Київ – Щоб потрапити на Майдан успішному проект-менеджеру зі Стокгольма, Мікаелю Скілту, довелось кинути роботу, розірвати стосунки з дівчиною, залишити родину і друзів. Йому 37 років і він шведський націоналіст. У Києві вже 6 тижнів і поки що не планує їхати додому. Скілт вже встиг записатись у добровольці і чекає виклику, щоб йти воювати з російською армією. Швед також став членом української націоналістичної організації і зараз проводить для активістів курси виживання і читає лекції про згубний вплив лібералізму і емігрантів на свою Батьківщину. В інтерв’ю Радіо Свобода Скілт також розповів про те, яким має бути наступний крок після революції та чи можливий Майдан у Швеції.
– Чому вирішили їхати на Майдан?
– Я побачив репортажі в медіа про те, що націоналісти в Україні протистоять «Беркуту», який знущається над людьми. Ще було бажання донести до людей у Швеції правду про те, що тут відбувається насправді, адже західні медіа не завжди чесні. Шведські медіа спершу повідомляли, що майданівці – це звичайні українці і це була правда. Але згодом почали говорити, що тут заправляють нацисти і екстремісти правих поглядів. Втім, це не так. Медіа хочуть показати націоналістів як якісь нацистські об’єднання. А на додачу в Європі мовить російський канал Russia Today, який бреше про Майдан. Також, я подумав, що у мене є деякі навички, яким я можу навчити людей тут.
– Про які навички йдеться?
– Я служив у Національній гвардії у Швеції, проходив чимало тренувань. Я можу навчити, як поводитись в екстремальних умовах. Наприклад, на Майдані, під час масових заворушень, або як вижити в лісі, коли ви заблукали і у вас немає ані їжі, ані води.
– Як Ваші рідні сприйняли звістку про те, що Ви їхали в Київ, коли там на вулицях «Беркут» вбивав людей?
– Мама вже звикла, що я постійно кудись їду, тому все, що вона сказала – щоб я повертався живим. Друзі теж сприйняли нормально, попросили, щоб я був обережний. А от з дівчиною довелось розійтись. І раніше в стосунках були деякі проблеми, але після рішення їхати на Майдан ми вирішили порвати. Але ми залишаємось друзями. Вона трохи злиться, бо я переїхав з нашого дому, але все буде добре.
– Але як Ви пояснювали близьким своє рішення?
– Все просто: якщо люди страждають, то іноді доводиться ухвалювати рішення, від яких ти не виграєш. Більшість моїх друзів, як і я, націоналісти, тож вони добре розуміють, що треба жертвувати своїм благополуччям заради інших.
– А як же робота?
– У мене була високооплачувана робота, нормальний «бос». Я працював у будівельному бізнесі проект-менеджером. Тому, це було, мабуть, найважче рішення. Керівник, звісно, розізлився, але зараз, наче, все нормально. Зрозумів, чому я так вчинив і підтримав мене.
– Знаю, що Ви зараз у складі націоналістичної організації «С14». Як туди потрапили?
– У Швеції є організація, яка називається «Шведсько-українські волонтери». Тож вони допомогли відіслати одного хлопця сюди як скаута, щоб він налагодив зв’язки. Були розмови зі «Свободою» (частина учасників «С14» є активістами цієї партії – ред.) перед виїздом. Вони розповіли, де шукати людей, які можуть нам допомогти тут. А згодом познайомили і з хлопцями з «С14».
– Якою тут є Ваша роль?
– Читаю лекції про Швецію. Також ми тренуємось: бігаємо, займаємось боксом, відпрацьовуємо практичні навички поведінки під час заворушень, щоб бути готовими, якщо сюди прийдуть росіяни.
– Ви готові воювати в Україні?
– Думаю, керівництво країни вирішить за мене. Три тижні тому я звернувся як доброволець в українську армію. Тому, якщо Росія почне широкомасштабне вторгнення, то мені мали б подзвонити і мобілізувати.
– І Ви готові вбивати або загинути тут на війні з Росією?
– Я дуже сильно вірю в те, що роблю. Тож, якщо доведеться йти в бій, що ж, нехай буде так. І якщо я загину, сподіваюсь, це станеться з правильної причини.
– Повертаючись до Майдану, Ви сказали, що приїхали в Україну, коли довідались про людські жертви. Вважаєте, радикалізація протесту була виправданою?
