Київ – Самоорганізація стала провідною рисою нинішнього Євромайдану, який зібрало звичайне повідомлення у соціальній мережі. Наразі він перетворився на справжню міні-державу, яка успішно існує насамперед завдяки згуртованій діяльності волонтерів. Соціопсихологи відзначають, що таку колективність українське суспільство демонструє не вперше. Водночас мають надію, що навіть після завершення Майдану вона безслідно не зникне.
Один із пунктів медичної допомоги Євромайдану розташований прямо в колонній залі київської мерії. Тут людно: окрім пацієнтів, які наразі найчастіше скаржаться на симптоми застуди, незначні травми чи тиск, сюди весь час приходять і ті, хто допомагає ліками.
Також тут приймають усіх волонтери, серед яких як професійні медики, так і ті, хто лише хоче ними бути. Зокрема і Ольга – студентка шостого курсу Івано-Франківського медичного університету. До цього вона три дні обслуговувала хворих безпосередньо на Майдані.
«Моя функція полягала у тому, щоб якщо комусь стане зле, розповідати людям, куди найліпше пройти до медичного пункту або надати їм допомогу відразу на місці», – наголошує Ольга.
Дівчина переконана: так вона не лише допомагає іншим, але і вдосконалює власні професійні знання на практиці, чого не змогла би робити лише відвідуючи пари.
Правильні діагнози вчаться ставити без рентгенів і аналізів
Подібної думки і лікар приватної клініки Олег Фадєєв, який допомагає хворим у медпункті Будинку профспілок. Каже, такого досвіду, як тут, не лише майбутні, а й навіть практикуючі медики не отримають – навіть працюючи у лікарнях.
«За один день може пройти такий калейдоскоп різних людей з різними ознаками різних захворювань, котрі треба впізнати, не маючи ні рентгенів, ні аналізів жодних. Це дуже великий досвід і практика, не тільки в медичному плані, але і в громадянському ставленні до людей», – говорить лікар.
Попри те, що у таких медпунктах все базується виключно на самоорганізації, Олег Фадєєв відзначає велику відповідальність своїх колег-волонтерів, чимало з яких, за його словами, приходять на чергування перед чи після основної роботи.
Тим часом деякі медики стають волонтерами випадково.
«Ми тільки сьогодні приїхали. Побачили, що тут потрібна допомога, бо людина вже два дні не спала і ми вирішили, що треба допомогти і змінити її. В дев’ятій годині приїдуть двоє лікарів, які погодились нас змінити, щоб потім до середини ночі трошки попрацювати», – розповідає львівська лікар-гінеколог Марта Зінько, яка наразі працює разом з подругою на Майдані у пункті прийому та видачі ліків.
У кожній медбригаді працює по 4-5 осіб – Богомолець
Працю усіх волонтерів організовують координатори медичної служби Майдану.
«Ми складаємо переліки і регулюємо кількісно, скільки людей вийде на чергування. Надовго не плануємо, тобто плануємо день, ніч і наступний день. Все залежить від того, які плануються події. Тобто понад 100 людей може виконувати одночасно різні медичні функції», – розповідає один зі співкоординаторів, заслужений лікар України Ольга Богомолець.
За її словами, зазвичай у медичних бригадах працює по 4-5 осіб, серед яких обов’язково є один чи два лікарі, фельдшер або медсестра, а також 2 людини, які мають мінімальні медичні знання.
Поки одні допомагають, інші грабують
Поміж тим Ольга Богомолець наголошує, що серед добровольців можуть бути і провокатори.
«Підвезли 15 ящиків медикаментів, кілька волонтерів підбігли, взяли ці ящики, кажуть: «Ми занесемо у медпункт», – і разом з цими ящиками втекли у невідомому напрямку», – скаржиться Богомолець.
Утім, соціопсихолог Віктор Пушкар вважає такі випадки радше винятком, ніж правилом. В цілому ж експерт відзначає, що така самоорганізація майданівців наразі єдине, що лишилось в українців від міської колективності.
