Київ – Із 450 народних депутатів нинішнього скликання 302 балотуються до нового складу парламенту. Із них зокрема – і 128 депутатів, які 16 січня цього року проголосували за так звані «диктаторські закони». У зв'язку з цим активісти радять виборцям пильно придивлятися як до виборчих списків партій, так і до кандидатів у мажоритарних округах.
Чоловік середнього віку з вищою освітою, має роботу, а ще… чинний народний депутат – так сьогодні виглядає середньостатистичний портрет кандидата у депутати на позачергових парламентських виборах. Незважаючи на дискусії щодо люстрації чи повного оновлення, знову зайняти місце у Верховній Раді хочуть 302 чинні народні депутати.
«Лідером серед висування чинних депутатів є «Блок Петра Порошенка», в складі якого балотуються 42 народних депутати. На другому місці ВО «Батьківщина» – 26 кандидатів і «Свобода» – 23 кандидати», – каже координатор мережі «Опора» Ольга Айвазовська.
Ще 149 із чинних парламентарів балотуються у мажоритарних округах. Щоправда, не від політичної сили, яку представляли, а здебільшого як самовисуванці, додає Айвазовська.
«Зважаючи на падіння рейтингу певних політичних сил, окремі народні депутати, які протягом цієї каденції належали до парламентських фракцій і втратили своє чисельне представництво, зважили всі за і проти і йдуть на вибори шляхом самовисування».
Проголосували за закони 16 січня і хочуть повернутись в парламент
Рух «Чесно», який також займається моніторингом і спостереженнями за виборами, оприлюднив свій список, згідно з яким повернутися до Верховної Ради хочуть 128 депутатів, які голосували за так звані «диктаторські закони» 16 січня.
«Якщо ми говоримо про партійні списки, то найбільше «голосувальників за диктатуру» йде з «Опозиційним блоком». Їх 15. У списку Комуністичної партії таких депутатів 13. Один із тих, хто голосував за закони 16 січня, висувається Блоком Петра Порошенка. Якщо ж ми говоримо про «мажоритарку», то в найбільшій небезпеці є Харківщина – там таких кандидатів 13. 11 йдуть на Дніпропетровщині, 9 в Донецьку, на Київщині – 4», – перелічує активістка руху «Чесно» Інна Борзило.
Активісти вважають, що такі кандидати не мають морального права висуватися – так само, як і не повинні уникнути політичної відповідальності за свій вчинок. Це означає, як мінімум, не потрапити у Раду.
«Звичайно, можна навести ще кілька законопроектів, голосування чи не голосування за які є показовими для виборців, – це і закон про люстрацію, закон про бюджетну політику. Але першочергові, на що ми хочемо звернути увагу, – це «закони диктатури»», – пояснює Інна Борзило.
Одним із фігурантів такого списку «Чесно» є народний депутат нинішнього і чотирьох попередніх скликань Анатолій Кінах. У минулому – член парламенту від фракції Партії регіонів, сьогодні балотується як самовисуванець у Миколаївській області. Анатолій Кінах називає голосування за закони 16 січня помилкою, натомість нагадує, що на початку 90-х проголосував за незалежність України. А от самовисуванцем став, бо не знайшов відображення своїх поглядів у пріоритетах існуючих партій.
«Виходячи з дуже складної ситуації в державі і бачачи, що сьогодні є серйозні ризики, що вибори в новий склад Верховної Ради можуть не дати тієї якості, з точки зору професійності і відповідальності, складу і виходячи з того, що я не можу бути стороннім спостерігачем, я вирішив балотуватись як самовисуванець», – каже він.
Якісні зміни у парламенті зможуть відбутись лише через оновлення, вважають активісти і сподіваються, що навіть з новими старими депутатами оновити парламент вдасться хоча б на третину. За підрахунками «Опори», з усіх зареєстрованих кандидатів молодь до 35 років складає 32%. Але більша ймовірність для оновлення з’явиться лише тоді, коли дискредитовані депутати не отримають очікуваних голосів, закликають в «Опорі» та «Чесно».
Загалом брати участь у виборах ЦВК дозволила 6 627 кандидатам.