– Звісно, це погано, коли страждають люди з обох боків конфлікту. Але, на мою думку, почав цей процес Янукович, коли міліція застосувала силу до демонстрантів. Майданівці ж були змушені захищатись. Так, це насилля, але іноді насилля треба зустрічати насиллям. «Беркут» показав, що готовий вбивати. Скільки майданівців загинуло – 120? Цим вони показали, що відбулося б, якби протестувальники не діяли. Можливо тоді загиблих було б 250.
– Щось схоже можливе у Швеції?
– У Швеції здебільшого в людей хороші роботи, багато грошей, комфортні домівки, тому вони не будуть ризикувати усім цим. Можливо, якщо економічне становище погіршиться і в них буде менший ризик. Пересічний швед не вийде на вулицю, бо побоїться потрапити до в’язниці. Хоча, за певних обставин, думаю, це реально.
– Людину зі Швеції вражає така рішучість українців?
– Так. Але ще більше вражає порозуміння між людьми. Якби у Швеції були заворушення такого масштабу, то магазини були б розтрощені і розграбовані. Та коли я приїхав у Київ, я всього цього не побачив. Я запитав: чому так? На що почув: А для чого? Це ж наші брати, чому ми повинні красти у братів? І це відмінність між нами. У Швеції часто бувають вуличні заворушення, їх організовують «ліваки». І коли це відбувається: знищують банки, магазини, крадуть усе підряд. І вони вчиняють це проти пересічних людей, які нічого не можуть їм зробити.
– На вулицях в Києві тепер спокійно, Янукович утік, обраний новий уряд – чому Ви залишаєтесь тут?
– Для мене це довготривалий проект. Якби головним для мене був спокій на вулицях, я б пробув тут не більше ніж тиждень. Але це такий короткий термін, я б нічого не встиг. Багато націоналістів у Європі не розуміють, чому з’явився Майдан, тому вони підтримують Росію. І це не добре для українських націоналістів, і націоналізму взагалі. Тому ми починаємо створювати Міжнародний центр європейських націоналістів.
– Яким на Вашу думку має бути наступний крок Майдану?
– Я думаю, «С14» вже зробила наступний крок – це боротьба з корупцією (активісти організації увійшли до складу люстраційного комітету «Ніколи знову» – ред.) І саме на цьому треба сфокусуватись. Корупція в Україні дуже поширена і залишається проблемою попри те, що Януковича і частини його команди більше нема в країні. Корупція залишається у більшості державних органів.
– Чому вирішили їхати на Майдан?
В Європі мовить російський канал Russia Today, який бреше про Майдан
– Я побачив репортажі в медіа про те, що націоналісти в Україні протистоять «Беркуту», який знущається над людьми. Ще було бажання донести до людей у Швеції правду про те, що тут відбувається насправді, адже західні медіа не завжди чесні. Шведські медіа спершу повідомляли, що майданівці – це звичайні українці і це була правда. Але згодом почали говорити, що тут заправляють нацисти і екстремісти правих поглядів. Втім, це не так. Медіа хочуть показати націоналістів як якісь нацистські об’єднання. А на додачу в Європі мовить російський канал Russia Today, який бреше про Майдан. Також, я подумав, що у мене є деякі навички, яким я можу навчити людей тут.
– Про які навички йдеться?
– Я служив у Національній гвардії у Швеції, проходив чимало тренувань. Я можу навчити, як поводитись в екстремальних умовах. Наприклад, на Майдані, під час масових заворушень, або як вижити в лісі, коли ви заблукали і у вас немає ані їжі, ані води.
– Як Ваші рідні сприйняли звістку про те, що Ви їхали в Київ, коли там на вулицях «Беркут» вбивав людей?
– Мама вже звикла, що я постійно кудись їду, тому все, що вона сказала – щоб я повертався живим. Друзі теж сприйняли нормально, попросили, щоб я був обережний. А от з дівчиною довелось розійтись. І раніше в стосунках були деякі проблеми, але після рішення їхати на Майдан ми вирішили порвати. Але ми залишаємось друзями. Вона трохи злиться, бо я переїхав з нашого дому, але все буде добре.
– Але як Ви пояснювали близьким своє рішення?
– Все просто: якщо люди страждають, то іноді доводиться ухвалювати рішення, від яких ти не виграєш. Більшість моїх друзів, як і я, націоналісти, тож вони добре розуміють, що треба жертвувати своїм благополуччям заради інших.
– А як же робота?
– У мене була високооплачувана робота, нормальний «бос». Я працював у будівельному бізнесі проект-менеджером. Тому, це було, мабуть, найважче рішення. Керівник, звісно, розізлився, але зараз, наче, все нормально. Зрозумів, чому я так вчинив і підтримав мене.
