Київ – Підписавши Угоду про асоціацію з Євросоюзом, Україна наблизилась до Європи. І це стосується не лише створення зони вільної торгівлі з ЄC і допуску українських товарів на європейський ринок або поглиблення політичних контактів між Києвом і Брюсселем. Насправді, ідеться про значно глибші речі, такі як усвідомлення українцями свого місця і ролі у житті європейського континенту. А це, у свою чергу, можливе знайомство українців із внутрішнім життям ЄС, із функціонуванням європейських інституцій. І оминути такої події, як обрання нового президента Європейської комісії, заплановане на 16 липня, Україна просто не має права.
Президент Європейської комісії – це фактично прем’єр-міністр Євросоюзу. Як не як, а це вища виборча посада голови виконавчого органу ЄС. Формально його призначають керівники держав-членів на 5 років, але перед цим схвалити кандидатуру повинні депутати Європарламенту. Оскільки ж у цьому органі ЄС існують свої групи впливу і різні, іноді ідеологічно протилежні, політичні симпатії, можна уявити, які баталії розгортаються довкола кандидата на посаду «євро-прем’єра».
Попередні дві п’ятирічки президентську посаду в Єврокомісії обіймав екс-прем’єр-міністр Португалії Жозе Мануель Баррозу. Його кандидатуру підтримували європейські консерватори, а серед країн ЄС прихильниками цього політика виступали Німеччина і Франція.
У Європі Баррозу характеризують як переконаного європейця, котрий, щоправда, до останнього (доки Хорватія не стала членом ЄС) не вірив у розширення Євросоюзу. Але саме Баррозу запустив механізм політики «Східного партнерства» ЄС і дав «зелене світло» реформам усередині Євросоюзу.
Як розповів Радіо Свобода колишній голова представництва України при ЄС Роман Шпек, Баррозу – один із небагатьох європейських лідерів, який здатен добитися підтримки усіх членів ЄС при ухваленні важливих рішень. До того ж, Баррозу був щирим прихильником євроінтеграції України, зазначив Шпек.
«Баррозу був і залишається палким прихильником розширення стосунків між Євросоюзом та Україною. Баррозу не у повній мірі міг висловлювати власні уподобання, тому що він повинен був мати мандат від країн-членів ЄС на ведення переговорів, в яких обсягах може будуватись переговорний процес і подальші стосунки Європейського союзу і нових країн. Але Баррозу – це та людина. яка завжди була прихильником України. І це та людина, яка завжди шукала шляхи вирішення складних питань усередині і поза ЄС», – зазначає Шпек.
На думку експерта, Баррозу і надалі підтримуватиме Україну та ті кроки, які вона здійснюватиме для поглиблення стосунків з європейськими інституціями.
Якщо говорити про співпрацю між Києвом і європейськими інституціями за нового очільника Єврокомісії і після підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, то таке співробітництво багато у чому залежить від політичного розкладу в ЄС, а не лише від персоналій керівників Союзу.
«Бачте, європейці теж страждають від партійного, квотного принципу, як і ми. І це призводить до того, що вони часто не можуть домовитись щодо сильної кандидатури і тоді ідуть шляхом меншого спільного знаменника. До того ж, різні країни по-різному дивляться на майбутнє Євросоюзу», – зазначив Шпек.
Новий президент Єврокомісії має бути євро- й україноцентристом – експерти
Колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко належить до тих українських дипломатів, хто переконував провідних діячів Євросоюзу у незмінності євроінтеграції України і у тому, що Україна – європейська держава. Відтак, для українців важливо, щоб новий президент Європейської комісії насамперед був євро- та україноцентристом.
Імпульс, який надала Україна європейській ідеї, – має бути почутим тими, хто обійматиме надзвичайно важливу для України і для Європи посадуВолодимир Огризко
«Події, які відбуваються в Україні, наша Революція Гідності і нинішня наша боротьба за європейський вибір на Сході країни, той імпульс, який нині надала Україна європейській ідеї, – мають бути почуті тими, хто обійматиме цю надзвичайно важливу для України і для Європи посаду», – упевнений Огризко.
Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко у розмові з Радіо Свобода відзначив, що підписання Угоди про асоціацію з ЄС Грузією, Молдовою та Україною відкривають нові перспективи і для цих держав, і для Євросоюзу. Тож очільник Європейської комісії має бути гарантом дотримання європейських демократичних принципів країнами-членами і державами. які підписали відповідні Угоди.
Очолювати європейські інституції відтак повинні люди, які сприймають Європейський Союз у першу чергу як сукупність країн, що об’єднані спільними цінностями суспільного розвитку, вважає фахівець.
«Коли цілий Євросоюз буде стояти на цій точці зору, тоді, як мені здається, він має добрі шанси уникнути будь-яких криз, успішно розвиватись і розширюватись у майбутньому. Якщо ж будуть домінувати інтереси певних груп бізнесу чи окремих країн щодо можливості ведення торгівлі з тими чи іншими партнерами і країнами всупереч сповідуванню європейських цінностей Євросоюзу, європейської цивілізації, – тоді рано чи пізно ЄС буде приречений на розпад», – пояснив Коліушко.
За кандидатуру нового президента Європейської комісії Європарламент має намір проголосувати 16 липня. Як повідомив президент Ради Євросоюзу Герман Ван Ромпей, під час голосування необхідну більшість отримала кандидатура колишнього прем’єр-міністра Люксембурга Жана-Клода Юнкера (це – кандидатура європейських консерваторів).
Щоправда, цю кандидатуру категорично не підтримує Великобританія. Британський прем’єр-міністр Дейвід Камерон розкритикував Юнкера, назвавши його федералістом і супротивником реформ в Євросоюзі.
Жан-Клод Юнкер вважається одним із архітекторів Маастрихтського договору і людиною, яка вважає за необхідне зміцнювати конструкцію Євросоюзу зсередини, зазначають європейські фахівці. А Володимир Огризко і Роман Шпек називають Юнкера симпатиком України: на їхню думку, Юнкер вніс чималий внесок у поглиблення взаємин між Україною та Євросоюзом.
