Варшава – Сісти за стіл переговорів із ненависною владою дуже важко, але це оптимальний варіант виходу з кризи. У цьому переконані колишні працівники легендарного у Польщі Радіо Вільна Європа. Радіожурналісти, які впродовж десятиліть руйнували інформаційну залізну завісу, порівнюють сучасну ситуацію в Україні з 80-ми роками у Польщі. У понеділок у Варшаві відбулася зустріч товариства працівників і приятелів Радіо Вільна Європа, присвячена подіям в Україні. Колишні журналісти поділилися з Радіо Свобода своїми думками, які просили передати українцям.
Здзіслав Найдер, колишній директор Радіо Вільна Європа, упродовж багатьох років був під прицілом комуністичного апарату репресій. Комуністи заочно засудили його на кару смерті. Сьогодні він з тривогою спостерігає за розвитком подій в Україні.
«Коли ми порівнюємо вашу ситуацію з нашою у 80-і роки, то суб’єктивно ми були тоді – у 81-му, а особливо в 89-му у кращій ситуації, бо, з одного боку була влада, а з іншого – увесь народ. Ми говорили в один голос, однією мовою і не йдеться про те, що ми всі говорили польською, а про те, що в нас були спільні прагнення. Ми не були поділені територіально, вся Польща була об’єднана», – зазначає Найдер.
«Натомість об’єктивно ви в набагато кращій ситуації, бо на нас у 89-му році ніхто не чекав, ніхто не протягував нам руку допомоги, тоді ще існував Радянський Союз і ми не знали, як він себе вестиме. У нас не було пропозиції з боку ЄС, натомість назустріч вам простягнута рука Європи, у вас є пропозиції яких ми не мали, до вас приїжджають представники Євросоюзу, щоб розмовляти і з урядом, і з опозицією, є величезне зацікавлення всієї Європи», – додає Здзіслав Найдер.
За його словами, він ніколи не мав і дотепер не має довіри до лідера польських комуністів генерала Войцеха Ярузельського. Проте, каже він, переговори з генералом були необхідні, вони гарантували перемогу демократичної опозиції. Найдер зауважує, що дивлячись на розвиток ситуації в Україні, він побоюється не стільки розгонів протестних акцій, як того, що опозиціонери не вмітимуть організувати переговорний процес із Януковичем.
«Розповідайте про свою боротьбу»
Журналіст Радіо Вільна Європа Кріс Клім’юк згадує, що розмови про круглий стіл опозиції з комуністами спричинили в його редакції непорозуміння. «Наш колектив відразу ж поділився – на тих, хто дивився на це песимістично, й на тих, хто ставився до цього з оптимізмом. З плином часу більшість із нас підтримала ідею переговорів з владою. Сьогодні ми розуміємо, що найважчим, а водночас найбільш важливим було саме розпочати цей переговорний процес», – розповів журналіст. Клім’юк каже, що в кризовій ситуації, такій як зараз в Україні, журналісти як ніколи раніше мусять бути відповідальними за кожне своє слово.
Інший працівник Радіо Вільна Європа Вєслав Вавжиняк поділився своїми думками про розвиток подій в Україні. «Завжди оптимальним варіантом є політичний діалог, мирний варіант. Тепер, на жаль, після двох тижнів протестів в Україні ми маємо, на мою думку, початок застосування силового вирішення конфлікту», – вважає він.
Звертаючись до українців, Вавжиняк просить не піддаватися на провокації, які можуть спричинити криваві розправи й сутички. На його думку, якщо це станеться, то постраждають передусім мирні громадяни. Він також закликає якнайбільше розповідати на міжнародній арені про боротьбу українців за громадянське суспільство, щоб демократична Україна мала союзників не тільки у Польщі, але й у Західній Європі та в Сполучених Штатах Америки.
Здзіслав Найдер, колишній директор Радіо Вільна Європа, упродовж багатьох років був під прицілом комуністичного апарату репресій. Комуністи заочно засудили його на кару смерті. Сьогодні він з тривогою спостерігає за розвитком подій в Україні.
«Коли ми порівнюємо вашу ситуацію з нашою у 80-і роки, то суб’єктивно ми були тоді – у 81-му, а особливо в 89-му у кращій ситуації, бо, з одного боку була влада, а з іншого – увесь народ. Ми говорили в один голос, однією мовою і не йдеться про те, що ми всі говорили польською, а про те, що в нас були спільні прагнення. Ми не були поділені територіально, вся Польща була об’єднана», – зазначає Найдер.
«Натомість об’єктивно ви в набагато кращій ситуації, бо на нас у 89-му році ніхто не чекав, ніхто не протягував нам руку допомоги, тоді ще існував Радянський Союз і ми не знали, як він себе вестиме. У нас не було пропозиції з боку ЄС, натомість назустріч вам простягнута рука Європи, у вас є пропозиції яких ми не мали, до вас приїжджають представники Євросоюзу, щоб розмовляти і з урядом, і з опозицією, є величезне зацікавлення всієї Європи», – додає Здзіслав Найдер.
За його словами, він ніколи не мав і дотепер не має довіри до лідера польських комуністів генерала Войцеха Ярузельського. Проте, каже він, переговори з генералом були необхідні, вони гарантували перемогу демократичної опозиції. Найдер зауважує, що дивлячись на розвиток ситуації в Україні, він побоюється не стільки розгонів протестних акцій, як того, що опозиціонери не вмітимуть організувати переговорний процес із Януковичем.
«Розповідайте про свою боротьбу»
Журналіст Радіо Вільна Європа Кріс Клім’юк згадує, що розмови про круглий стіл опозиції з комуністами спричинили в його редакції непорозуміння. «Наш колектив відразу ж поділився – на тих, хто дивився на це песимістично, й на тих, хто ставився до цього з оптимізмом. З плином часу більшість із нас підтримала ідею переговорів з владою. Сьогодні ми розуміємо, що найважчим, а водночас найбільш важливим було саме розпочати цей переговорний процес», – розповів журналіст. Клім’юк каже, що в кризовій ситуації, такій як зараз в Україні, журналісти як ніколи раніше мусять бути відповідальними за кожне своє слово.
Інший працівник Радіо Вільна Європа Вєслав Вавжиняк поділився своїми думками про розвиток подій в Україні. «Завжди оптимальним варіантом є політичний діалог, мирний варіант. Тепер, на жаль, після двох тижнів протестів в Україні ми маємо, на мою думку, початок застосування силового вирішення конфлікту», – вважає він.
Звертаючись до українців, Вавжиняк просить не піддаватися на провокації, які можуть спричинити криваві розправи й сутички. На його думку, якщо це станеться, то постраждають передусім мирні громадяни. Він також закликає якнайбільше розповідати на міжнародній арені про боротьбу українців за громадянське суспільство, щоб демократична Україна мала союзників не тільки у Польщі, але й у Західній Європі та в Сполучених Штатах Америки.
