Сенат США схвалив резолюцію на підтримку українського народу
У вівторок ввечері Сенат Сполучених Штатів схвалив резолюцію (Res.319) на підтримку українського народу, яка містить, між іншим, можливість застосування санкцій проти українських високопосадовців.
Резолюція, автором якої є сенатор-демократ Крістофер Мерфі, згадує відмову від підписання Угоди про асоціацію з ЄС під економічним тиском Росії та з метою захистити приватні інтереси кількох урядовців та інших осіб. У преамбулі резолюції також говориться про тиск на недержавні організації, брутальне побиття студентів та активістів у ніч на 30 листопада «Беркутом», рейди на редакції газет та офіс «Батьківщини» 9 грудня, штурм Майдану в ніч на 11 листопада, арешти та побиття, яких, за їхніми даними, зазнали близько 35 осіб.
У резолютивній частині резолюції проголошується, що Сенат стоїть поруч із народом України та підтримує його суверенне право самому визначати незалежне та демократичне майбутнє своєї країни. Сенатори закликали лідерів США та ЄС разом працювати над вирішенням політичної та економічної кризи в Україні, а учасників протестів та членів опозиції – і далі утримуватися від насилля та залучатися до діалогу з метою національного примирення. Резолюція просить усі політичні партії утриматися від розпалювання ненависті на ґрунті антисемітизму та іншого характеру, що лише більше розколює український народ.
Сенат закликає уряд України уникати використання сили проти учасників мирних протестів та поважати визнані на міжнародному рівні права українського народу, зокрема на свободу слова та зборів.
Також, різко засуджуючи використання сили проти учасників мирних протестів 30 листопада та 11 грудня, Сенат закликає уряд привести всіх винних до відповідальності та звільнити всіх затриманих учасників мирних протестів. Також у документі зазначається, що у разі використання урядом насилля проти мирних демонстрантів, президент та Конгрес мусять розглянути можливість накладення індивідуальних санкцій, включно з забороною на видачу віз та замороженням майна і рахунків в США, проти осіб, винних у видачі наказів чи використання насилля.
До речі, Комітет з міжнародних справ Палати представників вже зареєстрував власну резолюцію щодо України. Документ під назвою «На підтримку демократичних та європейських прагнень народу України та його права обирати власне майбутнє без залякування та страху» був підготовлений конгресменом-демократом Еліотом Енґелом. Він містить практично ідентичну вимогу накладення санкцій на представників влади України, які віддають накази щодо використання сили проти учасників мирних протестів та тих, хто їх виконує.
Старший співробітник Гельсінської комісії Орест Дейчаківський вважає, що Палата представників може швидко схвалити й власну резолюцію, адже документ має двопартійну підтримку на найвищому рівні.
Але, попереджає він, обидві резолюції – Сенату та, ймовірно, Палати представників – не є законом, на зразок Закону Магнітського. Це є демонстрацією двопартійної підтримки законодавчого органу США зовнішньополітичного курсу країни щодо України.
У той же час, аби санкції проти українських чиновників запровадити, резолюція навіть і не потрібна.
«Важливо знати, що виконавча гілка влади США не потребує прийняття закону в Конгресі, щоб запровадити персональні, адресні санкції проти порушників прав людини чи корумпованих представників влади. Вже сьогодні Державний департамент США може запровадити санкції, якщо він вважатиме це за потрібне. Я знаю, що варіант запровадження санкцій всерйоз обговорюється у Держдепі. І я думаю, якщо повторяться інциденти, які ми бачили 30 листопада в Києві чи подібні масові насильства, існує реальна можливість того, що персональні санкції будуть застосовані», – вважає Дейчаківський.
Дейчаківський пояснив, що у випадку України мова йде про дуже відмінний характер санкцій, ніж ті, що застосовуються проти Білорусі чи Ірану.
«Не йдеться про широкі економічні санкції проти країни, на зразок тих, які діють проти Ірану чи Білорусі. Ми говоримо про дуже конкретні індивідуальні санкції. В першу чергу – відмова у відкритті візи, а також замороження персональних рахунків у банках. Можливо, цього багато хто не знає, але вже сьогодні є українські високопосадовці, яким відмовлено у в’їзді у США. Серед причин – корупція і зв’язок з організованою злочинністю. Деякі чиновники вже сьогодні відчувають на собі дію персональних санкцій. Наприклад, Ренат Кузьмін – колишній заступник генерального прокурора.
Ми не знаємо усіх інших прізвищ, оскільки відповідно до американського законодавства, Держдеп не може оголошувати публічно, кому саме заборонено в’їзд. Але часом ці люди самі розповідають, що їм відмовили у візі, як це сталося з паном Кузьміним».
Інший шлях – розширити список Магнітського, включивши туди імена українських високопосадовців. Втім, вважає експерт, це є, хоча й ймовірним, але довгим та важким шляхом.
