Україна зменшує торгівлю з Росією. На черзі – відмова від газу

Київ – Україна втрачає обсяги торгівлі з Російською Федерацією через початок військової агресії в Криму, це підтверджують і Держстат, і економічні експерти. Водночас український уряд поки що не має наміру згортати українсько-російські економічні відносини. Експерти ж радять якнайшвидше скорочувати від закупівлі російського газу, бо це на їхню думку, буде набагато дошкульнішим для російської економіки, ніж військова відсіч.

З початку року експорт українських товарів до Російської Федерації склав 17% від загального обсягу експорту, тоді як до країн Євросоюзу – понад третину, повідомляє Держстат. Минулого року Україна постачала до Росії близько чверті своєї експортної продукції. Зменшення торгівлі з Росією торкнулося й імпорту російських товарів, але це відбувається на тлі негативного сальдо зовнішньої торгівлі: до прикладу, в січні Україна загалом експортувала товарів на суму 4,4 мільярди доларів, а імпортувала – на 140 мільйонів доларів більше.

В цій ситуації українська влада не має наміру навмисне скорочувати торгівлю з Росією. Про це заявив журналістам перший віце-прем'єр України Віталій Ярема.

«Ми вважаємо недоцільним поки що розривати економічні відносини з Російською Федерацією. Адже офіційно, де-юре, Росія нам не оголосила війну. Але фактично її експансія на території Криму – це війна», – сказав Ярема.

Віце-прем’єр висловив надію на те, що конфлікт вдасться вирішити дипломатичним шляхом і налагодити українсько-російські економічні відносини.

Україна в підсумку виграє від згортання торгівлі з Росією – експерти

Зменшення продажу українських товарів та сировини до Російської Федерації викликане адміністративним тиском російської влади, а не конкуренцією на російському ринку, вважає економіст, колишній віце-прем’єр та міністр економіки Володимир Лановий. За його словами, скорочення товарообігу з Росією триватиме й надалі, через військове вторгнення до Криму.

«Добре це чи погано? В короткостроковій перспективі – це погано, бо орієнтовані на російський експорт, завантажені не на повну потужність. З іншого боку – значну частину українського експорту до Російської становить продукція важкої промисловості – застаріла, енергоємна, виробництво якої гальмує розвиток новітніх технологій. Тож українська економіка буде переорієнтовуватися, бо вона не така, як мала би бути», – констатує Володимир Лановий.

Він наголошує, що при цьому Україні не варто обмежувати торгівлю з Росією, зокрема – й імпорт її товарів. За винятком російського газу та інших енергоносіїв, від яких, вважає Лановий, треба якнайшвидше відмовлятися.

Такий крок є не лише можливим, а й необхідним, наголошує інший економіст, Андрій Новак. На його думку, відмова України від російського газу – може стати дієвою санкцією проти Росії, яка ввела війська до Криму.

«Торговельна війна матиме набагато важчі наслідки для російської економіки, ніж для української. Вже бачимо падіння акцій та російського рубля. Посиляться міжнародні військові та економічні санкції. В цьому контексті найбільш дієвим буде удар у больову точку російської економіки – у «Газпром». Цей удар розвалить і російську економіку, і оточення Володимира Путіна. Україна, разом з іншими споживачами, має відмовитися від російського газу, і друге – західні партнери можуть зупинити свою участь у Північному та Південному потоках. Одне лише оголошення про відмову від російського газу – катастрофічно обвалить фондовий ринок та курс рубля», – підсумовує економіст.

Україна може скоротити закупівлю газу в Росії лише на чверть?

Минулого року Україна скоротила споживання російського газу до 21 мільярда кубометрів, а це навіть менше, ніж дають українські газові родовища. Між тим, держава має значні технічні обмеження щодо напрямків постачання блакитного палива, тому одразу повністю відмовитися від нього не зможе, пояснює експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

«Економічними «воєнними діями» з боку України може стати продовження політики попередніх років – скорочення споживання російського газу. Це пряма економічна шкода «Газпрому». Але є контракт, який передбачає закупівлю 40 мільярда кубометрів газу на рік, тобто удвічі більше, ніж потребує Україна, – наголошує Корольчук. – Російська федерація може оскаржувати скорочення закупівель у Стокгольмському арбітражі, і сума претензій дорівнюватиме 18 мільярдам доларів. Втім, сумніваюся, що Україна зараз ці кошти платитиме. Але тут не обійтися без дієвої підтримки ЄС».

Юрій Корольчук вказує на те, що Євросоюз може допомогти Україні подолати наслідки торговельного протистояння як фінансово, так і проектами з реверсу газу, бо нинішні схеми реверсу дають Україні змогу отримати максимум 5 мільярдів кубометрів газу додатково. Експерт каже, що територією Словаччини можна організувати більший реверс, але це складно, бо словацька газова галузь, на його думку, ще перебуває під впливом російського «Газпрому». Відтак Юрій Корольчук та інші газові експерти говорять про необхідність зменшувати споживання газу, поновлювати проект LNG-терміналу для прийому скрапленого блакитного палива з кораблів. Водночас у підземних сховищах України знаходиться 7 мільярдів кубометрів газу, однак їхнє використання для заміни російського – можливе лише у крайньому випадку, підсумовують експерти.