Доступність посилання

ТОП новини

Влада закидає опозиції небажання йти на поступки


Під час переговорів опозиції з президентом Януковичем, 25 січня 2014 року
Під час переговорів опозиції з президентом Януковичем, 25 січня 2014 року
Київ – Пропозиції, які влада зробила опозиції наприкінці минулого тижня, не наблизили сторони конфлікту до компромісу і порозуміння. Це визнають як провладні, так і опозиційні експерти. З боку влади нарікають, що опозиція, підтримуючи екстремістів, свідомо йде на ескалацію конфлікту. Натомість в опозиції наголошують, що влада запізнилася зі своїми пропозиціями – вони були б актуальними наприкінці минулого року чи навіть на початку січня. Однак тепер для примирення цього недостатньо.

У суботу увечері після переговорів між владою та опозицією попервах здавалося, що шлях до компромісу знайдено. Адже влада запропонувала лідеру фракції «Батьківщина» Арсенію Яценюку очолити уряд, а лідеру УДАРу Віталію Кличку посаду віце-прем’єра. Однак, коли вночі після переговорів відбувся штурм Українського дому, де перебували працівники МВС – стало зрозуміло, що опозиція не налаштована на мирне порозуміння

«Дуже важко домовлятися за таких обставин – потрібні хоча би 2–3 дні спокійних. Схоже, що представники позиції в принципі погоджуються взяти ті поступки, на які готова піти влада, але не готові бодай щось зробити, аби виконати прохання влади», – вважає провладний політолог Михайло Погребінський.

Для опозиції екстремісти важливіші за компроміс – Погребінський

На його думку, парламентська опозиція насправді не намагається порозумітися із владою, а робить ставку на екстремістів.

Фінансування ж іде не напряму до «Правого сектору», а йде насамперед через Яценюка і Кличка. Вони могли б сказати: якщо ви будете продовжувати такі агресивні дії – ми припинимо фінансування
Михайло Погребінський
«Фінансування ж іде не напряму до «Правого сектору», а йде насамперед через Яценюка і Кличка. Вони могли б сказати: якщо ви будете продовжувати такі агресивні дії – ми припинимо фінансування… Насправді, опозиція намагається за допомогою екстремістів загнати президента в глухий кут», – вважає Михайло Погребінський.

За умов, коли влада та опозиція не довіряють одне одному, треба робити бодай невеликі кроки назустріч. На думку провладного експерта, з боку опозиції таким кроком мало би стати засудження екстремістів. Натомість влада, на його думку, пішла на максимальні поступки, запропонувавши опозиціонерові прем’єрську посаду.

Влада проґавила час, коли вимоги протестувальників були скромні – Жданов

У свою чергу, опозиціонери зазначають, що влада винна в тому, що протест радикалізувався, оскільки впродовж двох місяців ігнорувала вимоги опозиції та не зважала на вуличні акції. Тепер, вважає член Ради Майдану політолог Ігор Жданов, влада має насамперед звільнити усіх захоплених протестувальників, а також притягти до відповідальності тих працівників МВС, які причетні до вбивств та знущань із захоплених активістів. За його словами, пропозиції президента опозиціонерам – «це крок, який дійсно можна трактувати, як наближення до компромісу, але це лише перший крок».

За словами опозиційного експерта, на даному етапі компромісу можна досягти лише за допомогою змін до Конституції та дострокових виборів. Тоді й опозиція піде на поступки.

Треба було думати про це два місяці тому, коли вимоги протестувальників були скромні. Сьогодні вимоги більш радикальні – це абсолютно зрозуміло
Ігор Жданов
«Якщо такий пакет буде ухвалений, то буде звільнена і вулиця Грушевського, й інші вулиці. Але не треба ставити ультиматумів. Треба було думати про це два місяці тому, коли вимоги протестувальників були скромні. Сьогодні вимоги більш радикальні – це абсолютно зрозуміло», – наголошує Ігор Жданов.

Чи наблизилися влада й опозиція до порозуміння, стане зрозуміло на позачерговій сесії парламенту 28 січня.
  • Зображення 16x9

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG