Сенцов – в’язень сумління, а Савченко – лише політв’язень – Алексєєва

Поняття «політв’язень» не лише повернулося до Росії, але тепер з ним безпосередньо можуть зіштовхнутися і люди, які не живуть у цій країні і не є її громадянами. Справи кримського кінорежисера Олега Сенцова і льотчиці Надії Савченко найвідоміші. А днями російські спецслужби захопили естонського слідчого, який розслідував справи прикордонної корупції. І викрадено його було також за кордоном, на території Естонії. Експерти бачать у поверненні поняття «політв’язень» у Росії сьогодні – повернення в радянський час, але з деякими обмовками.

Про політв’язнів у Росії знову заговорити на початку 2000-х. Одним із перших політв’язнів у новій Росії став Михайло Ходорковський. Йому інкримінували несплату податків. Одна з найстаріших і найавторитетніших російських правозахисників Людмила Алексєєва каже, що якщо в радянський час існували політичні статті, то зараз при формальній відсутності таких у кримінальному кодексі, незгодних з існуючою системою притягують до відповідальності під іншими приводами.

«Раніше ми називали політв’язнями тих, хто сиділи за свої переконання.У даному випадку це люди, які не за свої якісь переконання сіли, а просто тому, що між нашими країнами ведеться неоголошена війна, і наша країна захопила цих громадян з політичних міркувань. Тому ось у цьому звучанні можна їх назвати політв’язнями. І ми таких людей називаємо політв’язнями, які втратили свою свободу з політичних міркувань сторони, яка їх заарештувала. Після радянських часів у Росії немає в Кримінальному кодексі статей, які дозволили б саджати за переконання. Тому наша влада, коли хоче посадити людину за переконання, або за своїми політичними міркуваннями, як, наприклад, Ходорковського або ось Савченко, то вони вигадують для них кримінальний злочин, якого вони не скоювали. У цій новій реальності ми для себе сформулювали, що люди, котрі ув’язнені з волі влади з політичних міркувань властей, є політв’язнями», – зазначає Людмила Алексєєва.

Влада Росії створює політв’язнів

Дочка радянських дисидентів і політв’язнів письменника Фелікса Светова і публіциста Зої Крахмальникової, журналіст і правозахисник Зоя Светова каже, що зараз у Росії стати політв’язнем не складно. Але на відміну від радянського часу сьогодні для того, щоб стати політв’язнем, зовсім не обов’язково бути політичним активістом. Достатньо участі в одній протестній акції.

«Найголовніша відмінність, що сьогодні за дуже малим винятком ті люди, яких ми вважаємо політв’язнями, як правило, – це ті люди, які стали політв’язнями ніби мимоволі. Я маю на увазі, наприклад, «болотників». Адже це зовсім прості хлопці, які вийшли на площу, тому що вони були проти нечесних виборів. І вони перетворилися на політичних в’язнів. Виходить, що в сьогоднішній Росії сама влада перетворює людей на політичних в’язнів. У цьому різниця. Тому що політв’язні радянського часу, такі як Олександр Гінзбург, Анатолій Марченко, Олександр Подрабінек і багато інших – це люди, які були проти політики радянської, і вони знали, на що вони йшли. Все те, що вони робили, вони знали, що за це вони можуть потрапити в тюрму і в табір. І вони на це йшли свідомо. А сьогоднішні навіть дівчатка Pussy Riot, Надя Толоконникова і Маша Альохіна, – вони ж виросли в політв’язнів», – зауважує Зоя Светова.

Серед тих, кого називають сьогодні політв’язнями, є і громадяни інших держав. Жертвами неоголошеної російсько-української війни стали українські громадяни: кінорежисер Олег Сенцов і льотчиця Надія Савченко. Один з адвокатів Савченко Ілля Новіков вважає, що його підзахисна перебуває в російському СІЗО з політичних мотивів, оскільки інкримінований їй злочин українська льотчиця вчинити не могла.

«Зараз, коли з моменту її затримання минуло три місяці, ми розуміємо, що слідство має неминуче дійти висновку, що у Савченко є алібі, – наголошує адвокат. – Що вона фізично не може бути винна в тому, в чому її звинувачують.Ми вважаємо, що оскільки розумних причин у слідства немає і не може бути, значить, їх позиція мотивована чимось іншим, значить, це політика. Ось з цієї причини є всі підстави говорити, що Савченко політично ув’язнена».

Психіатрія як засіб розправи

За рішенням суду, Надії Савченко було призначено психіатричний огляд в інституті імені Сербського, сумно відомого ще з радянських часів. Про повернення до тих масштабів каральної психіатрії, яка застосовувалася до політв’язнів в СРСР, говорити зарано, вважає політолог із Нідердандів Роберт Ван Ворен. Однак за його словами, є відчуття, що стара практика повертається в пострадянську Росію.

«Це, звичайно, поки що не систематична політика держави, як було за радянської влади, але стає дедалі більше й більше таких випадків. І всі прикмети повернення тієї політики є. Ті ж самі психіатри, які очолювали психіатрію в радянський час, вони і зараз очолюють російську психіатрію», – зазначає нідерландський політолог.

Член громадської спостережної комісії Москви за місцями примусового утримання громадян Зоя Светова відвідувала кримського кінорежисера Олега Сенцова у СІЗО. Светова вважає, що українського громадянина переслідують з політичних мотивів.

«Я впевнена, що Олег Сенцов – це справжній політв’язень. З усіх уривків цієї справи, з якоїсь уривчастої інформації по цій справі, яку мені вдалося отримати як журналісту, в мене склалося чітке відчуття, що ця людина абсолютно невинна, і що його переслідують за його політичні переконання, а саме – за те, що він проти того, що Крим став російським. Це людина, яка вивозила українських військовослужбовців із Криму. Це людина, яка була на Майдані, яка займалася Автомайданом. І за це його і посадили, і придумали йому абсолютно божевільну терористичну справу», – каже Зоя Светова.

Політичні або в’язні сумління?

У радянський час більшість політичних ув’язнених були визнані світовим співтовариством в’язнями сумління. На думку глави московської Гельсінкської групи Людмили Алексєєвої, в силу низки причин сьогодні не всіх, кого переслідують за політичними мотивами, можна назвати в’язнями сумління.

«В’язень сумління – Сенцов, так. В’язень сумління – це той, хто відстоює свої переконання без насильства. Я не знаю, які переконання у Савченко, але вона військова людина, тобто людина, за родом своїх занять вживає насильство. Я б її до в’язнів сумління не відносила б. А політв’язень – так. Тому що вона ніякого злочину не скоїла, вона діяла так, як повинна була діяти льотчиця під час війни. Її можна захопити в полон, і вона була військовополоненою. Але ж між нашими країнами немає війни, як вони можуть захопити її в полон? Ось вони її з політичних міркувань позбавили волі».

Український режисер Олег Сенцов, затриманий у Криму, і льотчиця Надія Савченко є в списках затриманих з обміну полоненими, що передбачений у рамках мінських домовленостей. Про це заявив у середу перед початком засідання Кабінету міністрів України голова СБУ Валентин Наливайченко. Якщо це відбудеться, то в російських в’язницях стане на два українських політв’язні менше. Але їхнє місце можуть зайняти громадяни інших країн.

На початку тижня Лефортовський суд Москви відправив співробітника поліції безпеки Естонії Естона Кохвера на два місяці у слідчий ізолятор за звинуваченням у шпигунстві. Засідання відбувалося в закритому режимі, а в разі обвинувального вироку йому загрожує від 10 до 20 років позбавлення волі. За даними естонської влади, Естон Кохвер був викрадений напередодні невідомими із застосуванням зброї на території Естонії неподалік російського кордону, де він виконував свої службові обов’язки з протидії злочинності в прикордонній зоні. Натомість ФСБ Росії стверджує, що затримання відбулося за підозрою у шпигунстві на території Псковської області.