Брюссель – Жорстоке побиття опозиційної активістки Тетяни Чорновол привернуло увагу практично кожного значного видання Європи і за межами континенту. Газети пишуть про обурення протестувальників та констатують хвилю насильств і переслідувань журналістів в Україні. Колишній грузинський міністр тим часом намагається відповісти на питання, чому Україна та Грузія такі важливі у зовнішньополітичній стратегії Росії. Німецькі видання розповідають про те, як і чому активістка Femen зірвала у Кельні різдвяну месу.
Напад на журналістку та активного антиурядового борця, 34-річну Тетяну Чорновол, – це одна з останніх атак, націлених проти тих, хто бере участь у тривалих протестах, які сколихнули Україну, пише американська газета New York Times. Видання звертає увагу також на інший свіжий випадок насилля, коли у вівторок одному з організаторів харківського Євромайдану Дмитрові Пилипцю нападники завдали серію ножових поранень. Газета зауважує, що переслідування організаторів протестів чи представників українських ЗМІ часто пов’язані із результатами журналістських розслідувань та критикою представників нинішньої влади. Змальовуючи передісторію проєвропейських маніфестацій та обурення її учасників розправою над Тетяною Чорновол, видання звертає увагу й на інші тривожні з точки зору громадянських прав епізоди: скажімо, інформацію про список іноземців, яким заборонили в’їзд на територію України через їхню підтримку протестного руху.
Сайт французького телеканалу France24 додає, що на вулицях Києва звістка про жорстоке побиття журналістки викликала шок.Частина протестувальників із портретами Тетяни Чорновол під вікнами Міністерства внутрішніх справ вимагає справедливого й швидкого розслідування, а опозиція закликає народ на мітинг солідарності із побитою активісткою, додає інтернет-портал.
Французькі журналісти також наводять дані організації «Репортери без кордонів», яка ще другого грудня висловила обурення з приводу хвилі насильства та переслідувань журналістів в Україні. «З 29 листопада 2013 року щонайменше 45 журналістів були поранені в ході сутичок між демонстрантами і силами безпеки. Більшість із цих нападів були навмисними», – цитує сайт дані «Репортерів без кордонів» і додає, що Україна в світовому рейтингу свободи слова в 2013 році посеред 179 держав перебуває аж на 126-му місці.
Свій аналіз геостратегічних планів Росії щодо України та Грузії робить на інтернет-порталі «ГрузияOnline» колишній грузинський міністр закордонних справ Ґріґол Вашадзе. На його думку, США, «передавши» пострадянський простір Євросоюзові, створили тільки додаткові проблеми. Європейський союз через діаметральні підходи до цих пострадянських держав наштовхнувся на ще одну кризу. Тим часом, пише дипломат, «Путін успішно зупинив підписання Україною угоди про асоціацію, конвертував вільні кошти Росії в українські борги й отримав серйозні важелі впливу на Україну в майбутньому». Він «вкотре «посадив» Україну, як наркомана, на російський газ, що відкладе проведення необхідних економічних реформ». Нарешті, Путін виграв час, необхідний Україні для вступу до Митного союзу, а згодом – до створених під егідою Росії інших об’єднань, пише Ґріґол Вашадзе в авторській статті «Почім Україна та Грузія».
Німецька газета Der Tagesspiegel розповідає про те, як цьогорічне різдвяне богослужіння в соборі міста Кельна зірвала місцева активістка народженого в Україні руху Femen. Видання звертає увагу на те, що напівоголена молода жінка, яка посеред меси видерлася на вівтар і таким чином висловила персональний протест, націлений на надто консервативного та догматичного голову собору – кардинала Йоахіма Майснера, якому якраз 25 грудня виповнюється вісімдесят років і він мав намір припинити свою духовну кар’єру. Автор статті розповідає, що призначений кардиналом ще в 1989 році Майснер духовно так і не зумів влитися до західного суспільства. «Він скептично ставився до всього сучасного, до ліберальної демократії, – пояснює газета. – Нерідко в його промовах лунали провокативні речі й порівняння». Ще 25 років тому Кельн усіма правдами і неправдами намагався не допустити кардинала Майснера до свого собору. Нині місцеві священики надсилають до Ватикану письмові прохання брати участь у виборі нового кардинала. Тим часом свою незгоду із патріархальною та сексистською позицією старого кардинала висловила місцева феменка, зірвавши при цьому цілу різдвяну месу, пише газета.
Напад на журналістку та активного антиурядового борця, 34-річну Тетяну Чорновол, – це одна з останніх атак, націлених проти тих, хто бере участь у тривалих протестах, які сколихнули Україну, пише американська газета New York Times. Видання звертає увагу також на інший свіжий випадок насилля, коли у вівторок одному з організаторів харківського Євромайдану Дмитрові Пилипцю нападники завдали серію ножових поранень. Газета зауважує, що переслідування організаторів протестів чи представників українських ЗМІ часто пов’язані із результатами журналістських розслідувань та критикою представників нинішньої влади. Змальовуючи передісторію проєвропейських маніфестацій та обурення її учасників розправою над Тетяною Чорновол, видання звертає увагу й на інші тривожні з точки зору громадянських прав епізоди: скажімо, інформацію про список іноземців, яким заборонили в’їзд на територію України через їхню підтримку протестного руху.
Сайт французького телеканалу France24 додає, що на вулицях Києва звістка про жорстоке побиття журналістки викликала шок.Частина протестувальників із портретами Тетяни Чорновол під вікнами Міністерства внутрішніх справ вимагає справедливого й швидкого розслідування, а опозиція закликає народ на мітинг солідарності із побитою активісткою, додає інтернет-портал.
Французькі журналісти також наводять дані організації «Репортери без кордонів», яка ще другого грудня висловила обурення з приводу хвилі насильства та переслідувань журналістів в Україні. «З 29 листопада 2013 року щонайменше 45 журналістів були поранені в ході сутичок між демонстрантами і силами безпеки. Більшість із цих нападів були навмисними», – цитує сайт дані «Репортерів без кордонів» і додає, що Україна в світовому рейтингу свободи слова в 2013 році посеред 179 держав перебуває аж на 126-му місці.
Свій аналіз геостратегічних планів Росії щодо України та Грузії робить на інтернет-порталі «ГрузияOnline» колишній грузинський міністр закордонних справ Ґріґол Вашадзе. На його думку, США, «передавши» пострадянський простір Євросоюзові, створили тільки додаткові проблеми. Європейський союз через діаметральні підходи до цих пострадянських держав наштовхнувся на ще одну кризу. Тим часом, пише дипломат, «Путін успішно зупинив підписання Україною угоди про асоціацію, конвертував вільні кошти Росії в українські борги й отримав серйозні важелі впливу на Україну в майбутньому». Він «вкотре «посадив» Україну, як наркомана, на російський газ, що відкладе проведення необхідних економічних реформ». Нарешті, Путін виграв час, необхідний Україні для вступу до Митного союзу, а згодом – до створених під егідою Росії інших об’єднань, пише Ґріґол Вашадзе в авторській статті «Почім Україна та Грузія».
Німецька газета Der Tagesspiegel розповідає про те, як цьогорічне різдвяне богослужіння в соборі міста Кельна зірвала місцева активістка народженого в Україні руху Femen. Видання звертає увагу на те, що напівоголена молода жінка, яка посеред меси видерлася на вівтар і таким чином висловила персональний протест, націлений на надто консервативного та догматичного голову собору – кардинала Йоахіма Майснера, якому якраз 25 грудня виповнюється вісімдесят років і він мав намір припинити свою духовну кар’єру. Автор статті розповідає, що призначений кардиналом ще в 1989 році Майснер духовно так і не зумів влитися до західного суспільства. «Він скептично ставився до всього сучасного, до ліберальної демократії, – пояснює газета. – Нерідко в його промовах лунали провокативні речі й порівняння». Ще 25 років тому Кельн усіма правдами і неправдами намагався не допустити кардинала Майснера до свого собору. Нині місцеві священики надсилають до Ватикану письмові прохання брати участь у виборі нового кардинала. Тим часом свою незгоду із патріархальною та сексистською позицією старого кардинала висловила місцева феменка, зірвавши при цьому цілу різдвяну месу, пише газета.
