Сімферополь – Влада анексованого Криму вже намагається домовитися з Північнокримським каналом щодо відновлення постачання дніпровської води на півострів. Українська сторона зі свого боку висуває вимоги: повернути борги та техніку, що залишилася в Криму. Тим часом місцеві фермери потерпають від засухи та змушені спостерігати, як гине їхній врожай.
Раніше аполітичні жителі віддаленого кримського села Новий Світ Советського району зараз уважніше слідкують за останніми новинами. Їх переказують один одному, та навіть сваряться під час палких обговорень. Тут вже добре відчули, що відбувається, коли політика стає найвпливовішим інструментом ведення справ та бізнесу.
«Ми засіяли вісім гектарів цибулею. А зараз у каналі немає води, весь врожай висихає та гине, і ми нічого не можемо зробити, – скаржиться житель села Дилявер Альчиков. – Лише насіння замовили у Харкові на 70 тисяч гривень. До нас приїжджав геолог, сказав, що у нашій стороні немає води. Тому навіть буріння свердловин для нас не є виходом з цього становища».
Послуги геологів сьогодні користуються у кримському селі величезним попитом, який вплинув і на їхню вартість: якщо раніше буріння одного метру свердловини обходилося у 100 гривень за метр, тепер за цю послугу доводиться платити вдвічі більше. Але навіть ці екстрені заходи не можуть врятувати.
«Ось мій сусід зробив свердловину, а води у ній не виявилося, – розповідає голова фермерського господарства «Ельмаз» Ельмір Мустафаєв. – Вода підземна в Криму – солона, після неї до ґрунту постійно потрібно додавати добрива, а на це потрібні фінанси».
Кримські фермерські господарства раніше активно користувалися банківськими позиками та кредитними пропозиціями, які повертали восени. В сучасних умовах це також перетворилося на велику проблему, адже банківська система Криму сьогодні «скоріше мертва, аніж жива»: фермери не розуміють до яких банків можна звертатися, якими будуть умови кредитування, чи можливе воно взагалі.
«Минулого року, коли нормально все було, якщо нам, наприклад, не вистачало коштів, ми йшли у будь-який банк, на підставі документів брали позику. Зараз я не можу взяти позику у жодному банку, щоб далі вкладати, навіть якщо буде вода», – розповідає фермер Дилявер Альчиков.
«Влада» Криму вже хоче домовлятися про постачання води
За останнім повідомленням Державного агентства водних ресурсів України, питання погашення заборгованості водокористувачами Криму перед Управлінням Північнокримського каналу в обсязі 1,7 мільйона гривень у 2013 році залишається невирішеним.
Раніше «влада» анексованого Криму обіцяла населенню вирішити проблему самотужки, за рахунок власних підземних вод півострова.
Як стало відомо в середу на засіданні кримського «парламенту», нещодавно спеціально створена робоча група побувала в Херсонській області та провела переговори з начальником управління Північнокримського каналу Олександром Романенком щодо відновлення постачання дніпровської води на півострів.
Українська сторона готова обговорювати питання відновлення подачі води до Північнокримському каналу в разі повернення їй боргу та української техніки, яка залишилася на території Криму. Третьою умовою з українського боку є узгодження нової ціни на воду, що надходить до каналу.
Як повідомляє близьке до «влади» інформаційне агентство «Кримінформ», умови подачі води не є «нездійсненними» для Криму. «Вважаю, що 1,7 мільйона гривень боргу не є проблемою ні для них, ні для нас, порівняно з тим, скільки мільярдів Україна заборгувала Російській Федерації», – цитує агентство «спікера» самопроголошеного парламенту Володимира Констянтинова.
Але навіть у разі відновлення постачання дніпровської води у Криму, жителі села Новий Світ навряд чи зможуть розраховувати на порятунок залишків врожаю. На початку року невідомі зруйнували у селі «лотки» – наземні споруди, через які вода надходила до ланів. Місцеві жителі не розуміють, за чий рахунок їх тепер ремонтуватимуть: України чи Росії?
Раніше аполітичні жителі віддаленого кримського села Новий Світ Советського району зараз уважніше слідкують за останніми новинами. Їх переказують один одному, та навіть сваряться під час палких обговорень. Тут вже добре відчули, що відбувається, коли політика стає найвпливовішим інструментом ведення справ та бізнесу.
«Ми засіяли вісім гектарів цибулею. А зараз у каналі немає води, весь врожай висихає та гине, і ми нічого не можемо зробити, – скаржиться житель села Дилявер Альчиков. – Лише насіння замовили у Харкові на 70 тисяч гривень. До нас приїжджав геолог, сказав, що у нашій стороні немає води. Тому навіть буріння свердловин для нас не є виходом з цього становища».
Послуги геологів сьогодні користуються у кримському селі величезним попитом, який вплинув і на їхню вартість: якщо раніше буріння одного метру свердловини обходилося у 100 гривень за метр, тепер за цю послугу доводиться платити вдвічі більше. Але навіть ці екстрені заходи не можуть врятувати.
«Ось мій сусід зробив свердловину, а води у ній не виявилося, – розповідає голова фермерського господарства «Ельмаз» Ельмір Мустафаєв. – Вода підземна в Криму – солона, після неї до ґрунту постійно потрібно додавати добрива, а на це потрібні фінанси».
Кримські фермерські господарства раніше активно користувалися банківськими позиками та кредитними пропозиціями, які повертали восени. В сучасних умовах це також перетворилося на велику проблему, адже банківська система Криму сьогодні «скоріше мертва, аніж жива»: фермери не розуміють до яких банків можна звертатися, якими будуть умови кредитування, чи можливе воно взагалі.
«Минулого року, коли нормально все було, якщо нам, наприклад, не вистачало коштів, ми йшли у будь-який банк, на підставі документів брали позику. Зараз я не можу взяти позику у жодному банку, щоб далі вкладати, навіть якщо буде вода», – розповідає фермер Дилявер Альчиков.
«Влада» Криму вже хоче домовлятися про постачання води
За останнім повідомленням Державного агентства водних ресурсів України, питання погашення заборгованості водокористувачами Криму перед Управлінням Північнокримського каналу в обсязі 1,7 мільйона гривень у 2013 році залишається невирішеним.
Раніше «влада» анексованого Криму обіцяла населенню вирішити проблему самотужки, за рахунок власних підземних вод півострова.
Як стало відомо в середу на засіданні кримського «парламенту», нещодавно спеціально створена робоча група побувала в Херсонській області та провела переговори з начальником управління Північнокримського каналу Олександром Романенком щодо відновлення постачання дніпровської води на півострів.
Українська сторона готова обговорювати питання відновлення подачі води до Північнокримському каналу в разі повернення їй боргу та української техніки, яка залишилася на території Криму. Третьою умовою з українського боку є узгодження нової ціни на воду, що надходить до каналу.
Як повідомляє близьке до «влади» інформаційне агентство «Кримінформ», умови подачі води не є «нездійсненними» для Криму. «Вважаю, що 1,7 мільйона гривень боргу не є проблемою ні для них, ні для нас, порівняно з тим, скільки мільярдів Україна заборгувала Російській Федерації», – цитує агентство «спікера» самопроголошеного парламенту Володимира Констянтинова.
Але навіть у разі відновлення постачання дніпровської води у Криму, жителі села Новий Світ навряд чи зможуть розраховувати на порятунок залишків врожаю. На початку року невідомі зруйнували у селі «лотки» – наземні споруди, через які вода надходила до ланів. Місцеві жителі не розуміють, за чий рахунок їх тепер ремонтуватимуть: України чи Росії?