– Знаю, що Ви зараз у складі націоналістичної організації «С14». Як туди потрапили?
– У Швеції є організація, яка називається «Шведсько-українські волонтери». Тож вони допомогли відіслати одного хлопця сюди як скаута, щоб він налагодив зв’язки. Були розмови зі «Свободою» (частина учасників «С14» є активістами цієї партії – ред.) перед виїздом. Вони розповіли, де шукати людей, які можуть нам допомогти тут. А згодом познайомили і з хлопцями з «С14».
– Якою тут є Ваша роль?
Бігаємо, займаємось боксом, відпрацьовуємо практичні навички поведінки, щоб бути готовими, якщо сюди прийдуть росіяни
– Читаю лекції про Швецію. Також ми тренуємось: бігаємо, займаємось боксом, відпрацьовуємо практичні навички поведінки під час заворушень, щоб бути готовими, якщо сюди прийдуть росіяни.
– Ви готові воювати в Україні?
Я звернувся як доброволець в українську армію. Якщо Росія почне широкомасштабне вторгнення, то мені мали б подзвонити і мобілізувати
– Думаю, керівництво країни вирішить за мене. Три тижні тому я звернувся як доброволець в українську армію. Тому, якщо Росія почне широкомасштабне вторгнення, то мені мали б подзвонити і мобілізувати.
– І Ви готові вбивати або загинути тут на війні з Росією?
Якщо я загину, сподіваюсь, це станеться з правильної причини
– Я дуже сильно вірю в те, що роблю. Тож, якщо доведеться йти в бій, що ж, нехай буде так. І якщо я загину, сподіваюсь, це станеться з правильної причини.
– Повертаючись до Майдану, Ви сказали, що приїхали в Україну, коли довідались про людські жертви. Вважаєте, радикалізація протесту була виправданою?
– Звісно, це погано, коли страждають люди з обох боків конфлікту. Але, на мою думку, почав цей процес Янукович, коли міліція застосувала силу до демонстрантів. Майданівці ж були змушені захищатись. Так, це насилля, але іноді насилля треба зустрічати насиллям. «Беркут» показав, що готовий вбивати. Скільки майданівців загинуло – 120? Цим вони показали, що відбулося б, якби протестувальники не діяли. Можливо тоді загиблих було б 250.
– Щось схоже можливе у Швеції?
– У Швеції здебільшого в людей хороші роботи, багато грошей, комфортні домівки, тому вони не будуть ризикувати усім цим. Можливо, якщо економічне становище погіршиться і в них буде менший ризик. Пересічний швед не вийде на вулицю, бо побоїться потрапити до в’язниці. Хоча, за певних обставин, думаю, це реально.
– Людину зі Швеції вражає така рішучість українців?
Якби у Швеції були заворушення такого масштабу, то магазини були б розтрощені і розграбовані
– Так. Але ще більше вражає порозуміння між людьми. Якби у Швеції були заворушення такого масштабу, то магазини були б розтрощені і розграбовані. Та коли я приїхав у Київ, я всього цього не побачив. Я запитав: чому так? На що почув: А для чого? Це ж наші брати, чому ми повинні красти у братів? І це відмінність між нами. У Швеції часто бувають вуличні заворушення, їх організовують «ліваки». І коли це відбувається: знищують банки, магазини, крадуть усе підряд. І вони вчиняють це проти пересічних людей, які нічого не можуть їм зробити.
– На вулицях в Києві тепер спокійно, Янукович утік, обраний новий уряд – чому Ви залишаєтесь тут?
Багато націоналістів у Європі не розуміють, чому з’явився Майдан, тому вони підтримують Росію. І це не добре для українських націоналістів
– Для мене це довготривалий проект. Якби головним для мене був спокій на вулицях, я б пробув тут не більше ніж тиждень. Але це такий короткий термін, я б нічого не встиг. Багато націоналістів у Європі не розуміють, чому з’явився Майдан, тому вони підтримують Росію. І це не добре для українських націоналістів, і націоналізму взагалі. Тому ми починаємо створювати Міжнародний центр європейських націоналістів.
– Яким на Вашу думку має бути наступний крок Майдану?
Корупція в Україні дуже поширена і залишається проблемою попри те, що Януковича і частини його команди більше нема в країні
– Я думаю, «С14» вже зробила наступний крок – це боротьба з корупцією (активісти організації увійшли до складу люстраційного комітету «Ніколи знову» – ред.) І саме на цьому треба сфокусуватись. Корупція в Україні дуже поширена і залишається проблемою попри те, що Януковича і частини його команди більше нема в країні. Корупція залишається у більшості державних органів.
