори також не йдутьАрсеній Яценюк
«Це є одним із ключових елементів плану економічного відновлення України. Корумпованим країнам гроші не дають і до корумпованих країн інвестори також не йдуть», – наголошує Яценюк.
Альтернативний законопроект авторства депутата від «Батьківщини» Сергія Пашинського вирішили не розглядати, а використати важливі положення з нього при підготовці президентського закону до другого читання. Пашинський наголошує на основних недоліках президентського проекту закону.
«Законопроект президента передбачає повний контроль та управління незалежним органом по боротьбі з корупції з боку Генеральної прокуратури. Друге питання – не визначено у законодавчому полі, що таке корупційне діяння. Третє – у президентському законопроекті, наприклад, немає переліку статей, які підлягають антикорупційному розслідуванню», – заявляє Пашинський.
Права вето у президента немає – Чумак
Водночас депутат від УДАРу Віктор Чумак запевняє, що однією з найбільших переваг закону є алгоритм призначення голови Антикорупційного бюро, який забезпечить незалежність цього органу.
«До конкурсної комісії входить три представника президента, три представника Кабінету міністрів і три представника Верховної Ради. Процедура призначення передбачається у відкритий спосіб. Кожне засідання номінаційної комісії відбувається під камерами журналістів. Ця номінаційна комісія з кандидатур, які будуть туди подаватися, відбирає три кандидатури, з якими проводить співбесіду у прямому ефірі. Після цієї співбесіди у прямому ефірі вона обирає одну з цих трьох кандидатур і передає президенту на затвердження. Права вето у президента немає», – пояснює Чумак.
Також у першому читанні Верховна Рада ухвалила ще три урядові антикорупційні законопроекти. Один із них передбачає створення Національної комісії з питань запобігання корупції, яка, серед іншого, буде моніторити декларації держслужбовців та спосіб життя чиновників. Інший проект закону щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів передбачає, що реальні власники того чи іншого бізнесу більше не зможуть ховатися за офшорними схемами. В останньому з ухвалених антикорупційних законопроектів йдеться про запобігання та протидію відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом та фінансуванню тероризму.