«Потреба в самоорганізації людей давно є. Коли вони бачать якусь мету і коли можуть нормально взаємодіяти по горизонталі, то вони з того користуються. Це не та примусова радянська колективність. Це більш натуральна річ для наших людей», – наголошує він.
При цьому соціопсихолог зауважує, що така самоорганізація українців, щоправда дещо менш активна, має шанс залишитись і після Майдану.
Один із пунктів медичної допомоги Євромайдану розташований прямо в колонній залі київської мерії. Тут людно: окрім пацієнтів, які наразі найчастіше скаржаться на симптоми застуди, незначні травми чи тиск, сюди весь час приходять і ті, хто допомагає ліками.
Також тут приймають усіх волонтери, серед яких як професійні медики, так і ті, хто лише хоче ними бути. Зокрема і Ольга – студентка шостого курсу Івано-Франківського медичного університету. До цього вона три дні обслуговувала хворих безпосередньо на Майдані.
«Моя функція полягала у тому, щоб якщо комусь стане зле, розповідати людям, куди найліпше пройти до медичного пункту або надати їм допомогу відразу на місці», – наголошує Ольга.
Дівчина переконана: так вона не лише допомагає іншим, але і вдосконалює власні професійні знання на практиці, чого не змогла би робити лише відвідуючи пари.
Правильні діагнози вчаться ставити без рентгенів і аналізів
Подібної думки і лікар приватної клініки Олег Фадєєв, який допомагає хворим у медпункті Будинку профспілок. Каже, такого досвіду, як тут, не лише майбутні, а й навіть практикуючі медики не отримають – навіть працюючи у лікарнях.
Це дуже великий досвід і практика, не тільки в медичному плані, але і в громадянському ставленні до людейОлег Фадєєв
Попри те, що у таких медпунктах все базується виключно на самоорганізації, Олег Фадєєв відзначає велику відповідальність своїх колег-волонтерів, чимало з яких, за його словами, приходять на чергування перед чи після основної роботи.
Тим часом деякі медики стають волонтерами випадково.
«Ми тільки сьогодні приїхали. Побачили, що тут потрібна допомога, бо людина вже два дні не спала і ми вирішили, що треба допомогти і змінити її. В дев’ятій годині приїдуть двоє лікарів, які погодились нас змінити, щоб потім до середини ночі трошки попрацювати», – розповідає львівська лікар-гінеколог Марта Зінько, яка наразі працює разом з подругою на Майдані у пункті прийому та видачі ліків.
У кожній медбригаді працює по 4-5 осіб – Богомолець
Працю усіх волонтерів організовують координатори медичної служби Майдану.
«Ми складаємо переліки і регулюємо кількісно, скільки людей вийде на чергування. Надовго не плануємо, тобто плануємо день, ніч і наступний день. Все залежить від того, які плануються події. Тобто понад 100 людей може виконувати одночасно різні медичні функції», – розповідає один зі співкоординаторів, заслужений лікар України Ольга Богомолець.
За її словами, зазвичай у медичних бригадах працює по 4-5 осіб, серед яких обов’язково є один чи два лікарі, фельдшер або медсестра, а також 2 людини, які мають мінімальні медичні знання.
Поки одні допомагають, інші грабують
Поміж тим Ольга Богомолець наголошує, що серед добровольців можуть бути і провокатори.
«Підвезли 15 ящиків медикаментів, кілька волонтерів підбігли, взяли ці ящики, кажуть: «Ми занесемо у медпункт», – і разом з цими ящиками втекли у невідомому напрямку», – скаржиться Богомолець.
Утім, соціопсихолог Віктор Пушкар вважає такі випадки радше винятком, ніж правилом. В цілому ж експерт відзначає, що така самоорганізація майданівців наразі єдине, що лишилось в українців від міської колективності.
Потреба в самоорганізації людей давно є. Це не та примусова радянська колективністьВіктор Пушкар
При цьому соціопсихолог зауважує, що така самоорганізація українців, щоправда дещо менш активна, має шанс залишитись і після Майдану.