У вівторок ввечері Сенат Сполучених Штатів схвалив резолюцію (Res.319) на підтримку українського народу, яка містить, між іншим, можливість застосування санкцій проти українських високопосадовців.
Резолюція, автором якої є сенатор-демократ Крістофер Мерфі, згадує відмову від підписання Угоди про асоціацію з ЄС під економічним тиском Росії та з метою захистити приватні інтереси кількох урядовців та інших осіб. У преамбулі резолюції також говориться про тиск на недержавні організації, брутальне побиття студентів та активістів у ніч на 30 листопада «Беркутом», рейди на редакції газет та офіс «Батьківщини» 9 грудня, штурм Майдану в ніч на 11 листопада, арешти та побиття, яких, за їхніми даними, зазнали близько 35 осіб.
У резолютивній частині резолюції проголошується, що Сенат стоїть поруч із народом України та підтримує його суверенне право самому визначати незалежне та демократичне майбутнє своєї країни. Сенатори закликали лідерів США та ЄС разом працювати над вирішенням політичної та економічної кризи в Україні, а учасників протестів та членів опозиції – і далі утримуватися від насилля та залучатися до діалогу з метою національного примирення. Резолюція просить усі політичні партії утриматися від розпалювання ненависті на ґрунті антисемітизму та іншого характеру, що лише більше розколює український народ.
Сенат закликає уряд України уникати використання сили проти учасників мирних протестів та поважати визнані на міжнародному рівні права українського народу, зокрема на свободу слова та зборів.
Також, різко засуджуючи використання сили проти учасників мирних протестів 30 листопада та 11 грудня, Сенат закликає уряд привести всіх винних до відповідальності та звільнити всіх затриманих учасників мирних протестів. Також у документі зазначається, що у разі використання урядом насилля проти мирних демонстрантів, президент та Конгрес мусять розглянути можливість накладення індивідуальних санкцій, включно з забороною на видачу віз та замороженням майна і рахунків в США, проти осіб, винних у видачі наказів чи використання насилля.
До речі, Комітет з міжнародних справ Палати представників вже зареєстрував власну резолюцію щодо України. Документ під назвою «На підтримку демократичних та європейських прагнень народу України та його права обирати власне майбутнє без залякування та страху» був підготовлений конгресменом-демократом Еліотом Енґелом. Він містить практично ідентичну вимогу накладення санкцій на представників влади України, які віддають накази щодо використання сили проти учасників мирних протестів та тих, хто їх виконує.
Старший співробітник Гельсінської комісії Орест Дейчаківський вважає, що Палата представників може швидко схвалити й власну резолюцію, адже документ має двопартійну підтримку на найвищому рівні.
Але, попереджає він, обидві резолюції – Сенату та, ймовірно, Палати представників – не є законом, на зразок Закону Магнітського. Це є демонстрацією двопартійної підтримки законодавчого органу США зовнішньополітичного курсу країни щодо України.
У той же час, аби санкції проти українських чиновників запровадити, резолюція навіть і не потрібна.
«Важливо знати, що виконавча гілка влади США не потребує прийняття закону в Конгресі, щоб запровадити персональні, адресні санкції проти порушників прав людини чи корумпованих представників влади. Вже сьогодні Державний департамент США може запровадити санкції, якщо він вважатиме це за потрібне. Я знаю, що варіант запровадження санкцій всерйоз обговорюється у Держдепі. І я думаю, якщо повторяться інциденти, які ми бачили 30 листопада в Києві чи подібні масові насильства, існує реальна можливість того, що персональні санкції будуть застосовані», – вважає Дейчаківський.
Дейчаківський пояснив, що у випадку України мова йде про дуже відмінний характер санкцій, ніж ті, що застосовуються проти Білорусі чи Ірану.
«Не йдеться про широкі економічні санкції проти країни, на зразок тих, які діють проти Ірану чи Білорусі. Ми говоримо про дуже конкретні індивідуальні санкції. В першу чергу – відмова у відкритті візи, а також замороження персональних рахунків у банках. Можливо, цього багато хто не знає, але вже сьогодні є українські високопосадовці, яким відмовлено у в’їзді у США. Серед причин – корупція і зв’язок з організованою злочинністю. Деякі чиновники вже сьогодні відчувають на собі дію персональних санкцій. Наприклад, Ренат Кузьмін – колишній заступник генерального прокурора.
Ми не знаємо усіх інших прізвищ, оскільки відповідно до американського законодавства, Держдеп не може оголошувати публічно, кому саме заборонено в’їзд. Але часом ці люди самі розповідають, що їм відмовили у візі, як це сталося з паном Кузьміним».
Інший шлях – розширити список Магнітського, включивши туди імена українських високопосадовців. Втім, вважає експерт, це є, хоча й ймовірним, але довгим та важким шляхом.
