Київ – Верховна Рада України, підтримавши у вівторок в другому читанні закон про люстрацію, дала хоч і кволий, але довгоочікуваний старт фактичному очищенню влади. Втім, як зазначають експерти, депутати не догледіли в законі багато норм і механізмів, через які взагалі можна цю люстрацію провести. Під вигуки обуреного натовпу і за смогом від підпалених шин законодавці похапцем ухвалили документ, проґавивши в ньому чи не найважливіше – чіткий механізм формування та взагалі функціонування люстраційних комісій. Та попри незаповнені лазівки в законі, його треба починати впроваджувати, вносячи у процесі необхідні поправки, запевнила в інтерв’ю Радіо Свобода експерт Центру політико-правових реформ Ярина Журба.
– Як Ви оцінюєте ухвалений напередодні Верховною Радою закон про люстрацію? Справді він здатен забезпечити юридичний супровід очищення влади в Україні?
Саме ухвалення закону я оцінюю позитивно, тому що очищення влади дуже потрібне і люстрація, але добре продумана, може бути одним із таких інструментів. Але я наголошую – одним, тому що насправді, крім самої люстрації, нам треба подбати про реформи, щоб за кілька років нам знову не довелося вдаватися до люстрації.
Люстрація показує, що система працює неправильно, вона дозволяє негідникам, корупціонерам, людям, які готові нехтувати правами людини, потрапляти на відповідальні посади, і звідти потім ідуть всілякі біди для народу. Тому хочу наголосити, що люстрація може бути лише одним із інструментів.
Щодо самого закону, то це, так би мовити – перший крок,тому що далі треба запровадити механізми проведення цієї люстрації, і про це йдеться в законі. Потрібно створити комісії, вони створюються переважно Національним агентством з питань державної служби, яке повинно ухвалити ще цілу низку підзаконних актів, щоб можна було створювати ці комісії і визначити процедури. Тобто ми ще не маємо повної правової рамки для проведення люстрації, необхідні подальші кроки.
Ідея – хороша, але парламентарі мають надати їй хорошу правову форму, продумати всі механізми. Процедура не була дотримана, законопроект має низку недоліків
Проблема полягає не в самому законі, а в нашому законодавстві. Наприклад, ось цей закон був включений у порядок денний із важкими боями, під тиском громадськості він був ухвалений і винесений, але належний законодавчий процес, коли цей законопроект детально вивчають, в нього вносяться поправки, він удосконалюється – не було дотримано. Ідея – хороша, але парламентарі мають надати їй хорошу правову форму, продумати всі механізми. Процедура не була дотримана, законопроект має низку недоліків, але я думаю, що потрібно застосовувати його хоча б і в цій формі. Сподіваюсь, наступна Верховна Рада буде більш здібна і доведеться вносити зміни у закон.
– З Ваших слів випливає, що це дуже тривалий процес. Як можна сформулювати простими словами оцей механізм очищення влади?
Закон про люстрацію фактично охоплює всіх людей, які уповноважені на виконання функцій органів держави чи місцевого самоврядування
– Це справді довгий процес, тому що ми вже маємо приклад спроби люстрації у судовій владі. Вже ж є закон про відновлення довіри до судової влади, і на його підставі була утворена тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів, яка зараз вже функціонує, і цей закон був ухвалений ще в квітні, так ось до цього моменту ми ще не маємо жодної люстраційної справи, тобто не розглядалися окремі провадження щодо суддів. Це що стосується суддів. Але закон про люстрацію фактично охоплює всіх людей, які уповноважені на виконання функцій органів держави чи місцевого самоврядування. Тобто люстраційні комісії діють не лише на центральному, а й на місцевому рівні, як це передбачає закон.
В законі навіть немає кількості членів цих комісій. Є норма про те, що там має бути представник громадськості, представник ЗМІ, але загальна кількість – 3 людини чи 30 – немає
Якщо коротко окреслити алгоритм, який закладає цей закон, то спочатку мають бути ухвалені підзаконні акти, які визначають, як формуються ці комісії, бо в законі навіть немає кількості членів цих комісій. Є норма про те, що там має бути представник громадськості, представник ЗМІ, але загальна кількість – 3 людини чи 30 – немає. Далі має бути сам процес налагодження роботи цих комісій, і коли вони працюють, то за законом вже йдеться, що всі посадові особи чи хто претендує на займання посад, мають пройти перевірку, є визначені критерії цієї перевірки. Їх є декілька, і вони пов’язані з майновим станом, і чи може людина підтвердити звідки в неї і її членів родини майно.
– Отже, йдеться про своєрідне анкетування претендента на ту чи іншу високу посаду?
– Так, але є й інші критерії. Скажімо, якщо людина була причетна до порушень прав людини, наприклад, під час Майдану, порушення з боку працівників ДАІ, членів виборчих комісій і фальсифікацій протоколів, і критерій про порушення з боку представників комуністичного режиму в 1991 році, корупційний критерій тощо.
