Люксембург – Україна 23 червня знову буде головним питанням зустрічі керівників європейських дипломатичних відомств. Як очікується, проаналізувавши разом із новим головою українського МЗС Павлом Клімкіним ситуацію на Луганщині та Донеччині, європейські міністри визначаться із подальшою реакцією на останні дії Росії. Щоправда, дипломатичні джерела у Брюсселі не прогнозують запровадження третього рівня санкцій. Максимум, чим зможуть підтримати євродипломати Україну – схвалення мирного плану президента Порошенка та можливе рішення надіслати місію спостерігачів.
Посилення покарань Москви залежатиме від ситуації на Сході України, – вкотре повторює брюссельська дипломатія, звертаючи увагу на деякі позитивні моменти – мирний план чи російсько-українські телефонні контакти. Тому, очікування від засідання Ради європейських міністрів закордонних справ не надто великі, бо воно, насамперед буде присвячене оцінці плану врегулювання президента Порошенка та відгуку, який він отримав у таборах сепаратистів, а також у Москві. Дипломатичні джерела твердять, що формального рішення про посилення санкцій щодо Росії тут не буде, а якщо ситуація погіршиться кардинально, то подальші кроки у цьому сенсі можуть бути зроблені наприкінці тижня, на саміті лідерів країн ЄС.
Тим часом бельгійська громада українців, у надії бути почутою, організовує збори допомоги, мітинги та флеш-моби, на яких вимагає від євроустанов не залишати Україну наодинці зі своєю бідою. Про це заявляє місцева активістка, голова Організації українок Бельгії Наталія Осташ.
«Ми чекаємо на третій рівень санкцій і ніяк не дочекаємося. Ми чекаємо, коли Європа нарешті зрозуміє, що українців самих зі своєю бідою залишати не можна, бо наразі ми є буфером для цілого світу проти агресора. Поки його не ослаблять фінансово, він буде постачати зброю і бойовиків, фінансувати всю ту бійню, яка відбувається на східній Україні», – каже голова однієї з бельгійсько-українських організацій.
ЄС прикривається «позитивними сигналами» – експерт
Водночас у європейських експертних колах усе частіше лунає переконання, що країни ЄС, за винятком небагатьох держав колишнього радянського табору, уникають пошуку рішення щодо української кризи або ж намагаються максимально відкласти рішучіші кроки. Це в інтерв’ю Радіо Свобода стверджує і Жан-Сильвестр Монґреньє із Французького інституту геополітики.
«Склалося враження, що ЄС відкладає рішення на потім, пояснюючи це «деякими позитивними сигналами». Європейці виправдовують свою вичікувальну позицію, кажучи, що найгіршого може не статися, тож секторальних санкцій щодо Росії запроваджувати не слід. Однак настає момент, коли не можна відкладати ці рішення до нескінченності», – наголошує Жан-Сильвестр Монґреньє.
Таку думку французький експерт пояснює очевидним фактом, що в Україні не спостерігається нічого, що свідчило б про деескалацію конфлікту.
«Підтримка Росією військових спецзагонів в Україні стає приголомшливою, чи то в сенсі обладнання, чи надсиланням найманців. Росія розгорнула так звану приховану війну», – переконаний він.
Водночас у Люксембурзі європейські дипломати мають завершити остаточні приготування до підписання у п’ятницю решти угоди про асоціацію. Підтвердивши недопущення кримських товарів та послуг на європейський ринок, міністри також розглянуть можливість розміщення в Україні місії під егідою Європейської спільної політики з безпеки та оборони. Її завданням буде допомога в реформування правоохоронних органів, Нацгвардії та судової системи.
Акція під посольством Росїі у Брюсселі в п'ятницю, 20 червня:
Посилення покарань Москви залежатиме від ситуації на Сході України, – вкотре повторює брюссельська дипломатія, звертаючи увагу на деякі позитивні моменти – мирний план чи російсько-українські телефонні контакти. Тому, очікування від засідання Ради європейських міністрів закордонних справ не надто великі, бо воно, насамперед буде присвячене оцінці плану врегулювання президента Порошенка та відгуку, який він отримав у таборах сепаратистів, а також у Москві. Дипломатичні джерела твердять, що формального рішення про посилення санкцій щодо Росії тут не буде, а якщо ситуація погіршиться кардинально, то подальші кроки у цьому сенсі можуть бути зроблені наприкінці тижня, на саміті лідерів країн ЄС.
Тим часом бельгійська громада українців, у надії бути почутою, організовує збори допомоги, мітинги та флеш-моби, на яких вимагає від євроустанов не залишати Україну наодинці зі своєю бідою. Про це заявляє місцева активістка, голова Організації українок Бельгії Наталія Осташ.
Ми чекаємо на третій рівень санкцій і ніяк не дочекаємосяНаталія Осташ
ЄС прикривається «позитивними сигналами» – експерт
Водночас у європейських експертних колах усе частіше лунає переконання, що країни ЄС, за винятком небагатьох держав колишнього радянського табору, уникають пошуку рішення щодо української кризи або ж намагаються максимально відкласти рішучіші кроки. Це в інтерв’ю Радіо Свобода стверджує і Жан-Сильвестр Монґреньє із Французького інституту геополітики.
ЄС відкладає рішення на потім, пояснюючи це «деякими позитивними сигналами»Жан-Сильвестр Монґреньє
Таку думку французький експерт пояснює очевидним фактом, що в Україні не спостерігається нічого, що свідчило б про деескалацію конфлікту.
«Підтримка Росією військових спецзагонів в Україні стає приголомшливою, чи то в сенсі обладнання, чи надсиланням найманців. Росія розгорнула так звану приховану війну», – переконаний він.
Водночас у Люксембурзі європейські дипломати мають завершити остаточні приготування до підписання у п’ятницю решти угоди про асоціацію. Підтвердивши недопущення кримських товарів та послуг на європейський ринок, міністри також розглянуть можливість розміщення в Україні місії під егідою Європейської спільної політики з безпеки та оборони. Її завданням буде допомога в реформування правоохоронних органів, Нацгвардії та судової системи.
Акція під посольством Росїі у Брюсселі в п'ятницю, 20 червня:
