Сполучені Штати Америки вже десятиліттями полюють на підозрюваних нацистських воєнних злочинців та інших порушників прав людини, депортуючи виявлених сотнями. Є серед них і одна категорія, про яку нечасто згадують уголос: колишні працівники й агенти КДБ СРСР та схожих спецслужб, які могли брати участь у політичних переслідуваннях інакодумців.
Служба імміграційного і митного контролю США і далі перевіряє справи та інформацію щодо колишніх представників Комітету державної безпеки СРСР, які могли брати участь чи співучасть у порушеннях прав людини, повідомили Радіо Свобода в цій службі.
Водночас там не стали уточнювати, скільки саме таких справ нині розглядають. За словами речниці відомства, їх «менше, ніж 10».
Юрист із імміграційних питань із Нью-Йорка Олена Шевцова пояснила Радіо Свобода, що сама лише належність свого часу до тоталітарних спецслужб іще не є підставою для проблем у США і навіть для відмов у візі.
«Звичайно, можете очікувати, що вам поставлять кілька запитань про це, але якщо це була причетність до спецслужб, яка не полягала в переслідуванні інших, то я б про це особливо не турбувалася», – каже адвокат.
Результат: один депортований кадебіст
За різними оцінками, у час розпаду СРСР у його Комітеті держбезпеки було від майже 500 тисяч до понад 700 тисяч працівників, військових і цивільних. Скільки з тих кадебістів, які, з погляду США, порушували права людини, врешті самі опинилися у Сполучених Штатах, оцінити важко.
За даними Служби імміграційного і митного контролю США, від 2004 року вона арештувала понад 250 осіб за дії, пов’язані з порушеннями прав людини, і домоглася депортації зі США понад 640 осіб, щодо яких була інформація чи підозри про їхню причетність до таких порушень.
При цьому, повідомили у службі, кількість офіцерів КДБ, яких у США пов’язували з порушеннями прав людини і депортували, від 1992 року становить… одну особу.
Це громадянин Литви Альфонсас Абелюнас. 2005 року Служба імміграційного і митного контролю повідомила про його депортацію через його зв’язок із порушеннями прав людини в колишньому СРСР.
І одна депортація – теж перемога
За тим повідомленням, Альфонсас Абелюнас в’їхав до США з гостьовою візою 2000 року, а 2004-го був арештований за порушення умов тієї візи. Імміграційний суд встановив, що він пройшов вишкіл як шпигун, а також у час перебування в Литві допомагав у переслідуваннях. Крім того, він наглядав за радянськими німцями, перешкоджаючи їм у поїздках до Москви, де вони могли б оформити документи на виїзд.
У тому прес-релізі не було слова «КДБ», і преса його майже не помітила. Але в Литві, у збережених там архівах КДБ, знайшлися документи, які підтвердили: Абелюнас дійсно був офіцером радянської спецслужби, який на початку 1980-х років мав завдання наглядати за інформаторами, які контактували з іноземцями. Він мав оцінювати рівень довіри до цих інформаторів, частину з яких змусили співпрацювати, погрожуючи скомпрометувати їх.
Щоправда, як і в багатьох інших випадках із підозрюваними воєнними злочинцями чи порушниками прав людини, суд ухвалив рішення про депортацію не через самі ці злочини, а на підставі порушення імміграційного законодавства США, в першу чергу через приховування фактів свого минулого. У справі Абелюнаса суд встановив, що той порушив закон, бо не зареєструвався як іноземний агент.
Та уряд США подав цю справу як свою перемогу. «Ті, хто приховує своє справжнє минуле, відчують на собі весь тягар закону. США не будуть безпечним притулком для порушників прав людини», – заявили тоді у Службі імміграційного і митного контролю.
Матеріал підготували Carl Schreck і Сергій Драчук
Служба імміграційного і митного контролю США і далі перевіряє справи та інформацію щодо колишніх представників Комітету державної безпеки СРСР, які могли брати участь чи співучасть у порушеннях прав людини, повідомили Радіо Свобода в цій службі.
Водночас там не стали уточнювати, скільки саме таких справ нині розглядають. За словами речниці відомства, їх «менше, ніж 10».
Юрист із імміграційних питань із Нью-Йорка Олена Шевцова пояснила Радіо Свобода, що сама лише належність свого часу до тоталітарних спецслужб іще не є підставою для проблем у США і навіть для відмов у візі.
«Звичайно, можете очікувати, що вам поставлять кілька запитань про це, але якщо це була причетність до спецслужб, яка не полягала в переслідуванні інших, то я б про це особливо не турбувалася», – каже адвокат.
Результат: один депортований кадебіст
За різними оцінками, у час розпаду СРСР у його Комітеті держбезпеки було від майже 500 тисяч до понад 700 тисяч працівників, військових і цивільних. Скільки з тих кадебістів, які, з погляду США, порушували права людини, врешті самі опинилися у Сполучених Штатах, оцінити важко.
За даними Служби імміграційного і митного контролю США, від 2004 року вона арештувала понад 250 осіб за дії, пов’язані з порушеннями прав людини, і домоглася депортації зі США понад 640 осіб, щодо яких була інформація чи підозри про їхню причетність до таких порушень.
При цьому, повідомили у службі, кількість офіцерів КДБ, яких у США пов’язували з порушеннями прав людини і депортували, від 1992 року становить… одну особу.
Це громадянин Литви Альфонсас Абелюнас. 2005 року Служба імміграційного і митного контролю повідомила про його депортацію через його зв’язок із порушеннями прав людини в колишньому СРСР.
І одна депортація – теж перемога
За тим повідомленням, Альфонсас Абелюнас в’їхав до США з гостьовою візою 2000 року, а 2004-го був арештований за порушення умов тієї візи. Імміграційний суд встановив, що він пройшов вишкіл як шпигун, а також у час перебування в Литві допомагав у переслідуваннях. Крім того, він наглядав за радянськими німцями, перешкоджаючи їм у поїздках до Москви, де вони могли б оформити документи на виїзд.
У тому прес-релізі не було слова «КДБ», і преса його майже не помітила. Але в Литві, у збережених там архівах КДБ, знайшлися документи, які підтвердили: Абелюнас дійсно був офіцером радянської спецслужби, який на початку 1980-х років мав завдання наглядати за інформаторами, які контактували з іноземцями. Він мав оцінювати рівень довіри до цих інформаторів, частину з яких змусили співпрацювати, погрожуючи скомпрометувати їх.
Щоправда, як і в багатьох інших випадках із підозрюваними воєнними злочинцями чи порушниками прав людини, суд ухвалив рішення про депортацію не через самі ці злочини, а на підставі порушення імміграційного законодавства США, в першу чергу через приховування фактів свого минулого. У справі Абелюнаса суд встановив, що той порушив закон, бо не зареєструвався як іноземний агент.
Та уряд США подав цю справу як свою перемогу. «Ті, хто приховує своє справжнє минуле, відчують на собі весь тягар закону. США не будуть безпечним притулком для порушників прав людини», – заявили тоді у Службі імміграційного і митного контролю.
Матеріал підготували Carl Schreck і Сергій Драчук
