Київ – Невдала спроба протестувальників пройти маршем протесту до Верховної Ради вилилася у наймасштабніші сутички та нову спробу міліції взяти штурмом Майдан.
За допомогою ходи до парламенту – мирного наступу – опозиція мала намір натиснути на депутатів регіоналів та комуністів, аби вони підтримали акт про відновлення конституційного ладу. Однак усі підходи до парламенту були перекриті міліцією. Спроби прорвати міліцейські кордони вилилися в сутички на вулицях довкола будівлі Верховної Ради.
Невдовзі міліцейський спецпідрозділ «Беркут» та внутрішні війська перейшли у контрнаступ та швидко відкинули протестувальників до Майдану, захопивши барикади на вулицях Інститутській та на Грушевського. Крім того, були втрачені опорні пункти – Жовтневий палац та Український дім. Спроби прорватися до парламенту показали не так слабкість сотень самооборони, як неорганізованість та хаотичність дій протестувальників та брак керівництва.
Кількість захисників Майдану
Міліція попервах діяла пасивно. На думку експерта з питань діяльності силових структур головного редактора сайту ОРД Станіслава Речинського, стримуючи спочатку своїх підлеглих, керівництво МВС вирішує дві задачі. Насамперед, вдається створити яскраву картинку про агресивні дії протестувальників, яку можна буде потім показати Заходу. Крім того, завдяки таким діям вдається агресивніше налаштувати бійців «Беркуту» та внутрішніх військ.
«Міліція спочатку отримує наказ просто стояти чи відступати – терпіти і не переходити в наступ. Їх б’ють, вони бачать своїх поранених – і вони звіріють, в них з’являється почуття помсти. Вдень їх подібним чином накручують, а увечері – спускають», – зазначає Станіслав Речинський.
Значно більш організованіше діяла самооборона, захищаючи Майдан: атака міліції за підтримки техніки увечері 18 лютого виявилася невдалою. Хоча, як зазначають оглядачі, від активних дій силовики утрималися передусім через велику кількість людей на Майдані – за таких умов штурм міг би призвести до великих людських втрат. Навіть попри те, що було зупинено рух метро, на Майдан за різними оцінками зібралося від 10 до 20 тисяч людей. Відтак уночі «Беркут» утримувався від атак, але поступово витискав людей з Майдану.
Посередниками можуть стати Церква чи ОБСЄ
Жорстокі сутички та ефективні дії міліції дали владі привід поставити жорсткі вимоги опозиції. Фактично, влада зажадала, аби протестувальники розійшлися. Переговори лідерів опозиції та Віктора Януковича не дали результатів.
На думку політичного експерта Євгена Магди, налагодженню переговорів між владою та опозицією мали би посприяти посередники.
«З боку міжнародної спільноти це може бути ОБСЄ – там є і Росія, і США, і ЄС. І другий варіант – це Церква. Нема в Україні сьогодні авторитетнішої інституції. І попри складнощі між київським і московським патріархатами, саме святі отці могли би стати реальними посередниками», – зазначає він.
Експерти зазначають: навіть, якщо зараз влада витіснить людей з Майдану, вона не зможе зупинити протести.
Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».
